Рішення

від 28.09.2010 по справі 2-2651/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа № 2-2651

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Салтан Л.В.

при секретарі Небесній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу та позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача: аліменти на у тримання ОСОБА_3 у сумі 1000,00 грн., щомісяця та до досягнення ним повноліття; аліменти на утримання ОСОБА_4 у сумі 1000,00 грн. щомісяця та до досягнення ним повноліття; додаткові витрати на лікування ОСОБА_5 у сумі 600,00 грн. щомісяця та до досягнення ним повноліття; кошти на утримання позивачки у сумі 1500,00 грн. щомісяця та до досягнення ОСОБА_6 трирічного віку.

Позивач посилається на те, що з квітня 2002 року, 14 лютого 2003 року вони зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу у них народились: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У судовому засіданні позивач та її представник свої вимоги підтримала.

Відповідач та його представник у судовому просили позов задовольнити у розмірі 30 відсотків.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦІІК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бузи безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Аналогічне міститься в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 і рудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі відповідно до якого за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття йото судом.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню:

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до вимог ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан та матеріальне становище відповідача, відсутність у відповідача непрацездатних батьків, потреби дитини у медичному лікуванні та особистому харчуванні, та інші обставини, які мають істотне значення.

Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини. її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначаються за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися насамперед або покриватися після її фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до вимог ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої в Україні з 27 вересня 1991 року держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини .

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів участь в додаткових втратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. ст 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення передсудом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, дійшов висновку, що позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст..ст. 209 ч.3. 213 ЦПК, ст. ст. 180, 184, 185 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх його доходів але не метне 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31 березня 2008 року до 18 травня 2021 року, а після на ОСОБА_4, 10 липня 2006 рок народження в розмірі 1/4 частини всіх його доходів але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до 10 липня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання Данііла Валерійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 200 грн. (двісті гривень), щомісячно починаючи з 31 березня 2008 року до 18 травня 2021 року.

Сягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на ОСОБА_1 в розмірі 200 гри. (двісті гривень), щомісячно починаючи з 31 березня 2008 року по 10 липня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 51 гривні.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київською районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий