провадження №2/748/1279/18 справа № 748/3084/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2018 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Криворученка Д.П., секретарі Сидор А.В., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду у м. Чернігові цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування;
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору: Чернігівська районна державна нотаріальна контора; Міжрайонне управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, діючи на підставі договору про надання правової допомоги та у інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, 15.11.2018 року, посилаючись на положення ст.ст.81, 125, 126, 131 ЗК України, ст.ст.16, 257, 328, 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1233, 1268, 1297 ЦК України, звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати за кожним з позивачів право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,5830 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 їх матері ОСОБА_4.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за заповітом, до складу якої, крім іншого, входить і вище вказана земельна ділянка, що належала спадкодавцю за життя на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, однак у зв'язку з тим, що згідно технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) площа земельної ділянки складає 0,5830 га, а не 1,0157 га, як було зазначено у Державному акті, то позивачі не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на цю ділянку у нотаріальному порядку.
Ухвалою судді від 20 листопада 2018 року відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання на 7 грудня 2018 року.
До підготовчого засідання від представника позивачів - адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі. (а.с.74)
Представник відповідача - Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у судове засідання не з'явився, від сільського голови надійшла заява з проханням справу розглядати без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечують. (а.с.57)
Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Відповідно до приписів ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
У свою чергу згідно положень ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Представник третьої особи - Чернігівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області, у судове засідання не з'явився, від завідуючої нотаріальною конторою надійшла заява з проханням справу розглянути без участі їх представника. (а.с.58)
Представник третьої особи - Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомлені.
Суд повно, всебічно та об'єктивно оцінивши наявні у справі матеріали та докази вважає позовні вимоги обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню, а визнання відповідачем позову таким, що не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Відповідно до положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно приписів частини 1 статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
У відповідності до п. г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Як убачається із дослідженої в судовому засіданні копії свідоцтва про смерть НОМЕР_4 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років у м. Чернігові. (а.с.25)
Свідоцтво про народження НОМЕР_6, свідоцтво про народження НОМЕР_5, свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_8 та свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_7 свідчать, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2. ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 і після укладення шлюбу отримала прізвище чоловіка ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_8 і після укладання шлюбу отримала прізвище ОСОБА_2 . (а.с.20, 21, 24)
За життя, 11.08.1994 року, ОСОБА_4 зробила посвідчене у виконавчому комітеті Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області розпорядження, за яким своїми спадкоємцем, до всього належного їй майна, призначила ОСОБА_1 та ОСОБА_2. (а.с.64)
Довідка виконавчого комітету Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області №469 від 5.10.2018 року свідчить, що ОСОБА_4 станом на день своєї 9.06.2017 року була зареєстрована і постійно проживала разом з племінницею ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26)
Наведене свідчить, що позивачі є спадкоємцями першої черги за законом та за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, в силу приписів ст.ст.1223, 1261 ЦК України, положення якої діяли на час відкриття спадщини.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,02 га в межах згідно з планом, кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, надана у власність на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації №636 від 26 листопада 2004 року, що розташована на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_9, виданого 5.08.2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010583900079. (а.с.29, 30)
Однак, як вбачається з рішення №РВ-7400711592018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, ОСОБА_2 було відмовлено у внесенні відомостей, оскільки виявлено перетин з ділянками лісового фонду з кадастровим номером НОМЕР_10 кадастровим номером НОМЕР_11, та землями водного фонду (річка Речище). (а.с.34, 35)
Копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) загальною площею 1,0157 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області свідчить, що фактична площа земельної ділянки становить 0,5830 га. (а.с.31-33, 36-37)
Як убачається з інформації Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області за №Н-521/0-0.212-394/148-18 від 18.05.2018 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки (паю) згідно проекту паювання земель колективної власності колишнього КСГП Кархівське Чернігівського району, станом на 1.01.2018 року, становить: рілля 86587,40 грн, кормові угіддя 2728,16. (а.с.38)
Зіставивши усі дані, що випливають із документів наданих позивачами, ураховуючи час відкриття спадщини, тобто той факт, що спадкодавець померла після 1 січня 2004 року, суд дійшов висновку, що безумовному застосуванню у вказаній справі до відносин спадкування підлягають норми ЦК України.
Згідно вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як убачається з копії спадкової справи №666/2016 та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №1463/02-31 від 6.04.2018 року, позивачі прийняли спадщину за заповітом ОСОБА_4, подавши 1.11.2017 року відповідні заяви до Чернігівської районної державної нотаріальної контори і отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площею 0,3536 га, 0,9346 га та грошові вклади спадкодавця. Однак ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,02 га, розташовану на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, кадастровий номер НОМЕР_3, у зв'язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. (а.с.28, 59-73)
Таким чином, позивачі не мають можливості отримати у нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку, із-за відсутності інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, отже існує спір про право і права та інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушуються, з незалежних від них причин, а тому підлягають судовому захисту.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги по суті, суд виходить з того, що з 2 травня 2009 р. відповідно до статті 125 ЗК України №1066-VI (1066-17), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а згідно положень ст.126 ЗК України, в редакції статті станом на 01.01.2013 року, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Згідно пункту 118 постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру №1051 від 17.10.2012 року, внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
У відповідності до вимог цивільного законодавства дієздатність спадкодавця ОСОБА_4 припинилась у момент її смерті і за таких обставин отримати належний правовстановлюючий документ, з усуненням порушень земельного законодавства, саме на ім'я спадкодавця не має правової можливості.
Відповідно до Конституції України органи та посадові особи мають діяти в межах своєї компетенції та відповідно до Законів, чинних на час їх застосування.
Згідно п.п.4.15, 4.20 Наказу Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та витягу з Державного земельного кадастру.
Статтею 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, крім іншого, державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.
Суд враховує положення ст.124 Конституції України, згідно якої юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому можливий судовий захист, як тих цивільних прав, що прямо названі в ЦК, так і тих, що випливають із норм Конституції чи іншого Закону.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4, на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації, належала земельна ділянка площею 1,0157 га, однак при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), фактична її площа склала 0,5830 га.
Отже, з метою захисту прав та інтересів позивачів, суд вважає за можливе визнати за ними, як за спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку площею 0,5830 га, яка розташована на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
Таким чином наявні у справі докази та їх правова оцінка підтверджують обґрунтованість позову та є достатніми для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 257, 328, 1261, 1268, 1270, 1297 ЦК України, ст.ст.12-13, 43, 89, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.16, 257, 328, 392, 1225, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст.81, 125-126, 131 ЗК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом, після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,5830 га, кадастровий номер НОМЕР_3, у межах згідно з планом, розташовану на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що належала спадкодавцю на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_9, виданого 5.08.2005 р. на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 26.11.2004 року №636, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010583900079.
Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем за заповітом, після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,5830 га, кадастровий номер НОМЕР_3, у межах згідно з планом, розташовану на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що належала спадкодавцю на праві власності, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_9, виданого 05.08.2005 на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 26.11.2004 року №636, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010583900079.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Криворученко Д.П.
Суд | Чернігівський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2018 |
Оприлюднено | 11.12.2018 |
Номер документу | 78442395 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чернігівський районний суд Чернігівської області
Криворученко Д. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні