Рішення

від 06.12.2018 по справі 710/683/18

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/683/18

Провадження № 2/710/478/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2018 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання - Бараненко А.В.,

представника Смілянської місцевої прокуратури - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Іскренської сільської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, внаслідок незаконного звільнення працівника,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 до Шполянського районного суду надійшла позовна заява, в якій Смілянська місцева прокуратура, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Іскренської сільської ради Шполянського району завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 43752,60 грн. та стягнути сплачений судовий збір за подання до суду позовної заяви в розмірі 1 762 грн.

Свій позов позивач мотивує тим, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 20.12.2017 у справі № 710/290/17 позов ОСОБА_3 до Іскренської сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволений повністю, визнано неправомірними дії сільського голови Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області ОСОБА_2 щодо звільнення ОСОБА_3 з посади керівника дошкільного навчального закладу Півник в с. Іскрене Шполянського району Черкаської області, визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади керівника дошкільного навчального закладу Півник в с. Іскрене Шполянського району Черкаської області, зобов'язано Іскренську сільську раду Шполянського району Черкаської області поновити ОСОБА_3 на посаді керівника дошкільного навчального закладу Півник та стягнення з Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 43752,60 грн. Дане рішення 27.01.2018 набрало законної сили. На виконання рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 20.12.2017 у справі № 710/290/17 Іскренською сільською радою Шполянського району Черкаської області виплачено грошові кошти в сумі 43 752,60 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №№ 10-12 від 26.04.2018. Таким чином, порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі, виплату йому коштів за час вимушеного прогулу допущено з вини сільського голови Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області ОСОБА_2, яким видано незаконні розпорядження №18 від 30.03.2017 Про звільнення з роботи ОСОБА_3 та №21 від 04.04.2017 Про зміни редакції розпорядження № 18 від 30.03.2018 . Отже, є доведеним встановлений судом факт, що звільнення ОСОБА_3 з посади керівника дошкільного навчального закладу Півник здійснено сільським головою Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області ОСОБА_2 з порушенням вимог трудового законодавства. Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між прийняттям головою сільської ради протиправного рішення про звільнення та стягненням з Іскренської сільської ради Шполянського району коштів. Відповідно у винної в цьому особи - виник обов'язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Тому позивач і звернувся з позовом до суду.

У судове засідання представник позивача з'явився, позов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в суд з'явився та повідомив, що повністю із позовом погодитися не може так як вважає що має відшкодувати лише заробітну плату яку було виплачено за період відсутності ОСОБА_3 в розмірі 15000,00 грн. На підтвердження своєї позиції надав до суду відповідні довідки.

Ухвалою Шполянского районного суду від 13.06.2018 було відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шполянского районного суду від 08.11.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 20.12.2017 у справі № 710/290/17 позов ОСОБА_3 до Іскренської сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволений повністю, визнано неправомірними дії сільського голови Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_2, щодо звільнення ОСОБА_3 з посади керівника дошкільного навчального закладу Півник в с. Іскрене Шполянського району Черкаської області, визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади керівника дошкільного навчального закладу Півник в с. Іскрене Шполянського району Черкаської області, зобов'язано Іскренську сільську раду Шполянського району Черкаської області поновити ОСОБА_3 на посаді керівника дошкільного навчального закладу Півник та стягнення з Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 43752,60 грн. Дане рішення 27.01.2018 набрало законної сили.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області встановлено, що сільський голова Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області, відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування не мав повноважень звільняти ОСОБА_3 з посади керівника дошкільного навчального закладу Півник в с. Іскрене Шполянського району Черкаської обл.

Вказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_3 до Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області щодо стягнення на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 43752,60 грн., були задоволені. Крім цього, зобов'язано Іскренську сільську раду поновити на посаді керівника дошкільного навчального закладу Півник ОСОБА_3 та внести відповідні зміни в трудову книжку, а також стягнуто на її користь, моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., та судовий збір в розмірі 3200, 00 грн. (а.с.11-21).

На підставі даного рішення було видано виконавчий лист від 26.03.2018 (а.с.25).

Листом від 02.05.2018 №509/04-48 Управління казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області повідомило Смілянську місцеву прокуратуру, що з Іскренської сільської ради стягнуто кошти на користь ОСОБА_3 в сумі 43 752,60 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу, з врахуванням сум утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі - 7875,47 грн. та військового збору - 656,29 грн) та моральної шкоди в сумі 2000,00 грн. (а.с. 26).

Меморіальним ордером №10 від 26.04.2018 підтверджується списання коштів з Іскренської сільської ради Шполянського району на картковий рахунок ОСОБА_4 згідно виконавчого листа від 26.03.2018 в сумі 35 220,84 грн. Меморіальним ордером №11 від 26.04.2018 підтверджується сплата військового збору в розмірі 656,29 грн. із зарплати ОСОБА_3 згідно виконавчого листа від 26.03.2018 року. (а.с. 27).

Меморіальним ордером №12 від 26.04.2018 підтверджується безспірне списання коштів з Іскренської сільської ради Шполянського району на податки з доходів фізичних осіб із зарплати ОСОБА_3, згідно виконавчого листа від 26.03.2018 в сумі 7 875,47 грн. Меморіальним ордером №13 від 26.04.2018 підтверджується безспірне списання корштів з Іскренської сільської ради Шполянського району в розмірі 2000,00 грн., моральної шкоди ОСОБА_3, згідно виконавчого листа від 26.03.2018. (а.с. 28).

Згідно довідки виданої Іскренською сільською радою Шполянського району Черкаської області від 03.10.2018 за №483 за період звільнення з посади завідуючої ДНЗ Півник с. Іскрене ОСОБА_3 з 01.04.2017 по 27.12.2017 із запланованого фонду оплати праці прийнятої завідуючої на вказаний період 43 752,60 грн., використано на оплату праці прийнятої завідуючої ДНЗ Півник ОСОБА_5 15099,00 грн. (а.с.65).

Відповідно довідки виданої Іскренською сільською радою Шполянського району Черкаської області від 03.10.2018 за №484, на період літніх канікул навчальний процес в ДНЗ Півник с. Іскрене не проводився. Всі організаційні питання по ремонту дитячого садка, заготівлі палива вирішував сільський голова ОСОБА_2 (а.с.66).

Згідно довідки виданої Іскренською сільською радою Шполянського району Черкаської області від 03.10.2018 №485 із суми 43 752,60 грн., виплаченої завідуючій ДНЗ Півник ОСОБА_3 за період вимушеного прогулу утримано 7875,47 грн. (18% прибуткового податку), що підтверджується платіжним дорученням №12 від 26.04.2018 та 656,29 грн. (1,5% військового збору), що підтверджується платіжним дорученням №11 від 26.04.2018 (а.с.67).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Згідно зі статтею 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 за № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками судам роз'яснено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Чинне законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону або затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі, такого висновку дійшов Верховний Суд у своїму рішенні від 14.05.2018 року справа № 156/722/16-ц.

У статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У розумінні цієї статті збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно з п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 11.11.1992 при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 20.12.2017 у справі № 710/290/17 визнано незаконність звільнення ОСОБА_3, визнано неправомірними дії сільського голови Іскренсьокї сільської ради ОСОБА_2 щодо звільнення ОСОБА_3, а також визнано незаконним розпорядження сільського голови Іскренської сільської ради Шполянського району, Черкаської області ОСОБА_2 №8 від 09.03.2017 року та №16 від 17.03.2017 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_3. Зобов'язано поновити ОСОБА_3 миколаївну на посаді керівника дошкільного закладу Півник , що знаходиться в с. Іскрене, Шполянського району, Черкаської області, та внести відповідні зміни в трудову книжку.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 129 Конституції України зазначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Таким чином рішення від 20.12.2017 у справі № 710/290/17 має преюдиційне значення.

Суд критично ставиться до наданих відповідачем доказів, зокрема довідок Іскренської сільської ради Шполянського району, Черкаської області від 03.10.2018 за номерами № 483, 484, 485, оскільки вони жодним чином не спростовують доводів позивача, та не звільняють відповідача від відповідальності.

З урахуванням викладеного суд, приходить до висновку про те, що відповідач, як посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника з роботи, має відшкодувати шкоду, заподіяну установі - Іскренській сільській раді Шполянського району Черкаської області, у розмірі сплаченого працівнику середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Оскільки позов задовольняється, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, який був сплачений у розмірі 1762, 00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ст. 12, ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 130, 134, 237 КЗпП України, ст. ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 18,76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1 виданий 27.08.2016, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, інші відомості про особу, суду невідомі, на користь Іскренської сільської ради Шполянського району (Черкаська обл., Шполянський р-н, с. Іскрене, вул. Хрещатик, буд. 36 кодЄДРПОУ: 26324473) завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 43 752,60 грн. (сорок три тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні 60 копійок) на розрахунковий рахунок 35413004021944, МФО854018.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1 виданий 27.08.2016, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, інші відомості про особу, суду невідомі, на користь прокуратури Черкаської області (ЄДРПОУ 02911119, 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок35212034003751, Державна казначейська служба України у м. Київ, код банку 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір за подання до суду позовної заяви в розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімот шістдесят дві гривні).Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) шляхом подання скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 12.12.2018.

Суддя Шполянського

районного суду ОСОБА_6