Рішення

від 10.12.2018 по справі 622/862/18

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/862/18 р.

2/622/570/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

За участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Малоргозянська сільська рада Золочівського району Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій позивач просить визнати ОСОБА_2 особою, яка втратила право користування житлом, належним йому на праві особистої приватної власності за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Мала Рогозянка, вул. Зарічна, 25.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями № 25, що знаходиться за адресою Харківська область, Золочівський район, с. Мала Рогозянка, вулиця Зарічна. ОСОБА_2 являється сином позивача ОСОБА_1, який у вказаному будинку не проживає більше десяти років, але залишається прописаним у ньому. Добровільно знятися з реєстрації у будинку відповідач відмовляється, що порушує право позивача вільно розпоряджатися своєю власністю, через що він був змушений звернутися до суду зі вказаним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, через канцелярію суду надав письмову заяву, відповідно до якої він позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов, розгляд справи просив здійснювати без його участі. Також зазначив, що хоча його син і приїхав на декілька днів з Росії додому, але самостійно знятися з місця реєстрації за адресою Харківська область, Золочівський район, с. Мала Рогозянка, вулиця Зарічна, 25, не встиг.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду письмову заяву, відповідно до якої просив суд розглядати справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував, позов визнав. При цьому також зазначив, що за адресою с. Мала Рогозянка, вул. Зарічна, 25 дійсно не проживає та проживати не збирається.

Представник третьої особи Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області в.о. старости Малорогозянського старостинського округу ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явився, завчасно через канцелярію суду подав письмову заяву, відповідно до якої не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просив суд розглянути справу за наявними матеріалами без присутності представника старостинського округу.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що будинок № 25 по вул. Зарічній в с. Мала Рогозянка Золочівського району Харківської області належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.04.1990 року, зареєстрованого в реєстрі за №787 (Дублікат свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1004 виданий 23.03.2009 року державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_4П.) та витягу КП Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24085590 від 09.10.2009 року

За відомостями в.о. старости Малорогозянського старостинського округу Золочівського району Харківської області ОСОБА_3 від 18.10.2018 року № 141 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно зареєстрований, але не проживає на території старостинського округу за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Мала Рогозянка, вул. Зарічна, 25.

Згідно довідки Малогозянського старостинського округу Золочівської селищної ради від 15.08.2018 року № 496 ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та має наступний склад сім`ї: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, - дружина, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, який зареєстрований, але з 2008 року не проживає за даною адресою.

Відповідно до акту обстеження від 15.08.2018 року, складеного комісією у складі в.о. старости Малорогозянського старостинського округу Золочівської селищної ради ОСОБА_3, депутата Золочівської селищної ради ОСОБА_6, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 Н.О. за підписами сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у домоволодінні Леська миколи микитовича, що знаходиться за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. мала Рогозянка, вул. Зарічна, 25, зареєстровано 3 особи, а фактично на сьогоднішній день проживають дві особи: ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_5 Їх син, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, вже більше 10 років з батьками не проживає, постійно проживає в Росії.

При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України та ст.ст. 15 , 23 , 405 ЦК України . Крім того основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд. Однак, як зазначено в ст. 13 ч. 3 Конституції України , власність зобов'язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству.

Статтею 405 ЦК України окреслено право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Так, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Положеннями ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 № 1382-IV прокоментовано порядок та підстави зняття з реєстрації місця проживання. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі в тому числі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Статтею 206 ЦПК України передбачена можливість визнання позову відповідачем. Так, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, як син позивача ОСОБА_1, зареєстрований за вказаною адресою, проте є відсутнім за місцем реєстрації понад 1 рік. Проживаючи за іншою адресою, спірним житлом не цікавиться, не несе витрати на його утримання, чим порушує права власника будинку ОСОБА_1 Доказів наявності домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно відсутності останнього у будинку, суду не надано, в зв'язку з чим, в розумінні положень ч. 2 ст. 405 ЦК України суд вважає, що ОСОБА_2 втратив право користування вказаним житлом. Оскільки, підставою для зняття особи з реєстрації може бути судове рішення про позбавлення особи права користування житлом, суд, з урахуванням визнання позову відповідачем, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у повному обсязі, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Мала Рогозянка, вул. Зарічна, 25.

На підставі викладеного, та керуючись вказаними положеннями матеріального закону та положеннями та ст., ст. 10 , 11 , 209 , 212 , 214 , 215 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у житловому будинку № 25 по вул. Зарічній в с. Мала Рогозянка Золочівського району Харківської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. С.Шабас