Рішення

від 04.12.2018 по справі 468/492/18-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/492/18-ц

2/468/297/18

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04.12.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., за участю секретаря Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом Приватного підприємства Сонячне до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло , про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. На обґрунтування позовних вимог в заяві зазначив, що 06.02.2012 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладений договір оренди земельної ділянки, площею 9,46 га кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Баштанського району, що належить відповідачу на підставі Державного акта на право приваатної власності на землю НОМЕР_3. Договір було укладено строком на 10 років та зареєстровано у відділі Держкомзему у Баштанському районі за №482060004005042 від 15.11.2012 року. Позивачу стало відомо, що 05.04.2016 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки, який 19.04.2017 року було зареєстровано державним реєстратором Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дахновою О.І. На думку позивача укладений між відповідачем та третьою ососбою договір оренди земельної ділянки є недійсним, оскільки укладений до закінчення дії договору укладеного 06.02.2012 року між ним та відповідачем ОСОБА_1, порушує його права та укладений з порушенням законодавства. На підставі викладеного позивач просив ухвалити рішення, яким визнати недійсний договір оренди земельної ділянки, укладений 05.04.2016 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло .

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі, при цьому не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Від відповідача до суду відзиву на позов не надходило.

Представник третьої особи ТОВ Агро-торгівельна фірма Агро-Діло до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином. Від третьої особи до суду пояснень на позов не надходило.

Враховуючи наведене, з урахуванням положень ст.ст. 280,281 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи (копію договору оренди землі від 06.02.2012 року; копію акту про передачу та прийом земельної ділянки від 06.02.2012 року; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.04.2018 року; копію видаткового касового ордеру від 31.10.2017 року; копію повідомлення відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 30.10.2017 року; копію державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3; копію статуту ПП "Сонячне" та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Сонячне"), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3 належить земельна ділянка для ведення товарного сільського господарського виробництва площею 9,46 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка розташована в межах території Новоолександрівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (а.с.15).

06.02.2012 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП "Сонячне" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування належну йому вищевказану земельну ділянку строком на 10 років. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Баштанському районі за №482060004005042 від 15.11.2012 року (а.с.11-12). Дані обставини також підтверджуються повідомленням відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 30.10.2017 року (а.с.10).

З наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.04.2018 року (а.с.7-8) вбачається, що 05.04.2016 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Агро-торгівельна фірма Агро-Діло (орендар) було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК Українив становлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

В силу вимог ч.1 ст. 15 та п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокреема, визнання правочину недійсним.

Також п."в" ч.3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема , визнання угоди недійсною.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору оренди), договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Статтями 14,18,20 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 06 лютого 2012 року укладений у письмовій формі та пройшов відповідну державну реєстрацію передбачену діючим на той час законодавством України.

Згідно з ч. 1ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України в Постанові № 6 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4,10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

В порушення вказаного обов'язку відповідач ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки, яка на той момент вже була об'єктом права оренди іншої особи. Суд констатує, що вказаними діями відповідача було порушено право позивача самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, яке передбачене абз. 1 ч. 1 ст. 25 Закону та ст. 93 Земельного кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло є таким, що порушує вказане право позивача на користування земельною ділянкою, суперечить нормам Цивільного та Земельного кодексів України, а також Закону України Про оренду землі в частині забезпечення принципів непорушності, правомірності та обов'язковості договорів оренди землі, які укладені з дотриманням необхідних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло при укладенні договору оренди землі у квітні 2016 року не були дотримані вимоги статті 203 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щод судових витрат суд прийшов до наступних висновків.

Позивачем пред'явлено позов про оспорення правочину, тобто позов немайнового характеру.

Згідно з п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою має становити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний Бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні, в зв'язку з чим по вказаній справі позивачем має бути сплачено судовий збір, ставка якого становить 1762 грн. 00 коп.

В свою чергу, при предявленні позову ПП "Сонячне" сплатило судовий збір в розмірі 6808 грн. 98 коп., тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Заява представника позивача про розгляд справи у його відсутність одночасно містить клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору.

А відтак, є всі підстави для повернення позивачу сплаченої суми судового збору як внесеної в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 5046 грн. 98 коп. (6808 грн. 98 коп. - 1762 грн.).

При цьому, відповіднодо вимог ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного ст.ст. 203, 215 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного підприємства Сонячне (місцезнаходження: вул. Леніна, 83 с. Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 32580133) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло (вул. Садова, 1 офіс 206, м. Миколаїв Миколаївська область, 54001, код ЄДРПОУ 36384300) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати, укладений 05.04.2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-торгівельна фірма Агро-Діло договір оренди землі з приводу передачі в оренду земельної ділянки площею 9,4569 га кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Баштанського району, - недійсним.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства Сонячне (місцезнаходження: вул. Леніна, 83 с. Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 32580133) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Повернути Приватному підприємству Сонячне (місцезнаходження: вул. Леніна, 83 с. Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 32580133) сплачений при зверненні до суду судовий збір згідно з платіжним дорученням №51 від 04.04.2018 року в розмірі 5046 (п'ять тисяч сорок шість) гривень 98 копійок, як сплачений в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя