Ухвала

від 05.12.2018 по справі 757/37880/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника власників майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти в сумі 5 300 (п`ять тисяч триста) доларів США, які вилучені 13.06.2018 в ході обшуку в приміщенні, яке використовує громадянин України ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді представник власників майна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що вказані грошові кошти, на які накладено арешт, отримані ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 в законний спосіб та є доходами від законної діяльності, що підтверджується банківськими виписками. Дані кошти не призначались для схиляння осіб до вчинення злочину, не були предметом злочину, не були засобом чи знаряддям злочину.

Також апелянт зазначає, що при досудовому розслідуванні кримінального провадження ні ОСОБА_10 ні ОСОБА_11 повідомлення про підозру не вручалось.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без виклику власників майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власників майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску стоку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянти в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст. 132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та сторона обвинувачення не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017101060000079 від 14.04.2017 року, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 1, ч. 3 ст. 212 КК України.

03.08.2018 року прокурор Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти в сумі 5 300 (п`ять тисяч триста) доларів США, які вилучені 13.06.2018 в ході обшуку в приміщенні, яке використовується громадянином України ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3, 4 ст. 170 КПК України.

03.08.2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання задоволено.

Разом з тим, дослідивши надані на обґрунтування внесеного на розгляд клопотання про арешт майна матеріалів, колегія суддів приходить до висновку про помилковість доводів слідчого судді щодо наявності правових підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК України,передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, не зважаючи на те, що надані матеріали провадження містять постанову органу досудового розслідування про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні №42017101060000079 від 14.04.2017 року, як вважає апеляційний суд, прокурором під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вказане процесуальне рішення органу досудового розслідування є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а відтак слідчим суддею при задоволенні клопотання не дотримано вимог ст. 173 КПК України.

Крім того, згідно норм Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких стороною обвинувачення вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, як вбачається з наданих матеріалів, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017101060000079 від 14.04.2017 року проводиться за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 1, ч. 3 ст. 212 КК України, а зазначене майно вилучено в ході проведення обшуку. Тобто, слідчим суддею при розгляді вказаного клопотання належним чином не встановлено зв`язок необхідності арешту майна грошових коштів, вилучених в ході проведення обшуку приміщення та проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом ухилення від сплати податків.

Таким чином, арешт вказаного майна, на думку колегії суддів, не співвідноситься з обставинами кримінального провадження.

Окрім цього, посилання сторони обвинувачення на наявність правової підстав, передбаченої ч. 4 ст. 170 КПК України, також, як вважає апеляційний суд, є необґрунтованими, оскільки згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, але надані матеріали провадження жодних належних доказів повідомлення про підозру власнику майна ОСОБА_6 , в розумінні вимог ст. 278 КПК України, не містять.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти в сумі 5 300 (п`ять тисяч триста) доларів США, які вилучені 13.06.2018 в ході обшуку в приміщенні, яке використовує громадянин України ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 про арешт майна, а саме грошових коштів в сумі 5 300 (п`ять тисяч триста) доларів США, вилучених 13.06.2018 в ході обшуку в приміщенні, яке використовує громадянин України ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1355/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12

Доповідач: ОСОБА_1