Постанова

від 04.12.2018 по справі 912/3/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м.Дніпро Справа № 912/3/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Кузнецов В.О.,

судді Вечірка І.О., Березкіна О.В.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фесенко Олени Станіславівни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.05.2018 (суддя Кабакова В.Г., повне рішення складено 14.05.2018) у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Фесенко Олени Станіславівни, м.Бобринець, Кіровоградська область

до відповідача-1 Бобринецьке районне споживче товариство, м. Бобринець, Кіровоградська область

відповідача-2 Бобринецька міська рада, м. Бобринець Кіровоградська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства Бобринецької міської ради Комунальник , м.Бобринець, Кіровоградська область

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Державного акту

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Фесенко Олена Станіславівна звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Бобринецького районного споживчого товариства та Бобринецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради народних депутатів № 168 від 29.05.1997 "Про підтвердження права постійного користування землею", а саме про підтвердження Бобринецькому райспоживтовариству права постійного користування земельними ділянками під розміщення колгоспного ринку, загальною площею 12 298 кв.м., в тому числі: 1 ділянка - 9215 кв. м., 2 ділянка - 3083 кв.м.; визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КР № 000300 від 05.06.1997 виданого Бобринецькому районному споживчому товариству.

Зазначені позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що прийняте Бобринецькою міською радою рішення не відповідає вимогам законодавства на час його прийняття і підлягає скасуванню, а Державний акт на право постійного користування землею, який виданий за відсутності рішення міської ради про надання земельної ділянки у користування слід визнати недійсним.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.05.2018 у даній справі в позові відмовлено.

Зазначене рішення мотивовано посиланням на те, що права позивача, як орендаря торговельного місця площею 20 кв.м. на території ринку у м.Бобринець по вул.Базарна площа, 11 з прийняттям Виконавчим комітетом Бобринецької міської ради рішення від 29.05.1997 №168 "Про підтвердження права постійного користування землею" та видачею Бобринецькому районному споживчому товариству Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КР №000300 від 05.06.1997, не порушені, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Фізична особа-підприємець Фесенко Олена Станіславівна у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні обставинам справи, неправильне застосуванням норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник зазначає, що судом не звернуто увагу на відсутність у Бобринецького районного споживчого товариства до 07.12.2016 права постійного користування земельними ділянками під розміщення колгоспного ринку.

Позивач вказує на не відповідність загальної площі земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно (11302 кв.м.) площі земельній ділянці вказаній у Державному акті на право постійного користування землею серії ІІ-КР №000300 від 05.06.1997 (12298 кв.м.).

Враховуючи зменшення розміру зареєстрованої земельної ділянки наданої Бобринецькому районному споживчому товариству у постійне користування, межі її не визначені повторно за новою площею.

Встановлення в натурі меж земельних ділянок у 2016 не проводилось перед реєстрацією у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, межі не погоджувались із сусідніми землевласниками і землекористувачами, технічна документація не виготовлялась.

На думку апелянта, оскаржуване рішення Виконавчого комітету Бобринецької міської ради як і Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою не відповідають вимогам чинного на час їх прийняття земельного законодавства.

Бобринецьке районне споживче товариство безпідставно, без належного документального оформлення користується земельною ділянкою, перешкоджає фізичній особі-підприємцю у здійсненні господарської діяльності, вимагаючи укладення договору оренди торговельного місця і сплати заборгованості з орендної плати за минулі роки.

У відзиві на апеляційну скаргу Бобринецьке районне споживче товариство просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

Бобринецьке районне споживче товариство вважає, що позивач не довів факт порушення судом першої інстанції його прав чи інтересів, а тому не може оскаржувати законність чи обґрунтованість рішення господарського суду.

04.12.2018 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Частинами 11,12 ст.270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, а також те, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою судом апеляційної інстанції не визнавалась, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Бобринецькою міською радою Кіровоградської області подано клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Інші учасники справи не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції вважає, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Згідно договору купівлі-продажу від 18.09.2012 позивач отримала у власність торгівельний павільйон, який встановлений у м. Бобринець, вул. Базарна площа (а.с.17).

Фесенко О.С., як фізична особа-підприємець здійснює роздрібну торговельну діяльність на території колгоспного ринку у м.Бобринець по вул.Базарна площа, 11, торгівельне місце 93, загальною площею 20 кв.м., що розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 3520810100:50:073:0150.

Зазначене торгове місце позивач використовувала на підстави наступних договорів про надання в користування торговельного місця: від 05.01.2005, укладеного позивачем із Бобринецьким колективним підприємством "Ринок" з 05.01.2005 до 30.12.2005 (а.с. 143); від 01.10.2012, укладеного позивачем із колективним підприємством "Ринок" Бобринецького споживчого товариства з 01.10.2012 по 31.10.2015 (а.с. 144); від 01.12.2016, укладеного позивачем із Комунальним підприємством Бобринецької міської ради "Комунальник" з 01.12.2016 до 01.12.2017 (а.с. 15); від 01.12.2017, укладеного позивачем із Комунальним підприємством Бобринецької міської ради "Комунальник" з 01.12.2017 до 30.04.2018 (а.с. 16).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3520810100:50:073:0150, а також земельною ділянкою з кадастровим номером 3520810100:50:073:0151 станом на 26.09.2017 були зареєстровані за Комунальним підприємством Бобринецької міської ради "Комунальник" на підставі рішення Бобринецької міської ради від 20.09.2016 № 682 та Бобринецьким районним споживчим товариством на підставі державного акту серії ІІ-КР №000300 від 05.06.1997 (а.с. 20-23).

23.06.2017 за №1031 Бобринецькою міською радою прийнято рішення Про припинення права постійного користування земельними ділянками для розміщення та обслуговування міського продовольчого ринку комунальному підприємству Бобринецької міської ради Комунальник , яким припинено комунальному підприємству Бобринецької міської ради Комунальник право постійного користування на земельні ділянки за кадастровим №3520810100:50:073:0150 площею 0,6747 га та за кадастровим №3520810100:50:073:0151 площею 0,4555 (а.с. 91).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2017 у справі №912/3531/16 за позовом Бобринецького районного споживчого товариства до відповідачів І - Бобринецької міської ради та ІІ - Комунального підприємства Комунальник Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради №682 від 20.09.2016 "Про надання земельних ділянок в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури КП Комунальник , залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017, визнано незаконним та скасовано рішення Бобринецької міської ради №682 від 20.09.2016 "Про надання земельних ділянок в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури КП Комунальник .

Судовими рішеннями у справі №912/372/15-г встановлено, що розмір земельної ділянки, на яку Бобринецькому РСТ видано спірний Державний акт, зменшився внаслідок перебування частини земельної ділянки у третіх осіб на праві власності. Оформленню державних актів передувало прийняття відповідних рішень Бобринецькою міською радою: № 461 від 26.12.2003, № 449 від 26.12.2003, № 573 від 10.06.2004, № 574 від 10.06.2004, № 558 від 24.02.2012. Зазначенні рішення та державні акти недійсними не визнані, як і не визнані недійсними договори купівлі-продажу землі на підставі яких було видано вищевказані державні акти: договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 222 кв.м від 19.04.2012, посвідчений 19.04.2012 приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіріченком Г.М., зареєстрований в реєстрі за № 188; договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 108,0 кв.м від 26.05.2011, посвідчений 19.04.2012 приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіріченком Г.М., зареєстрований в реєстрі за № 345; договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 105,0 кв.м від 19.09.2005, посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Вороненко Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 899; договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 185 кв.м від 07.09.2007, посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Вороненко Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 892.

Судовими рішеннями у справі №912/2569/16 визнано незаконним та скасовано рішення № 86 від 29.01.2016 "Про припинення Бобринецькому споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки". Визнано незаконним та скасовано рішення № 259 від 30.03.2016 "Про внесення змін до рішення Бобринецької міської ради № 86 від 29.01.2016 "Про припинення Бобринецькому споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею, виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки".

За приписами ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, встановлений судовими рішеннями у справах №912/372/15-г, №912/2743/15 та 912/2569/16 факт перебування у Бобринецького РСТ на праві постійного користування земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КР № 000300, має преюдиційне значення для вирішення даного спору.

Крім того, у судових рішеннях у справах №912/372/15-г, №912/2743/15 та 912/2569/16 не встановлена наявність також інших визначених законом правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецьким РСТ, в тому числі згідно ст.149 ЗК України, якою врегульовано порядок вилучення земельних ділянок, що перебувають у постійному користування, для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування.

Правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою виникли у 1997 році, тобто під час дії Земельного кодексу України від 18.12.1990.

Статтею 7 ЗК України (в редакції від 22.06.1993) визначено, що постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Надання земельних ділянок у користування відповідно до п.1 ч.1 ст.10 ЗК України віднесено до відання міських Рад народних депутатів.

Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста (ч.2 ст. 19 ЗК України).

Частиною 1 ст. 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції від 21.05.1997) виконавчому комітету сільської селищної, міської, районної у місті ради надано право розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад наведені у ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ст.ст. 22, 23 ЗК України право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради народних депутатів від 29.05.1997 №168 Про підтвердження права постійного користування землею не містить в собі дій (рішення) щодо надання земельної ділянки в користування. В той же час наявність технічного звіту Кіровоградської філії Інституту землеустрою по встановленню в натурі меж земельних ділянок та видачі державного акту на право постійного користування землею Бобринецькому районному споживчому товариству під розміщення колгоспному ринку в м. Бобринець (а.с.160-168) і Державний акт на право постійного користування землею свідчать про виникнення у відповідача-1 права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи на день прийняття рішення у справі право постійного користування на земельні ділянки за кадастровим №3520810100:50:073:0150 площею 0,6747 га та за кадастровим №3520810100:50:073:0151 площею 0,4555 зареєстровані за Бобринецьким районним споживчим товариством, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24.04.2018 (а.с. 209-210).

Відповідно до ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Право вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків ч.2 ст. 152 ЗК України надано власнику земельної ділянки або землекористувачу.

Частиною 3 цієї статті встановлені також способи захисту прав на земельні ділянки, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Президією Вищого арбітражного суду України в роз'ясненнях від 26.01.2000 № 02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів (із змінами) звернуто увагу на те, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, з урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, i залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до договорів про надання в користування торговельного місця позивач є орендарем торговельного місця, розташованого на спірній земельній ділянці.

Пунктом 1.1. вказаних договорів встановлено, що під поняттям торговельне місце у даному договорі розуміється - визначене місце для здійснення продажу продукції з прилавків, транспортних засобів, причепів, контейнерів, у кіосках, наметах, тощо. При цьому в орендаря за цим договором не виникають речові права на земельну ділянку, на якій розміщено об'єкт оренди.

Тобто, з прийняттям Виконавчим комітетом Бобринецької міської ради рішення від 29.05.1997 № 168 Про підтвердження права постійного користування землею та видачею Бобринецькому районному споживчому товариству Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КР №000300 від 05.06.1997, права фізичної особи-підприємця на здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці не порушені.

Так, позивач не позбавлений права орендувати торговельне місце на спірній земельній ділянці, уклавши відповідний договір з належним і визнаним на даний час судовими рішеннями правокористувачем - Бобринецьким районним споживчем товариством.

Судовими рішеннями у справі №912/2569/16 встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності № 11 від 02.03.2006, виданого на підставі рішення Бобринецької міської ради № 59 від 28.02.2006, Бобринецькому РСТ на праві приватної власності належить цілісний майновий комплекс будівель, який розташований у м. Бобринець по вул. Базарна площа №11, що в свою чергу виключає підстави припинення цій особі права постійного користування земельною ділянкою, наданою згідно Державного акту серії ІІ-КР №000300.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.120 ЗК України у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна право користування земельною ділянкою припиняється і до набувача цього майна, розташованого на земельній ділянці, переходять ті права на відповідну земельну ділянку, які належали відчужувачу - права власності або права користування.

Таким чином, Бобринецьке районне споживче товариство правомірно користується спірною земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону. Земельний кодекс України є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування. Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, прийнятому з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

З урахуванням приписів ч.4 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фесенко Олени Станіславівни залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 травня 2018 року у справі №912/3/18 залишити без зміни.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 11.12.2018.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Суддя І.О.Вечірко

Суддя О.В.Березкіна