Вирок

від 10.12.2018 по справі 621/706/18

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/706/18

1-кп/621/143/18

В И Р О К

іменем України

10 грудня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту: обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальні провадження № 12018220300000130, № 12018220300000240, № 12018220300001047 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Первомайськ Миколаївської області, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-06.06.2013 року вироком Ленінського районного суду м. Харкова за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу 1700грн.;

- 05.06.2015 року вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком на 3 роки

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Зміїв Харківської області, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , не судимого,

у вчинені злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки смт.Слобожанське Зміївського району Харківської області, українки, громадянки України, тимчасово не працюючої, із середньою освітою, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року у вечірній час, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебували за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, в той же день та час, прийшли до кв. АДРЕСА_4 , де переконавшись, що їх дії ніким помічені не будуть, діючи таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу шляхом демонтажу, вчинили крадіжку вхідних металевих дверей з коробом, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 8350 від 30березня 2018 року, 1500 гривень, що належать потерпілому ОСОБА_7 .

Викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на вищевказану суму.

Крім того, 20.03.2018, близько 18 години 50 хвилин, перебуваючи по площі Зеленій в м. Зміїв Харківської області, у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого умислу ОСОБА_5 , в той же день та час, прийшов до гаражу № НОМЕР_1 розташованого за адресою: Харківська область, м. Зміїв, пл. Зелена, де переконавшись, що його дії ніким помічені не будуть, шляхом пошкодження дверного отвору розміщеного на верхній частині гаражу, проник до вищевказаного приміщення, звідки таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, вчинив крадіжку металевої драбини вартістю - 225 гривень, згідно висновку товарознавчої експертизи за № 9469 від 30.05.2018, оцинкованого бідону для поживу вартістю - 100 гривень, згідно висновку товарознавчої експертизи за № 9469 від 30.05.2018, брухт чорного металу загальною вагою 124 кг, вартістю - 682 гривні, акумуляторної батареї «Wuxi Huayan», вартістю згідно авто-товарознавчої експертизи за № 9462/13003-13004 від 31.05.2018 - 372,24 гривень, акумуляторну батарею «INCI AKU» вартістю згідно авто-товарознавчої експертизи за № 9462/13003-13004 від 31.05.2018 - 668,74 гривень, акумуляторну батарею «CSB AGM» вартістю згідно авто-товарознавчоі експертизи за № 9462/13003-13004 від 31.05.2018 - 60,00 гривень що належать потерпілому ОСОБА_8 .

Викраденим майном ОСОБА_5 розпорядився на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на зазначену суму.

Крім того, 27 березня 2018 року, близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , за попередньою змовою у групі з ОСОБА_6 , прийшли до магазину «Аврора» по вул. Адміністративній, 3 в м. Зміїв Харківської області, де біля вхідних дверей даного магазину знаходилася ОСОБА_6 із целофановим пакетом в руках, зайшов до приміщення вищевказаного магазину, переконавшись, що його дії ніким помічені не будуть, шляхом вільного доступу, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, вчинив крадіжку пластикової коробки із грошовими коштами у розмірі 743 гривень, поклавши дану коробку до целофанового пакету, який тримала ОСОБА_6 .

Викраденим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпорядилися на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ВБФ Допомоги та розвитку «Хелп Груп» матеріальний збиток на зазначену суму.

Крім цього, 15 травня 2018 року, близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_9 , впевнившись, що його дії не будуть помічені ОСОБА_9 та ОСОБА_6 шляхом вільного доступу, таємно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку зі спальної кімнати грошових коштів у розмірі 850 гривень.

Викраденим майном ОСОБА_5 розпорядився на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на зазначену суму.

Крім цього, 22.10.2018, в денний час, у ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , які перебували поблизу огородженого футбольного поля, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого протиправного умислу, в той же день та час, знаходячись за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , підійшли до огорожі футбольного поля, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, взяли частину не закріпленої огорожі з чорного металу, вагою 33 кг, що належить Комунальному закладу «Зміївська дитячо-юнацька спортивна школа Зміївської районної ради Харківської області» (ЄДРПОУ 02146096), чим завдали матеріальну шкоду, згідно висновку товарознавчої експертизи № 4428 від 27.11.2018 року на суму 221 грн. 43 коп.

Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покинули місце вчинення злочину та розпорядилися викраденим на свій розсуд, чим спричинили Комунальному закладу «Зміївська дитячо-юнацька спортивна школа Зміївської районної ради Харківської області», майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 16.11.2018, в 18 годині 00 хвилин, у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_5 , за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 , в той же день та час, знаходячись поряд з домоволодіння АДРЕСА_7 , де переконавшись, що їх дії ніким помічені не будуть, шляхом вільного доступу, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, підійшли до паркану вищевказаного домоволодіння та зняли з петель алюмінієву хвіртку, вагою 15 кг, що належить ОСОБА_10 , чим завдали потерпілій матеріальну шкоду, згідно висновку товарознавчої експертизи № 4428 від 27.11.2018 року на суму 450 грн. 00 коп.

Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покинули місце вчинення злочину та розпорядилися викраденим на свій розсуд, чим спричинили потерпілій, майнову шкоду на вищевказану суму.

Сторони кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставинам справи, які ними не оспорюються. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін кримінального провадження, з огляду на визнання обвинуваченими фактичних обставин, якими обгрунтовано обвинувачення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинувачених та дослідженням письмових доказів, які характеризують їх особу.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, пояснив, що кримінальне правопорушення вчинене ним при вищевикладених обставинах.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_5 вину в інкримінованих йому злочинах визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, пояснив, що кримінальні правопорушення вчинені ним при вищевикладених обставинах.

Допитана в судовому засіданні в якості обвинуваченої ОСОБА_6 вину в інкримінованому їй злочині визнала у повному обсязі, щиро розкаялася, пояснила, що кримінальні правопорушення вчинені нею при вищевикладених обставинах.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані ч. 2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні вище зазначених кримінальних правопорушень і його дії правильно кваліфіковані ч. 2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані ч. 3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням у сховище, вчиненому повторно.

Крім того, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні вище зазначених кримінальних правопорушення і її дії правильно кваліфіковані ч. 2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, визнається його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є рицидив злочину.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, визнається його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, визнається її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд, досліджуючи дані про особу винного ОСОБА_4 , враховує, що він раніше судимий, вчинив новий умисний злочин у період іспитового строку, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Суд, досліджуючи дані про особу винного ОСОБА_5 враховує, що він не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Суд, досліджуючи дані про особу винної ОСОБА_6 , враховує, що вона в силу ст. 89 КК україни не судима, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, суд, призначаючи покарання, зобов`язаний насамперед виходити з санкції норми КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин. Санкцією є та частина статті Особливої частини КК, яка визначає вид і розмір покарання за даний злочин.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" Частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

При призначенні покарання ОСОБА_11 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, обставини, що пом`якшують покарання, наявність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно визначити за правилами ст. 71 КК України за сукупністью вироків, так як він вчинив новий злочин у період відбуття покарання за вироком Червнозаводського районного суду м. Харкова від 05.06.2015 за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, та на підстві ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Враховуючи наявність таких ризиків, як можливість вчинення обвинуваченим нового злочину, що підтверджується вчинення ним в період іспитового строку нового злочину, а саме у січні 2018, тобто до відбуття покарання за попереднім вироком, та виключення можливості ухилитись від відбування призначеного судом покарання, що передбачено ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При призначенні покарання ОСОБА_5 , враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого його належить звільнити, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_13 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченої, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого її належить звільнитиі, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Судові витрати необхідно стягнути з обвинувачених.

Питання щодо речових доказів належить вирішити згідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, призначеного за даним вироком, шляхом часткового складання, приєднати 2 роки 6 місяців невідбутого покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.06.2015 року за ч. 2 ст. 186 КК України, визначивши остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня фактичного затримання - 10.12.2018 року.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взявши його під варту негайно в залі суду.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суоврого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п"яти) років позбвалення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїзджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Визнати ОСОБА_6 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і один місяць.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки 6 місяґців.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїзджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь судового експерта ОСОБА_14 судові витрати у розмірі 190 (сто дев"яносто) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 судові витрати на користь держави в особі ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса у розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) грн

Речові докази: металеву трубу коричневого кольору довжиною 2,5 м, металеву драбину вагою 11 кг, оцинкований бідон для поживу, відро об"ємом 10 л, металевий табурет червоного кольору, металеві дроти вагою 2 кг, корпус системного блоку, акумулятор «CSB AGM 12-V», передані на зберігання ОСОБА_8 вважати йому повернутими; хвіртку металеву, передану на зберігання ОСОБА_10 , вважати їй повернуту; металеві двері з коробом коричневого кольору, металеву ручку з замком сірого кольору, передані на зберігання ОСОБА_15 , вважати їй повернутими; частину огорожі з труб чорного металу висотою 119 см, передані на зберігання представнику Зміївської ДЮСШ ОСОБА_16 , вважати їм повернутими.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: