Справа № 761/35574/16-ц
Провадження № 2/761/1919/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Піхур О.В.,
за участю :
секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача
ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Промотекс сервіс , третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю Туристична фірма РТК про відшкодування збитків та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю Промотекс сервіс (далі - відповідач 2), третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю Туристична фірма РТК про відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.06.2016 року позивачем відповідачу 1 в особі менеджера ОСОБА_5 було надано заявку на надання туристичних послуг на умовах: приймаючий отель - Maritim Jolie Ville Golf &aПр; Resort Шарм-ель-Шейх, арабська Республіка Єгипет; виключення можливості нічних перельотів з України до Арабської Республіки Єгипет; вартість договору про надання туристичних послуг не повинна перевищувати 27000,00 грн. Цього ж дня, позивач отримав відповідь від відповідача 1 про можливість придбання туристичної путівки до Арабської Республіки Єгипет, виліт з України було заплановано 02.07.2016 року о 17:40, виліт з Арабської Республіки Єгипет - 09.07.2016 року о 21:10, повідомлено, що при частковій оплаті буде знижка 1000,00 грн., 22.06.2016 року чоловіком позивача було внесено передоплату в розмірі 7000,00 грн. на рахунок відповідача 1. 24.06.2016 року відповідачем 1 було виставлено рахунок на решту 18700,00 грн., який було своєчасно сплачено та повідомлено, що документи для поїздки отримають 29.06.2016 року. 30.06.2016 року позивача було повідомлено відповідачем 1 про те, що виліт з України перенесено на 02.07.2016 року о 00.10, у зв'язку з діями авіакомпанії, чим було порушено умову поїздки - жодних нічних перельотів. Зв'язавшись з представником авіакомпанії позивачу було повідомлено про те, що відповідачу було раніше відомо про час вильоту та нижчу вартість нічних перельотів. 01.07.2016 року позивач попередив відповідача 1 електронною поштою про те, що якщо позивачу буде відмовлено у вселенні у вибраний готель на 19 годин раніше, то буде змушений відмовитися від туристичних послуг і вимагати відшкодування їх повної вартості, на що відповідачем 1 було повідомлено, що готель повинен розселити туристів відразу. Оскільки, позивачу було продано путівку до іншого готелю однієї мережі, він був змушений за власні кошти поселитися до готелю, на який було зроблено заявку та сплачено за одну добу проживання 883,00 єгипетські фунти. Таким чином, через винні діяння відповідача 1, відповідача 2 було порушено домовленості, що є істотними обставинами нормального відпочинку для позивача, у зв'язку з чим позивач перебував у гнітючому настрої через пережитий стрес від порушення принципових умов туристичної путівки: нічного перельоту і самовільної заміни відповідачем 1 готелю.
Тому, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів 259286,44 грн., з яких: 25700,00 відшкодування вартості туристичних послуг; 2586,44 грн. відшкодування вартості доби проживання в готелі Maritim Jolie Ville Golf &a щ; Resort; 219000,00 грн. відшкодування моральної шкоди; 12000,00 грн. гонорару за договором про надання юридичних послуг.
Ухвалою судді ОСОБА_6 від 12.10.2016 року було відкрито провадження у справі.
Розпорядженням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.11.2017 року здійснено перерозподіл даної справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_6 у відставку.
Ухвалою судді Піхур О.В. від 23.11.2017 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Під час розгляду справи було проведено заміну назви відповідача з Дочірнього підприємства А.Е.Т. Джоін АП! на Товариство з обмеженою відповідальністю Промотекс сервіс , а також залучено третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю Туристична фірма РТК .
Ухвалою судді Піхур О.В. від 03.04.2018 року призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача 1 позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, підтримав пояснення зазначені у відзиві.
У судове засідання представник відповідача 2, представник третьої особи не з'явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, в матеріалах справи міститься письмовий відзив відповідача 2, відповідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та письмові пояснення третьої особи, в яких просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, повно та всебічно дослідивши надані по справі докази, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 червня 2016 року в підтвердження замовленої туристичної послуги, та за домовленістю сторін, згідно рахунку-фактури № СФ-22/06/02 позивачем на розрахунковий рахунок відповідача 1 були перераховані кошти в сумі 7 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 0.0.572637772.1 від 22.06.2016 року (т. 1 а.с. 160, 162).
24 червня 2016 року в підтвердження замовленої туристичної послуги, та за домовленістю сторін, згідно рахунку-фактури № СФ-24/06/02 позивачем на розрахунковий рахунок відповідача 1 були перераховані кошти в сумі 18 700,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 0.0.573783675.1 від 24.06.2016 року (а.с. 161, 163).
24 червня 2016 року на підставі рахунку-фактури № 159063 від 23.06.2016 року відповідачем 1 були перераховані кошти на користь ТОВ Туристична фірма РТК ТУР АГЕНТ), а саме 23792,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 182322 від 24.06.2016 року. (т. 1 а.с. 164).
Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
29 червня 2016 року між позивачем та відповідачем 2 - ДП "А.Е.Т. "Джоін АП!" укладено договір (Ваучер № 454393) на туристичне обслуговування. Період отримання туристичного продукту за цим договором з 02.07.16-09.07.16, приймаючий отель - Maritim Jolie Ville Resort &aод; Casino Шарм-ель-Шейх, арабська Республіка Єгипет, відповідно чартерного пасажирського квитка час вильоту з аеропорту Бориспіль зазначено 02.07.2016 року о 00:10, час прибуття до аеропорту Шарм-ель-Шейх 09.07.2016 року 21:10 (т. 1 а.с. 167-169).
Згідно ст. 1 ЗУ Про туризм , туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше, ніж дві такі послуги, що реалізуються або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Статтею 5 ЗУ Про туризм , туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність із реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності.
Відповідно до статті 23 ЗУ Про туризм ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування.
Статтею 20 цього Закону передбачено, що договором на туристичне обслуговування дана сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору, в тому числі, готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і рядок оплати готельного обслуговування.
Кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв'язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків, тощо. Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов'язаних із відмовою, туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста.
Договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію у разі виникнення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій, що регламентують надання таких послуг.
Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування.
Відповідно до умов договору на туристичне обслуговування № К173/160622-4 від 01.07.2016 року, укладеного між ДП А.Е.Т. ДЖОІН АП! (туроператором), ТОВ Туристична фірма РТК (турагент), ФОП ОСОБА_2 (турсубагент) - (СТОРОНА 1) та ОСОБА_4 (замовником) - (СТОРОНА 2), п. 3.1. у випадку невиконання умов цього Договору з боку СТОРОНИ 1 (в тому числі ТУРСУБАГЕНТА), ЗАМОВНИК має право вимагати повернення оплачених коштів за послуги, які не надані у прямо пропорційному розмірі, також відповідно до умов п. 4.1. турист має право відмовитись від виконання даного Договору до початку подорожі, в тому числі й від послуг за ним (зокрема через небажання ними скористатися, тощо.). Заява про відмову ТУРИСТА від туристичних послуг в письмовій формі приймається ТУРСУБАГЕНТОМ до виконання з дня отримання такої заяви.
Згідно з п. 4.18. цього Договору - якщо є певні відхилення від узгоджених умов туристичного обслуговування, але ТУРИСТ скористався цими послугами (не відмовився від них) то такі послуги вважаються узгодженими, наданими ТУРОПЕРАТОРОМ та отриманими ТУРИСТОМ і кошти за ці послуги ТУРИСТУ не повертаються.
Також п. 4.13. передбачено що СТОРОНА 1 (в тому числі ТУРСУБАГЕНТ) не несе відповідальність за невідповідність будь-яких послуг Турпродукту невиправданим очікуванням, суб'єктивній оцінці та завищеним сподіванням Туриста. Претензії, що ґрунтуються на вищевказаних критеріях не задовольняються.
Відповідно Додатку №4 до Договору на туристичне обслуговування К173/160622-4 від 01.07.2016 року, який є невід'ємною частиною цього Договору) позивач до укладення вищезазначеного Договору на туристичне обслуговування отримала від менеджера ТУРСУБАГЕНТА інформацію в тому числі, п. 12 на аркуші доведення про продукцію, згідно ст. 15 ЗУ Про захист прав споживачів , яка надана своєчасно, є достовірною та достатньою для забезпечення можливості її свідомого та компетентного вибору.
Згідно з п.8.2. цього договору, всі претензії ТУРИСТА з питань обслуговування за кордоном або на території України приймаються ТУРОПЕРАТОРОМ до розгляду в письмовому вигляді, за наявності Акту, підписаного уповноваженою особою ТУРОПЕРАТОРА та посвідченого представником приймаючої ж зони в країні перебування ТУРИСТА протягом 14 днів з моменту закінчення туру.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач мав претензії з питань обслуговування за кордоном, а саме відсутній відповідний акт відписаний уповноваженою особою ТУРОПЕРАТОРА та посвідчений представником приймаючої сторони в країні перебування , крім того, позивач отримав Ваучер № 454393 29.06.2016 року, тобто за три дні до початку замовленої позивачем туристичної подорожі, що свідчить про те, що позивачу були відомі всі істотні умови Договору (Ваучеру № 454393), проте жодних зауважень чи пропозицій внести зміни щодо істотних умов Договору або відмовитись від Договору (Ваучера № 454393) відповідачу 1 від позивача не надходило, тобто якість замовленої та спожитої позивачем туристичної послуги повністю відповідає всім істотним умовам Договору (Ваучера № 454393).
Також, в позовній заяві відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення відповідачем 1 законодавства в галузі туристичної діяльності при надані туристичних послуг та, або факту наявності збитку завданого позивачу.
Відповідно до умов договору на туристичне обслуговування № К173/160622-4 від 01.07.2016 року, укладеного між ДП А.Е.Т. ДЖОІН АП! (туроператором), ТОВ Туристична фірма РТК (турагент), ФОП ОСОБА_2 (турсубагент) - СТОРОНА 1) та ОСОБА_4 (замовником) - (СТОРОНА 2), п. 3.7. ТУРСУБАГЕНТ (відповідач 1 по справі) (ТУРАГЕНТ) - є агентом між клієнтом та організаціями, які є постачальниками послуг, а саме іншими турагентами, туроператорами, авіакомпаніями, транспортними організаціями і таке інше. Тому ТУРСУБАГЕНТ (ТУРАГЕНТ) не несе відповідальності за обставини, які є поза його контролем та компетенцією, а саме: в тому числі зміна деталей польоту, відміна або затримка рейсів, заміна готелю,зміна типу літака, втрата або пошкоджень багажу, втрата особистих речей, відмова у видачі в'їзної візи і таке інше. В такому випадку відповідальність несе відповідна організація, яка надає відповідні послуги.
Відповідно до п. 4.8. цього договору, у випадку скасування чи зміни часу відправлення та/чи прибуття чартерних або регулярних рейсів і пов'язаних з цим змін тривалості і програми туру, претензії приймаються ТУРОПЕРАТОРОМ безпосередньо (або шляхом передачі претензії ТУРОПЕРАТОРУ через ТУРСУБАГЕНТА, ТУРАГЕНТА) до розгляду.
Згідно з п. 4.12. СТОРОНА 1 не несе відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання авіаперевізником, аеропортом, авто перевізником, готелем, страховою компанією та іншими суб'єктами надання послуг відповідного зобов'язання по авіаперевезенню, наданню послуг аеропорту, тощо. У цих випадках відповідальність перед Туристами несуть відповідно авіакомпанії й інші транспортні компанії, або інші треті особи, що безпосередньо надають послуги Туристам.
Відповідно Додатку №2 до цього договору в частині час вильоту передбачено що, час вильоту, який зазначений на сайті ТУРОПЕРАТОРА під підписання договору та оформлення заявки на бронювання туристичних послуг, може мінятися як на більш ранній, так і на більш пізній! У цьому випадку ТУРСУБАГЕНТ не відповідальності за діяльність авіакомпанії, оскільки не має можливості впливати на час вильоту авіарейсів (т. 1 а.с. 170-208).
Позивач зазначає, що 30.06.2016 року його було повідомлено відповідачем 1 про те, що виліт з України перенесено на 02.07.2016 року о 00.10, у зв'язку з діями авіакомпанії, чим було порушено умову поїздки - жодних нічних перельотів, зв'язавшись з представником авіакомпанії позивачу було повідомлено про те, що відповідачу було раніше відомо про час вильоту та нижчу вартість нічних перельотів.
01.07.2016 року позивач попередив відповідача 1 електронною поштою про те, що якщо позивачу буде відмовлено у вселенні у вибраний готель на 19 годин раніше, то буде змушений відмовитися від туристичних послуг і вимагати відшкодування їх повної вартості, на що відповідачем 1 було повідомлено, що готель повинен розселити туристів відразу (т. 1 а.с. 15).
Крім того, позивач зазначає, що оскільки, позивачу було продано путівку до іншого готелю однієї мережі, він був змушений за власні кошти поселитися до готелю, на який було зроблено заявку та сплачено за одну добу проживання 883,00 єгипетські фунти (т. 1 а.с. 17). Таким чином, через винні діяння відповідача 1, відповідача 2 було порушено домовленості, що є істотними обставинами нормального відпочинку для позивача, у зв'язку з чим позивач перебував у гнітючому настрої через пережитий стрес від порушення принципових умов туристичної путівки: нічного перельоту і самовільної заміни відповідачем 1 готелю.
Проте, суд не бере до уваги дані докази, оскільки, позивача було попереджено відповідачем 1 про усі умови надання туристичних послуг під час оформлення заявки на бронювання туристичних послуг, крім того, відповідна інформація про те, що всі формальності пов'язані в тому числі і з часом та зміною часу вильоту, відміною рейсу, - це зона відповідальності авіакомпанії, міститься в пам'ятці туриста, наданою ТУРОПЕРАТОРОМ - відповідачем 2.
Статтею 623 ЦК України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором.
Відповідно до ст.32 ЗУ Про туризм за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст.33 ЗУ Про туризм встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або Законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, у тому випадку, коли він порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.
До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства турагент не створює туристичний продукт, а лише здійснює функції з його продажу.
Таким чином, турагент несе відповідальність виключно за власні дії і не відповідає за надання туристичного продукту та правовідносини що виникли під час безпосереднього надання послуг.
Даючи юридичну оцінку доказам по справі, суд приходить до висновку, що в діях відповідачів відсутні порушення надання туристичних послуг, враховуючи те, що позивач був заздалегідь проінформований та попереджений, щодо проживання та можливих умов польоту, та про те, що авіакомпанія залишає за собою право вносити зміни вправлення та/чи прибуття чартерних або регулярних рейсів і пов'язаних з цим тривалості і програми туру, а також про те, що відповідач 1 не несе відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання авіаперевізником, аеропортом відповідного зобов'язання по авіаперевезенню, наданню послуг аеропорту, у цих випадках відповідальність перед туристами несуть відповідно авіакомпанії, а як вбачається з матеріалів справи до авіаперевізника позивач не звертався, тому в діях відповідача 1 відсутнє порушення таких істотних і обов'язкових умов як нічні перельоти, так як відповідач 1 не може нести відповідальність за дії авіакомпанії, а тому позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 259286,44 грн., з яких: 25700,00 відшкодування вартості туристичних послуг; 2586,44 грн. відшкодування вартості доби проживання в готелі Maritim Jolie Ville Golf &aій; Resort не підлягають задоволенню.
Позивач також зазначає, що йому завдано моральну шкоду, яка настала внаслідок порушення відповідачами домовленості, що є істотними обставинами нормального відпочинку для позивача, у зв'язку з чим позивач перебував у гнітючому настрої через пережитий стрес від порушення принципових умов туристичної путівки: нічного перельоту і самовільної заміни відповідачем 1 готелю.
Відповідно до частини четвертої статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статті 23 ЦК України.
Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.
Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 4 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.
У даному спорі правовідносини сторін випливають з договірних відносин, виникли на підставі укладеного між сторонами договору, в якому не передбачено права позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із невиконанням відповідачами умов договору.
Враховуючи надані у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у виплаті моральної шкоди відповідачами, у зв'язку з тим, що правила статті 1167 ЦК України на спірні відносини не поширюються, оскільки вони регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на оплату послуг фахівця в галузі права в розмірі 12000,00 грн., суд приходить до висновку про відмову в задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Проте, позивачем не надано належних та допустимих документів, в розумінні статей 137-138 ЦПК України, на підтвердження надання професійної правничої допомоги. Тому підстав для стягнення на користь позивача з відповідача витрат на правову допомогу немає.
В матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача 1 про стягнення з позивача витрат на правову допомогу, в обґрунтування зазначивши, що між відповідачем 1 та ОСОБА_3 було укладено договір про надання юридичних послуг від 24.07.2017 року №24.07.2017 року, відповідно п. 5.1. якого оплата за надані юридичні послуги здійснюється замовником на підставі актів наданих послуг.
Відповідно до Акту наданих послуг №01/03-18 від 30.03.2018 року відповідачем 1 за надані юридичні послуги в період з 27.07.2017 року по 30.03.2018 року сплачено виконавцю 6176,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №67758987826565355159 від 02.04.2018 року.
Відповідачем 1 надано належні та допустимі документи, в розумінні статей 137-138 ЦПК України, на підтвердження надання професійної правничої допомоги, а саме: Договір про надання юридичних послуг від 24.07.2017 року №24/07-17, Акт наданих послуг №01/03-18 від 30.03.2018 року, платіжне доручення №67758987826565355159 від 02.04.2018 року.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з позивача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6176,00 грн.
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Даючи юридичну оцінку доказам по справі, враховуючи пояснення сторін, суд приходить до висновку, що відповідачі прав позивача не порушували, виконали прийняті на себе зобов'язання у сфері надання туристичних послуг відповідно до законодавства України і умов договору на туристичне обслуговування, беручи до уваги, що позивач був заздалегідь проінформований та попереджений, щодо проживання та можливих умов польоту, та про те, що авіакомпанія залишає за собою право вносити зміни відправлення та/чи прибуття чартерних або регулярних рейсів і пов'язаних з цим тривалості і програми туру, а також про те, що відповідач 1 не несе відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання авіаперевізником, аеропортом відповідного зобов'язання по авіаперевезенню, наданню послуг аеропорту, у цих випадках відповідальність перед туристами несуть відповідно авіакомпанії, а як вбачається з матеріалів справи до авіаперевізника позивач не звертався, тому в діях відповідача 1 відсутнє порушення таких істотних і обов'язкових умов як нічні перельоти, так як відповідач 1 не може нести відповідальність за дії авіакомпанії, крім того, позивач не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підставі яких суд міг би пересвідчитися в твердженнях позивача, а тому позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 259286,44 грн., з яких: 25700,00 відшкодування вартості туристичних послуг; 2586,44 грн. відшкодування вартості доби проживання в готелі Maritim Jolie Ville Golf &a>крім того, позивачем не надано доказів стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу та моральної шкоди, стягнення якої на спірні правовідносини не поширюється, тому, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 280, 352-353 ЦПК України; ст.ст. 22, 908, 910, 1167 ЦК України, суд,
в и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1), Товариства з обмеженою відповідальністю Промотекс сервіс (м. Київ, вул.. Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПОУ 31408096), третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю Туристична фірма РТК (м. Київ, вул. Старокиївська, 10-г, код ЄДРПОУ 37535284) про відшкодування збитків та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 6176,00 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення 05.11.2018 року.
Суддя
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2018 |
Оприлюднено | 11.12.2018 |
Номер документу | 78448325 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Піхур О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні