Рішення

від 07.12.2018 по справі 621/1840/18

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1840/18

2/621/1084/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 грудня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бібіка О.В.

з участю секретаря Горобець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа: Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, а 03.08.2018 з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України з вимогами: усунути перешкоди у користуванні належним йому нерухомим майном та зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1, реєстраційний номер обтяження 5481128, що накладений постановою Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 районного управління юстиції В4-18/885 від 15.04.2003 року, а саме зняти арешт з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Миргороди, вулиця Польова, будинок, 51 та земельної ділянки, що розташована на території Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області, кадастровий номер 6321786200:02:000:0069, площею 7.5973 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 14.08.2007 року за № 5481128, який внесено ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою про арешт майна, що належить ОСОБА_1, внесеного на підставі постанови державного виконавця В4-18/885 від 15.04.2003.

На обґрунтування позову послався на те, що йому на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Миргороди, вулиця Польова, будинок, 51, загальною площею 55.7 кв.м.

Вказаний житловий будинок належить на підставі свідоцтва про право власності, яке видано 27.04.2007 виконавчим комітетом Тимченківської сільської ради, але помилково будинку було присвоєно адресу с. Миргороди, вул. Лісна, 50, про що свідчить довідка № 442 від 22.08.2017, видана Тимченківською сільською радою та довідкою № 1999.

Під час внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме зміни адреси об'єкту нерухомого майна (житлового будинку з надвірними будівлями) стало відомо, що на все належне йому нерухоме майно накладено арешт: реєстраційний номер обтяжень 5481128, обтяження зареєстровано 14.08.2007 року реєстратором ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби В4-18/885 від 15.04.2003.

Як вбачається з відповіді на запит адвоката № В-5/10670 від 17.07.2018 року, який надано ОСОБА_2 районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, згідно даних АСВП виконавчий документ, де боржником є ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 на виконанні у відділі станом на 17.07.2018 р. не перебуває. Арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.04.2003, при примусовому виконанні виконавчого листа від 11.02.2003 року № 2-285, виданого Зміївським районним судом Харківської області.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстр прав власності на нерухоме майно, йому на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Миргороди, вулиця Лісна, будинок, 51, загальною площею 55.7 кв.м. Вказаний житловий будинок належить на підставі свідоцтва про право власності, яке видано 27.04.2007 року виконавчим комітетом Тимченківської сільської ради. Крім того, йому належить земельна ділянка, що розташована на території Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області, кадастровий номер 6321786200:02:000:0069, площею 7.5973 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва про право на спадщину, яке видано 10.12.2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3

Отже, виконавче провадження на виконанні у відділі державної виконавчої служби не перебуває, тобто, має статус завершеного, а накладений арешт на майно не скасовано.

Існування арешту та заборони на відчуження майна порушує конституційні права власника майна.

Представник позивача ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягає на задоволенні позову, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_2 районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подавав.

Представник третьої особи - ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Харківської області у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Миргороди, вул. Лісна, буд. 50, загальною площею 55.7 кв.м. та земельна ділянка, що розташована на території Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області, кадастровий номер 6321786200:02:000:0069, площею 7.5973 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а. с. 9-10).

Із зазначеного ОСОБА_3 вбачається, що на все майно ОСОБА_1 на накладено арешт, реєстраційний номер обтяжень 5481128, обтяження зареєстровано 14.08.2007 року реєстратором ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби В4-186/885 від 15.04.2003 року. (а. с. 9-10).

З довідки Тимченківської сільської ради від 22.08.2017 вбачається, що згідно з даними погосподарського обліку, житловий будинок, який належить ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності від 27.04.2007 серії САВ №061266 знаходиться за адресою: с. Миргороди Зміївського району Харківської області, вул. Польова, 51 (помилково: вул. Лісна, 50). (а. с. 12).

Згідно архівних матеріалів КП "Зміївське БТІ" право власності на будинок ОСОБА_1 помилково зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, замість вірного визначення адреси: с. Миргороди, вул. Польова, буд. 51, що підтверджується довідкою директора КП "Зміївське БТІ" . (а. с. 13).

З листа начальника ОСОБА_2 районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області від 17.07.2018, вбачається, що згідно даних АСВП виконавчий документ, де боржником є ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 на виконанні у відділі станом на 17.07.2018 не перебуває. Арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.04.2003 року, при примусовому виконанні виконавчого листа від 11.02.2003 року № 2-285, виданого Зміївським районним судом Харківської області. Арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.04.2003 року № В4-186/885, оскільки у ВДВС ОСОБА_2 РУЮ в 2003 році перебувало на виконанні виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 (в/л № 2-285 від 11.02.2003 р., виданий Зміївським районним судом Харківської області). (а. с. 11).

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як встановлено судом, на даний час виконавчий документ, за яким боржником є ОСОБА_1 на виконанні у ОСОБА_2 районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України станом на 17.07.2018 не перебуває. Постанова №В4-186/885 про накладення арешту боржника ОСОБА_1 від 15.04.2003 не скасована.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналізуючи відповідність обставин справи та дій державних органів відповідно до Конвенції, ЄСПЛ у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) рішенні підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що встановлене 15.04.2003 обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 обмежує права позивача як власника, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом скасування такої заборони та задоволення даного позову.

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 нерухомим майном шляхом скасування арешту усього майна, що належить ОСОБА_1, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 5481128, накладений згідно постанови Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 районного управління юстиції В4-186/885 від 15.04.2003 року.

Стягнути зі ОСОБА_2 районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення повністю або частково безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду у повному обсязі складено 07.12.2018.

Суддя -