Рішення

від 10.12.2018 по справі 695/1193/18

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1193/18

номер провадження 2/695/809/18

10 грудня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2016 року померла рідна тітка позивача ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на майно, яке складається з трьох земельних ділянок площею 1,48 га, кадастровий номер 7121589700:07:001:0096, 0,90 га кадастровий номер 7121589700:06:003:0063 та 0,43 га, кадастровий номер 7121589700:04:002:0055, загальною площею 2,81 га, що знаходяться на території Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Позивач виявила намір прийняти спадщину після смерті своєї тітки, оскільки дітей у останньої не було, а її рідні сестри наміру щодо належного прийняття та оформлення спадщини не виявили.

Оскільки інші спадкоємці на майно померлої відсутні, позивач звернулася до нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини на вище вказане спадкове майно.

Проте ОСОБА_1 не може оформити своє право на вказані земельні ділянки, оскільки позивачу, як спадкоємцю необхідно встановити факт родинних відносин із померлою, адже запис про народження матері позивача, яка є рідною сестрою померлої не зберігся, окрім того в інших документах дівоче прізвище спадкодавця зазначено як Бобир, в той час як інших сестер ОСОБА_5, що створює перешкоди позивачу в оформленні своїх спадкових прав. Також позивач наполягає і на тому, що у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно, а тому позивач була змушена звернутися до суду із відповідним позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак направила до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просила проводити за її відсутності, на задоволення позовних вимог наполягала у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, направивши до суду заяви, в яких просили суд справу розглянути без їх участі, позовні вимоги визнали повністю та ствердили факт, що померла ОСОБА_4 є тіткою позивача по справі.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу .

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а відповідач позовні вимоги визнав повністю, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та прийняти рішення на підставі доказів, що знаходяться у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить із наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Позивач наполягає, що померла ОСОБА_4 є тіткою позивача по материній лінії, а тому, за відсутності інших спадкоємців, позивач має право на прийняття спадщини.

Як вбачається із свідоцтва про народження позивача (серії І-СР №380524 від 07.10.1975 року) остання народилась 02.08.1958 року, а її батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2. В подальшому позивач змінила своє прізвище на ОСОБА_1 внаслідок укладення шлюбу, що стверджується відповідною копією свідоцтва про укладення шлюбу (серії ІІ-СР №264181 від 28.05.1991 року).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №0001900372652 судом вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали 02.08.1957 року шлюб, після якого прізвище дружини було змінено на ОСОБА_6.

Згідно з даними повідомлення державного архіву Черкаської області від 27.11.2017 року № Б-115/05-08 запис про народження ОСОБА_5 за 1935 рік не виявлено.

Як вбачається із свідоцтва про народження (серії ІІІ-СР №375885 від 10.09.1992 року) ОСОБА_7 народилась 28.08.1939 року, а її батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_9. В подальшому ОСОБА_10 змінила своє прізвище на ОСОБА_4 внаслідок укладення шлюбу, що стверджується відповідною копією свідоцтва про одруження (серії ІІІ-УР №422535 від 23.10.1964 року).

Окрім того із свідоцтва про народження ОСОБА_11 №2607105 від 06.04.1937 року вбачається, що прізвище останньої зазначено як ОСОБА_5, а її батьками записані ОСОБА_12 та ОСОБА_13. На зворотному боці вказаного свідоцтва про народження за підписом голови сільської ради зазначено, що ОСОБА_14 24.11.1965 року уклала шлюб з ОСОБА_15 та взяла прізвище ОСОБА_15.

Таким чином із свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4Я, вбачається, що в графі батько в обох зазначено: ОСОБА_16, в графі мати зазначено: ОСОБА_17.

Факт родинних відносин позивача із померлою ОСОБА_4 стверджується також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, підписи яких засвідчені секретарем Вільхівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі вказаного вище, з урахуванням наведених доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позивачем доведено факт того, що померла є рідною тіткою позивача ОСОБА_1.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії І-СР №274912 від 08.02.2016 року) ОСОБА_4 померла 08.02.2016 року.

Згідно з постановою приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_20 від 18.04.2017 року №126/02-31 останній відмовив у вчиненні нотаріальної дії позивачу у зв'язку із неможливістю встановити родинні стосунки позивача зі спадкодавцем та відсутності оригіналу правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності померлої на спадкове майно.

Нормами ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з даними копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №36915 ОСОБА_4 на підставі рішення Шабельниківської сільської ради ХХІІІ скликання ХХ сесія від 29.12.2001 року №37 передається у приватну власність земельна ділянка площею 2,81 га, яка розташована на території Шабельниківської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка складається із земельних ділянок площею 1,48 га, кадастровий номер 7121589700:07:001:0096, 0,90 га кадастровий номер 7121589700:06:003:0063 та 0,43 га, кадастровий номер 7121589700:04:002:0055.

Суд враховує, що вказаний державний акт виданий на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №415. Тобто померла ОСОБА_4 отримала право на вказані земельні ділянки на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а вказаний правовстановлюючий акт, що посвідчує право останньої на землю був виданий та належним чином посвідчений відповідним державним органом.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно нормами ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник земельної ділянки помер, тому позивач не може отримати відповідні документи на право власності, а тому визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцями, які подали заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином мають право на спадщину.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з копії спадкової справи №69/2016, заведеної після смерті 08.02.2016 року ОСОБА_4, наданої приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_20, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, яка виявила намір прийняти спадщину є позивач по справі ОСОБА_1

З матеріалів спадкової справи вбачається, що інші спадкоємці, які виявили б намір прийняти спадщину, відсутні.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

При розгляді вказаної справи суд бере до уваги, що відповідачі по справі позовні вимоги визнали повністю, ствердили факт родинних відносин померлої та позивача та визнали прийняття останньою спадщини після смерті ОСОБА_4

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009р. № 2 , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином судом встановлено, що позивач по справі є єдиною спадкоємницею після смерті ОСОБА_4 та має право на спадкування майна останньої.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст. 10,

ст., ст. 76, 200, 264, 265 ЦПК України ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 08.02.2016 року, є рідною тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1, 02081958 року народження, РНОКПП НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 08.02.2016 року, на земельну ділянку площею 2,81 га, яка складається із трьох земельних ділянок, площею 1,48 га, кадастровий номер 7121589700:07:001:0096, площею 0,90 га кадастровий номер 7121589700:06:003:0063 та площею 0,43 га, кадастровий номер 7121589700:04:002:0055, що знаходиться на території Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.