Ухвала

від 21.11.2018 по справі 757/53703/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53703/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «Українська Продовольча Група» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року у справі №757/48403/18-к в рамках кримінального провадження №12018000000000392 від 26 червня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

31.10.2018 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 який діє в інтересах ТОВ «Українська продовольча група» (далі ТОВ «УПГ) про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 12018000000000392 від 26.06.2018.

Вказане клопотання мотивоване тим, що клопотання сторони обвинувачення було розглянуто однобічно та фактично зупинило діяльність товариства. Вказує, що накладення арешту на грошові кошти перешкоджає діяльності товариства та негативно впливає на бізнес партнерів, чим порушує права товариства. У зв`язку з чим, на підставіст. 170 КПК Українивважає арешт таким, що накладено необґрунтовано.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, з підстав наведених у ньому.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з`явились, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядомвстановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції Україниздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 26.06.2018 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018000000000392 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5ст. 191 КК України.

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України юрист першого класу ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням яке було задоволено про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахункахТОВ «Українська продовольча група» (код ЄДР 32137672), а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), що відкритий 25.05.2017 у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478); № НОМЕР_2 (українська гривня), що відкритий 15.05.2003 у філіїАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в м. Чернівці (МФО 356282);№ НОМЕР_3 (українська гривня), що відкритий 02.10.2002 у філіїАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в м. Чернівці (МФО 356282);№ НОМЕР_4 (українська гривня), що відкритий 04.08.2003 у філіїАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в м. Чернівці (МФО 356282);№ НОМЕР_5 (українська гривня), відкритий 02.10.2002 у філіїАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в м. Чернівці (МФО 356282).

Згідно ухвали від 04.10.2018 року, арешт накладено, з метою забезпечення речових доказів.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Протягом досудового розслідування не встановлено, та прокурором не доведено, що джерело походження грошових коштів які перебувають арештованими на розрахунковому рахунку підприємства є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках підприємства.

Проте за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ТОВ «Українська продовольча група» не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Оцінюючи вказані вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту конкретної особи, у зв`язку з чим вважає необхідним скасувати арешту майна.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт грошових коштів, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року у справі №757/48403/18-к в рамках кримінального провадження №12018000000000392 від 26 червня 2018 року, що знаходяться на рахунках ТОВ «Українська продовольча група» (код ЄДР 32137672), а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), що відкритий 25.05.2017 у АБ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478; № НОМЕР_2 (українська гривня), що відкритий 15.05.2003 у філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в м. Чернівці МФО 356282; № НОМЕР_3 (українська гривня), що відкритий 02.10.2002 у філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в м. Чернівці МФО 356282;№ НОМЕР_4 (українська гривня), що відкритий 04.08.2003 у філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в м. Чернівці МФО 356282;№ НОМЕР_5 (українська гривня), відкритий 02.10.2002 у філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в м. Чернівці МФО 356282.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1