Ухвала

від 06.12.2018 по справі 755/15937/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги начальника Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві ОСОБА_9 , в.о. генерального директора КП «Плесо» ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого СВ СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти у сумі 3 639 571 гривень, включаючи штрафні санкції у розмірі 808 126 гривень, а всього у розмірі 4 447 697 гривень, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (українська гривень), КП "ПЛЕСО" (код ЄДРПОУ 23505151), що відкритий в ГУ ДКСУ у м. Києві (код 820019), за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, шляхом перерахування їх на депозитний рахунок УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ в м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) №373141\011089003 для зберігання, з метою забезпечення кримінального провадження.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції начальник Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві ОСОБА_9 та в.о. генерального директора КП «Плесо» ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.

В своїй апеляційній скарзі начальник Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, апелянт вказує на те, що жодним нормативним документом не віднесено до компетенції Головного управління Казначейства повноваження щодо перерахування бюджетних коштів місцевих бюджетів на депозитні рахунки органів виконавчої влади, в тому числі територіальних органів Державної фіскальної служби України. Вказаний в ухвалі рахунок призначений для фінансування бюджетної програми одержувача КП "ПЛЕСО", уповноваженого головним розпорядником коштів на її виконання згідно паспорту бюджетної програми, яким не передбачено здійснення оплати податкового боргу та штрафних санкції.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без виклику власників майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

В своїй апеляційній скарзі в.о. генерального директора КП «Плесо» просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що КП "Плесо" включено до мережі головного розпорядника бюджетних коштів Управління екології та природних ресурсів ВО КМР на 2018 рік та має статус одержувача бюджетних коштів. Реєстраційний рахунок №35431017049877 відкрито в Головному управління Казначейства за загальним фондом місцевого бюджету на КП "Плесо" 19.03.2018 року на виконання бюджетної програми КПККМБ "Організація благоустрою населених пунктів". Кошти на вказаний рахунок надходять виключно від Управління екології та природних ресурсів ВО КМР для здійснення заходів по благоустрою м. Києва. Також вказує на те, що бюджетні кошти, що виділяються на виплату заробітної плати, сплати комунальних платежів та іншого, не можуть містити на собі слідів злочину, а тим більше бути здобутими злочинним шляхом, оскільки ці кошти виділяються з міського (державного) бюджету на чітко визначені потреби комунального підприємства. Жодним нормативним документом не передбачено механізму перерахування бюджетних коштів з рахунків місцевого та державного бюджетів на депозитні рахунки органів влади для зберігання з метою забезпечення кримінального провадження, в тому числі і територіальних органів ДФС України.

Заслухавши доповідь судді,думку представників власника майна, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянти в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, а апеляційні скарги подані в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017100100000062 від 21.06.2017,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

19.10.2018 року старший слідчий з ОВС четвертого СВ СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти у сумі 3 639 571 гривень, включаючи штрафні санкції у розмірі 808 126 гривень, а всього у розмірі 4 447 697 гривень, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (українська гривень), КП "ПЛЕСО" (код ЄДРПОУ 23505151), що відкритий в ГУ ДКСУ у м. Києві (код 820019), за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, шляхом перерахування їх на депозитний рахунок УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ в м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) №373141\011089003 для зберігання, з метою забезпечення кримінального провадження.

22.10.2018 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва клопотання задоволено.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно у відкритому кримінальному провадженні є речовим доказом.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та орган досудового розслідування не дотрималися.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК України,передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим, як вважає колегія суддів, посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а відтак наявність правової підстави для арешту майна, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України, не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та немотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону, належного процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні №42017000000003630 від 13.11.2017 надані матеріали справи не містять, а тому, як вважає апеляційний суд, слідчий суддя не дав належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

При цьому, в самому судовому засіданні прокурором також не було доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про відсутність жодного нормативного акту щодо можливості перерахування бюджетних коштів місцевих бюджетів на депозитні рахунки органів виконавчої влади, в тому числі територіальних органів Державної фіскальної служби України, що також слугує підтвердженням незаконності постановленого судом першої інстанції рішення та необхідності його скасування.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційні скарги задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про арешт майна, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги начальника Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві ОСОБА_9 , в.о. генерального директора КП «Плесо» ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року, якою клопотання задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого СВ СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти у сумі 3 639 571 гривень, включаючи штрафні санкції у розмірі 808 126 гривень, а всього у розмірі 4 447 697 гривень, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (українська гривень), КП "ПЛЕСО" (код ЄДРПОУ 23505151), що відкритий в ГУ ДКСУ у м. Києві (код 820019), за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, шляхом перерахування їх на депозитний рахунок УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ в м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) №373141\011089003 для зберігання, з метою забезпечення кримінального провадження, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого СВ СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , про арешт майна, а саме грошових коштів у сумі 3 639 571 гривень, включаючи штрафні санкції у розмірі 808 126 гривень, а всього у розмірі 4 447 697 гривень, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (українська гривень ), КП "ПЛЕСО" (код ЄДРПОУ 23505151), що відкритий в ГУ ДКСУ у м. Києві (код 820019), за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, шляхом перерахування їх на депозитний рахунок УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ в м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) №373141\011089003 для зберігання, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1568/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12

Доповідач: ОСОБА_1