Рішення

від 03.12.2018 по справі 904/3165/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018м. ДніпроСправа № 904/3165/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Батової Р.Р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель Трейд", м. Харків

до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 77 100,78 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -представник дов.№1 від 10.10.2018р.

від відповідача: ОСОБА_2 -представник дов. №35/016-юр від 10.05.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель Трейд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення в розмірі 77100,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №29081 від 29.08.2017 року в частині несвоєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 04.09.2018 відкрито загальне провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 04.10.2018.

13.09.2018 від відповідача надійшов відзив на позов № 016/37/Б від 12.09.2018. У відзиві відповідач проти позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що в даному випадку є прострочення кредитора (позивача), яке полягає у ненаданні Відповідачу передбачених п. 6.2 Договору документів, якими підтверджується якість товару. І, відповідно, до моменту надання відповідних документів, твердження Позивача про наявність Відповідача простроченої заборгованості перед Позивачем в сумі 61 193,81 грн. є необґрунтованим. Враховуючи те, що прострочення відповідачем щодо оплати товару є наслідком простроченням позивача щодо надання документів, тому нарахування штрафних санкцій є безпідставними. А тому позовні вимоги є також безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У випадку стягнення заборгованості просить розстрочити заборгованість на один рік.

Ухвалою суду від 04.10.2018 розгляд підготовчого засідання відкладено до 01.11.2018.

16.10.2018 надійшла відповідь на відзив вих. № 1610/05 від 16.10.18, в якій позивач спростовує доводи відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові та вказує на те, що пунктами 9.2, 9.3 договору передбачено одночасне нарахування штрафу і пені. Крім того, заперечує проти розстрочення заборгованості.

Ухвалою суду від 01.11.2018 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 26.11.2018.

26.11.2018. в засіданні оголошено перерву до 03.12.2018р.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 03.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кабель Трейд" (постачальник) і Акціонерним товариством "Дніпроазот" (покупець) укладений договір № 29081 від 29.08.2017 та додаткова угода №1 від 08.06.2018.

За умовами договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар у кількості та асортименті, передбаченому договором, а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, асортимент, ціна,кількість, умови і термін поставки товару в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Сторони допускають погодження зазначених у даному пункті договору умов без складання специфікації.

Згідно п. 1.3 договору, у разі, якщо постачання товару здійснюється без складання специфікації до даного договору, всі істотні та узгоджені сторонами умови поставки визначаються в товаротранспортних та/або видаткових документів (накладних, актах приймання-передачі тощо), які складаються постачальником і підтверджуються (акцептуються) покупцем при здійснені приймання - передачі товару, що свідчить про вчинення господарської діяльності. У даному випадку, складені постачальником товаротранспортні або видаткові документи (накладні, акти приймання - передачі тощо), до моменту їх акцепту покупцем, є пропозицією постачальника покупцеві вчинити господарську операцію (прийняти поставку товару) за даним договором в кількості на умовах і за ціною, зазначених у товаротранспортних та/або видаткових документах (накладних, актах приймання - передачі та ін.).

Пунктом 6.2 договору визначено, що товар вважається переданим покупцеві: за кількістю - згідно накладної (товаротранспортної накладної) або акта приймання - передачі; по якості - згідно сертифікату якості.

Відповідно до п.13.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. Датою підписання цього договору є дата, зазначена в правому верхньому кутку першої сторінки договору.

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач поставив товар у кілька етапів, що підтверджується видатковою накладною № 26021 від 26.02.2018р. на суму 56194,87 грн., довіреністю №А3/245 від 22.02.2018 та видатковою накладною № 290362 від 29.03.2018р. на суму 4998,82 грн. та довіреністю №А3/413 від 26.03.2018р.

Відповідно до умов специфікацій №8, 9 (а.с.17,21) у пунктах 6 зазначено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар згідно виставлених рахунків на протязі 30 календарних днів від дати поставки на склад покупця, яка указана в видаткових накладних.

Поставка товару за специфікацією №8, відбулась 26.02.2018, що підтверджується актом приймання товару від 26.02.2018 (а.с.19), тому відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Таким чином, за видатковою накладною видатковою накладною № 26021 від 26.02.2018 р., оплата повинна бути здійснена по 29.03.2018.

Поставка товару за специфікацією №9, відбулась 29.03.2018, що підтверджується актом приймання товару від 29.03.2018 (а.с.23), тому відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Таким чином, за видатковою накладною видатковою специфікацією №9 від 29.03.2018, строк оплати наступає з 29.04.2018, однак 29.04.2018 є вихідним днем.

Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Перший робочий день є 30.04.2018. Отже, оплата повинна бути здійснена по 30.04.2018.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем документів передбачених п. 6.2 договору судом відхиляється, оскільки в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підписана сторонами товарна накладна є первинним обліковим документом, що фіксує та підтверджує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги. Таким чином, не надання відповідачем документів, які підтверджують якість товару, не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. А отже, підписання сторонами накладної, свідчить про виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг відповідно до умов договору.

Таким чином, відповідач порушив умови договору і не розрахувався за поставлений товар. Станом на час розгляду справи заборгованість складає 61 193,69 грн.

Позивач направив Відповідачу претензію (а.с.16) з вимогою сплатити борг, однак вона залишилася без відповіді.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець протягом 5 календарних днів з дня отримання відповідної вимоги постачальника зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня від вартості не оплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу.

За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені за специфікацією №8 від 20.02.2018 в розмірі 5129,90 грн. за період з 27.03.2018 по 02.07.2018; за специфікацією №9 від 29.03.2018 в розмірі 335,26 грн. за період з 22.04.2018 по 02.07.2018.

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, однак не вірно враховує періоди нарахувань.

За розрахунком суду пеня за специфікацією №8 від 20.02.2018 за період з 30.03.2018 по 02.07.2018 складає 5 025,22 грн.

Пеня за специфікацією №9 від 29.03.2018 за період з 01.05.2018 по 02.07.2018 складає 298,01 грн.

Відповідно до п.9.3 договору, у разі невиконання покупцем зобов'язань з оплати вартості товару на протязі календарного місяця, протягом якого виникло таке зобов'язання, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості не оплаченого в строк товару. Зобов'язання з оплати зазначеного в даному пункті договору штрафу виникає у покупця в перший день місяця, наступного за місяцем протягом якого виникло зобов'язання по оплаті вартості товару.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача штрафу за специфікацією №8 від 20.02.2018 в розмірі 5619,50 грн.; за специфікацією №9 від 29.03.2018 в розмірі 499,98 грн.

Таким чином, розрахунок штрафу наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок, а отже підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% за специфікацією №8 від 20.02.2018 в розмірі 438,78 грн. за період з 27.03.2018 по 02.07.2018; за специфікацією №9 від 29.03.2018 в розмірі 25,88 грн. за період з 22.04.2018 по 02.07.2018.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, однак не вірно враховує періоди нарахувань.

За розрахунком суду 3% річних за видатковою специфікацією №8 від 20.02.2018 за період з 30.03.2018 по 02.07.2018 складає 438,78 грн.

3% річних за специфікацією №9 від 29.03.2018 за період з 01.05.2018 по 02.07.2018 складає 25,88 грн.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції за специфікацією №8 від 20.02.2018 в розмірі 1067,70 грн. за період з березня по травень 2018 року; за специфікацією №9 від 29.03.2018 в розмірі 39,99 грн. за період з квітня по травень 2018 року.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.13 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки, оплата за специфікацією №8 від 20.02.2018 випадає на 30 березня 2018 року, то індекс інфляції повинен розраховуватися починаючи з наступного місяця з квітня 2018. Тому, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за специфікацією №8 від 20.02.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково на суму 449,56 грн.

Оплата за специфікацією №9 від 29.03.2018 випадає на 01 травня 2018 року, тому індекс інфляції повинен розраховуватися починаючи з наступного місяця з червня 2018, однак позивач зазначив період - з квітня по травень 2018 року. Тому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат за специфікацією №9 від 29.03.2018.

Частиною 3 ст.692 ЦК України визначено, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами в розмірі 17% за специфікацією №8 від 20.02.2018 в розмірі 2 564,95 грн. за період з 27.03.2018 по 02.07.2018; за специфікацією №9 від 29.03.2018 в розмірі 167,63 грн. за період з 22.04.2018 по 02.07.2018.

За розрахунком суду 17% за специфікацією №8 від 20.02.2018 за період з 30.03.2018 по 02.07.2018 складає 2 512,60 грн.

17% за специфікацією №9 від 29.03.2018за період з 01.05.2018 по 02.07.2018 складає 146,68 грн.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з'ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. С.Х.Горобця, код ЄДРПОУ 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель Трейд" (62302, м. Харків, вул. Короленка,25, код ЄДРПОУ 38632904) 61 193,69 грн. - основного боргу, 3% річних в розмірі 464,66 грн., пеню в розмірі 5 323,22 грн., 449,56 грн. - інфляційних втрат, 2 659,28 грн. - процентів за користування грошовими коштами, 6 119,38 грн. - 10% штрафу, судовий збір в розмірі 1 741,64 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.12.2018

Суддя ОСОБА_3