Рішення

від 11.12.2018 по справі 904/4759/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4759/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний завод "СПЕЦСПЛАВ" (49057, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 156А, корп. Д-2; ЄДРПОУ 34231077)

до Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13; ЄДРПОУ 32495626)

про стягнення заборгованості 40 169,63 грн.

Представники:

від позивача представник ОСОБА_1 дов. № б/н від 10.07.18р.

від відповідача представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний завод "СПЕЦСПЛАВ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД про стягнення заборгованості у сумі 40 169,63 грн.

Ухвалою суду від 24.10.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.11.2018 о 12:45 год. Запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду у судовому засіданні); відповідачу: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України; докази надсилання відзиву позивачу.

Ухвалою суду від 21.11.18р. клопотання відповідача № 280 віл 21.11.18р. про відкладення підготовчого засідання у справі задоволено. Відкладено підготовче засідання на 11.12.2018р. о 12:00 год.

11.12.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимоги ухвал господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2018р. та від 21.11.2018р. не виконав, відзив на позов не надав, явку повноважного представника до судових засідань не забезпечив, не зважаючи на ту обставину, що про час та місце судового засідання був своєчасно повідомлений на адресу, зазначену у позовній заяві (що підтверджується поштовими повідомленнями підприємства зв'язку про вручення - а.с. 61, а.с. - 72).

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Отже, відповідача відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 11.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2016р. між Державним підприємством "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний завод "СПЕЦСПЛАВ" (далі - продавець) укладено Договір № 0607/1//ПС (далі - Договір).

Відповідно до дійсного договору продавець зобов'язується поставити покупцю на його замовлення стрічку фехралеву та ін. (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару зазначається сторонами в специфікаціях.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна сума цього договору складається з суми грошових коштів, вказаних у специфікаціях до цього договору.

У відповідності до п. 3.2. Договору ціна за одиницю товару вказана в специфікації на умовах СРТ Інкотермс - доставка товару на склад покупця.

Розрахунки за даним договором здійснюються на підставі пред'явленого продавцем рахунку за кожну партію товару в національній валюті України шляхом банківського переказу у формі 100% попередньої оплати в погодженні сторонами строки (п. 4.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що строк поставки товару не повинен перевищувати 5 календарних днів з моменту отримання замовленння продавця. Умови постачання товарів: СРТ Інкотермс - доставка товару на склад покупця.

Відповідно до п. 5.2. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання відповідних документів.

Покупець зобов'язаний прийняти поставлений товар згідно накладної (п.п. 6.1.2. Договору).

Продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару у строк встановлений цим договором (п.п. 6.3.1. Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині виконання розпочатих зобов'язань - до повного їх виконання (п. 10.1. Договору).

Сторонами підписані Специфікаціі № 1, № 2, № 3, № 4 до Договору № 0607/1/ПС від 06.07.2017р.

Після підписання Специфікацій № 1, № 2, № 3, № 4 відповідач частково не виконав зобов'язання щодо перерахування на користь позивача передоплати на замовлену партію товару, що було передбачено умовами Договору № 0607/1/ПС від 06.07.2017р.

Позивач здійснив поставку товару на суму 569 002,91 грн., що підтверджується видатковими накладними № 50901 від 05.09.16р., № 81101 від 08.11.16р., № 281101, № 281102 від 28.11.16р.. № 70201 від 07.02.17р., № 90201 від 09.02.17р., № 160504, № 160503, № 160502, № 160501 від 16.05.17р., які підписані повноваженим представником відповідача без заперечень.

Однак, відповідач за поставлений товар частково розрахувався з позивачем, в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 34 327,00 грн.

12.09.2018 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою оплатити суму боргу, яка отримання останнім 13.09.2018р., що підтверджується печаткою відповідача.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не оплатив, що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 34 327,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних 1 551,77 грн. та інфляційні втрати - 4 290,87 грн.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Судом встановлено, що 3% річних за період з 17.05.2017р. по 16.10.2018р. підлягають стягненню у сумі 1 458,66 грн., оскільки позивачем було невірно розраховано кількість днів за вищезазначений період (550 днів), тоді як загальна кількість днів становить 517.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зазначена позиція суду узгоджена з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах № 905/707/16 від 26.10.2016р., № 905/711/16 від 22.11.2016р. та № 904/6149/16 від 27.12.2016р.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, за період з червня 2017р. по вересень 2018р. становлять 4 456,62 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог тому до стягнення підлягає, сума заявлена позивачем 4 290,87грн.

Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 34 327,00 грн., інфляційних втрат - 4 290,87 грн., 3% річних за період з 17.05.2017р. по 16.10.2018р. - 1 458,66 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, б. 13, код ЄДРПОУ 32495626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний завод "СПЕЦСПЛАВ" (49057, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 156А, корп. Д-2; ЄДРПОУ 34231077) суму основного боргу у розмірі 34 327 (тридцять чотири тисячі триста двадцять сім) грн. 00 коп., інфляційні втрати - 4 290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) грн. 87 коп., 3% річних за період з 17.05.2017р. по 16.10.2018р. - 1 458 (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) грн. 66 коп. та судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.12.2018р.

Суддя ОСОБА_2