Рішення

від 02.11.2018 по справі 126/1115/18

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1115/18

Провадження № 2/126/723/2018

"02" листопада 2018 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Притуляк І.І.

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до споживчого товариства Магнус про зобов'язання вчинити дії по винесенню наказу про звільнення, запис цього наказу в трудову книжку та видачу трудової книжки з відповідним наказом про звільнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача СТ "Магнус" про зобов'язання вчинити дії по винесенню наказу про звільнення, запис цього наказу в трудову книжку та видачу трудової книжки з відповідним наказом про звільнення з тих підстав, що як стверджує у 2005 році вона влаштувалась на роботу до СТ "Магнус" на посаду продавця і фактично працювала там до 28.02.2017 року. 12.03.2017 року керівник СТ "Магнус" ОСОБА_9 в усній формі повідомив їй про її звільнення та попросив звільнити робоче місце. Після того як вона попросила у представника СТ "Магнус" розрахунок та повернення трудової книжки з відповідними записами в ній, їй було запропоновано написати заяву про звільнення за власним бажанням заднім числом, а саме 01.03.2014 року, на що вона відмовилась. Прийняти заяву про звільнення за власним бажанням від 12.03.2017 року представник відповідача відмовиласьта повідомила, що трудову книжку не передасть, пока вона не погодиться на їх умови. Вона неодноразово зверталась до представника відповідача про повернення трудової книжки з відповідними записами в ній, однак кожного разу їй відмовляли. Враховуючи порушення представником відповідача трудового законодавства про працю, вона звернулась до Управління Держпраці у Вінницькій області зі скаргою на дії відповідача. при проведенні перевірки було встановлено, що СТ "Магнус" не здійснює достовірний облік виконуваної роботи їхніми працівниками, а тому не забезпечений бухгалтерський облік витрат на оплату праці. В ході проведення перевірки наявність трудової книжки в споживчому товаристві та дату видачі книжки їй на руки встановити не вдалось, оскільки у відповідача відсутній журнал руху трудових книжок. За встановлені правопорушення голову споживчого товариства було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. У зв'язку з тим, що представник відповідача відмовився повернути трудову книжку з відповідними записами в ній та особисто прийняти заяву про звільнення за власним бажанням від 28.02.2017 року, нею було направлено відповідачеві дану заяву рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак від отримання даного листа представник відповідача відмовився. Після цього вона звернулась до ВП ГУНП у Вінницькій області з заявою про прийняття мір до голови СТ "Магнус" ОСОБА_9, який відмовився повернути їй трудову книжку з відповідними записами в ній та ігнорує заяву про звільнення, чим порушує її права. В ході перевірки працівниками поліції було встановлено, що з 2005 року по 12.03.2017 року вона працювала продавцем в магазині СТ "Магнус". Від дачі пояснень ОСОБА_9 відмовився. Просить зобов'язати голову СТ Магнус : видати наказ про її звільнення із СТ Магнус з 28.02.2017 року; внести на підставі цього наказу відповідний запис в трудову книжку; видати їй трудову книжку із записом про останнє місце роботи та сумарним записом про загальний стаж її роботи.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали.

Представник відповідача СТ "Магнус" в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місц розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачка немет Є.В. з 2005 року прцювала в СТ "Магнус" на посаді продавця до 28.02.2017 року, що підтверджується довідкою Устянської сільської ради Бершадського району № 237 від 14.02.2018 року та актом, складеним комісією Устянської сільської ради Бершадського району від 10.04.2017 року.

Згідно показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вони разом з ОСОБА_1 працювали у СТ "Магнус". Про те, що ОСОБА_1 звільнили заднім числом ні їм, ні ОСОБА_1 ніхто не повідомляв, про звільнення ОСОБА_1 їм стало відомо лише 12.03.2017 року

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

В зв'язку з порушенням відповідачем трудового законодавства, а саме відмови відповідача видати позивачці трудову книжку з відповідним наказом про звільнення позивачка ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою до Управління Держпраці у Вінницькій області.

Згідно листа заступника начальника Управління Держпраці у Вінницькій області № 02-Н321/08-85 від 21.04.2017 року, документованою перевіркою встановлено, що роботодавець не здійснює достовірний облік виконуваної роботи працівниками споживчого товариства, а тому не забезпечений бухгалтерський облік витрат на оплату праці. Відповідно до наданих ПФУ індивідуальних відомостей застрахованої особи, пенсійні внески з СТ "Магнус" сплачувались з ОСОБА_1 з 01.10.2006 року по травень 2012 року. Згідно з розпорядженням № 1 від 01.03.2014 року ОСОБА_1 було звільнено з товариства 01.03.2014 року та за письмовим поясненням голови СТ "Магнус" ОСОБА_9 після звільнення ОСОБА_1 на роботу не виходила. Проте такі дані суперечать довідці сільськгого голови с. Устя Бершадського району, в якій він зазначає, що за свідченням односельчан ОСОБА_1 працювала в СТ "Магнус" довгий час, по лютий 2017 року включно. Наявність трудової книжки ОСОБА_1 в споживчому товаристві та дату видачі її на руки ОСОБА_1 встановити не вдалося, оскільки в товаристві відсутній журнал руху трудових книжок. За встановленими цими та іншими порушеннями трудового законодавства стосовно голови вищезазначеного підприємства складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.3 ст. 41 КУпАП, які розглядатимуться Бершадським районним судом. Також йому внесений припис щодо усунення виявлених порушень закону.

Згідно постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 10.05.2017 року у справі № 126/1035/17 ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 8500 грн. штрафу в дохід держави.

Відповідно до постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 10.05.2017 року у справі № 126/1035/17 ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 510 грн. штрафу в дохід держави.

У зв'язку з тим, що представник відповідача відмовився повернути трудову книжку з відповідними записами в ній та особисто прийняти заяву про звільнення за власним бажанням від 28.02.2017 року, позивачкою було направлено відповідачеві дану заяву рекомендованим листом з повідомленням про вручення. в заяві було зазначено, що трудову книжку позивача з відповідними записами про перебування на роботі в СТ "Магнус" направити у відповідності до законодавства України на її адресу, що підтверджується самою заявою з повідомленням про направлення.

Від отримання вищезазначеного листа представник відповідача відмовився, що підтверджується оригіналом листа з довідкою про відмову адресата від одержання.

11.12.2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області з заявою про прийняття мір до голови СТ "Магнус" ОСОБА_9, який відмовився повернути їй трудову книжку з відповідними записами в ній та ігнорує заяву про звільнення, чим порушує її права, що підтверджуєтсья копією цієї заяви.

Згідно висновку про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.12.2017 року та листа начальника Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Лялюцького В.М. від 29.12.2017 року, під час перевірки було встановлено, що з 2005 року по 12.03.2017 року ОСОБА_1 працювала продавцем в магазині СТ "Магнус", що розташований в с. Устя вул. Незалежності № 1, разом зі своєю сестрою ОСОБА_6 На той час головою СТ "Магнус" являвся ОСОБА_9 12.03.2017 року ОСОБА_1 та її сестрі повідомили, що вони звільнені і попросили, щоб вони залишили магазин. Вони попросили щоб з ними розрахувались та віддали трудові книжки. У відповідь їм сказали щоб вони звернулись до ОСОБА_8, яка запропонувала написати заяви за згодою сторін, що вони і зробили та в заяві ОСОБА_1 поставити дату 01.03.2017 року, на що ОСОБА_1 відмовилась. ОСОБА_8 забрала трудову книжку на ім'я ОСОБА_1 і сказала, що не віддасть, краще заплатить штраф за її втрату. Від дачі будь-яких письмових пояснень ОСОБА_9 відмовився, усно повідомив, що його вже притягнуто до відповідальності і він більше нікому нічого не винен.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або фізичної особи понад п'ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу.

Згідно з пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1998 року № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

У відповідності до вимог п. 4.1, п. 4.2 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення, а якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Згідно з ч. 6 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний в день звільнення позивача, видати їй належним чином оформлену трудову книжку.

Проте як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача, при її звільненні трудову книжку з відповідним наказом про звільнення їй не видали.

На обгрунтування правомірності своїх дій відповідач не надав до суду жожного доказу.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З вищезазначених норм слідує, що суди повинні належним чином обґрунтовувати свої рішення.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо видачі їй трудової книжки та внесення відповідачем до трудової книжки необхідних записів.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджена сплачена сума судового збору в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 43 Конституції України, ст.ст. ст.ст. 47, 48, 233, 235, 237-1 КЗпП України, п.п. 1.1., 2.2., 4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, ст. ст. 77, 81, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до споживчого товариства Магнус про зобов'язання вчинити дії по винесенню наказу про звільнення, запис цього наказу в трудову книжку та видачу трудової книжки з відповідним наказом про звільнення задовольнити повністю.

Зобов'язати голову споживчого товариства Магнус (ЄДРПОУ 34324798, с.Устя Бершадського району Вінницької області вул. Незалежності 1): видати наказ про звільнення ОСОБА_1 із СТ Магнус з 28.02.2017 року; внести на підставі цього наказу відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1; видати ОСОБА_1 трудову книжку із записом про останнє місце роботи та сумарним записом про загальний стаж її роботи.

Стягнути зі споживчого товариства Магнус на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704 грн. 80 коп. по сплаті судового збору та 3000 грн. по сплаті витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. І. Гуцол