Рішення

від 08.11.2018 по справі 910/11850/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2018Справа № 910/11850/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Пакгауз-ЛТД

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю ХЕВЕС

про звернення стягнення на предмет застави

Представники:

від позивача Цибіков О.О. (за дов.)

від відповідача не прибув

від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс до товариства з обмеженою відповідальністю Пакгауз-ЛТД про звернення стягнення на предмет застави за договором застави б/н від 17.05.2011, а саме: вагони-рефрижератори у кількості 2 шт, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Волинська 34/1, в рахунок часткового погашення заборгованості в розмірі 6 517 107,42 грн., яка виникла за договором про надання овердрафту № 97/11-ОВ від 17.05.2011 ( Договір зростання ), шляхом продажу на електронних торгах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю Пакгауз-ЛТД , як заставодавець за договором застави б/н від 17.05.2011, повинен відповідати за неналежне виконання своїх зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю ХЕВЕС за договором про надання овердрафту №97/11-ОВ від 17.05.2011 ( Договір зростання ).

Право вимоги у товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс до товариства з обмеженою відповідальністю Пакгауз-ЛТД виникло на підставі договору № 97/11-ОВ про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 05.12.2017, укладеного з публічним акціонерним товариством Ерде Банк .

Суд своєю ухвалою від 10.09.2018, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 21.09.2018 відкрив провадження у справі № 910/11850/18, постановив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі як тертю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю ХЕВЕС .

22.10.2018 суд відклав розгляд справи до 08.11.2018.

Процесуальні документи, які були надіслані на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (вул. Антоновича, буд. 33-В, оф. 504, м. Київ, 03127), яка співпадає з місцезнаходженням відповідача згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно відповідача, повернуті до суду не врученими адресату у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідач відзиву на позов не подав, прибуття в судове засідання повноважного представника не забезпечив, про причини неприбуття суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.05.2011 публічне акціонерне товариство Ерде Банк (Банк) та товариство з обмеженою відповідальністю ХЕВЕС (позичальник) уклали Договір зростання договір про надання овердрафту №97/11-ОВ (Кредитний договір) на загальну суму 4 500 000 грн., строком повернення до 16.05.2012.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 17.05.2011 публічне акціонерне товариство Ерде Банк (заставодержатель) та товариство з обмеженою відповідальністю Пакгауз ЛТД (заставодавець) уклали договір застави б/н (далі - Договір застави), відповідно до п. 1.1 якого, заставодавець надає заставодержателю в заставу належне йому на праві власності майно - основні засоби, а саме: два вагони-рефрижератори, оціночною вартістю 557 900,00 грн., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Волинська 34/1.

Пунктом 5.1 Договору застави передбачено, що заставодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави у випадку, якщо сума наданого кредиту, проценти за користування ним, а також можлива неустойка та витрати не будуть погашені у встановлені Кредитним договором терміни (строки) та в інших випадках, передбачених Кредитним договором та/або цим договором та чинним законодавством України.

Неналежне виконання умов Кредитного договору було предметом дослідження у справі № 910/13537/13 за позовом публічного акціонерного товариства Ерде Банк до товариства з обмеженою відповідальністю ХЕВЕС про стягнення 6 826 968,38 грн.

01.10.2013 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/13537/13 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ХЕВЕС на користь публічного акціонерного товариства Ерде Банк 4 500 000,00 грн. заборгованості по кредиту (овердрафту), 1 204 928,21 грн. заборгованості по процентам, 331 967,21 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 88 888,15 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Рішення набрало законної сили.

05.12.2017 публічне акціонерне товариство Ерде Банк (Банк) та товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс (новий кредитор), відповідно до результатів електронних торгів з продажу майна публічного акціонерного товариства Ерде Банк , оформленого протоколом електронних торгів №UA-EA-2017-11-08-000415-е від 29.11.2017 за лотом № F21GL3111, уклали договір № 97/11-ОВ про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги, за яким Банк відступив шляхом продажу новому кредитору права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю ХЕВЕС за кредитним договором №97/11-ОВ від 17.05.2011 та до товариства з обмеженою відповідальністю Пакгауз ЛТД за договором застави б/н від 17.05.2011.

Станом на 05.12.2017 заборгованість боржника за Кредитним договором становила 6 517 107,42 грн. (основна сума боргу - 4 500 000,00 грн., заборгованість за процентами 2 017 107,42 грн.).

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 515 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю ХЕВЕС не виконало свої зобов'язання за кредитним договором №97/11-ОВ від 17.05.2011.

Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ст. 576 Кодексу).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення містить ст. 19 Закону України Про заставу .

Частинами 1, 6 ст. 20 Закону України Про заставу передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду.

Статтею 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно із статтею 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

За зверненням позивача, 13.08.2018 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу провів реєстрацію обтяження (застава рухомого майна) на підставі договору застави б/н від 17.05.2011, обтяжувач - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс , боржник - товариство з обмеженою відповідальністю Пакгауз ЛТД . Також було зареєстровано звернення стягнення на предмет застави.

Позивач надіслав відповідачу відповідне повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс до товариства з обмеженою відповідальністю Пакгауз-ЛТД .

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави б/н від 17.05.2011, а саме: вагони-рефрижератори у кількості 2 шт, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Волинська 34/1, в рахунок часткового погашення заборгованості в розмірі 6 517 107,42 грн. (шість мільйонів п'ятсот сімнадцять тисяч сто сім гривень сорок дві копійки), яка виникла за кредитним договором № 97/11-ОВ, шляхом продажу на електронних торгах.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Пакгауз-ЛТД (вул. Антоновича, буд. 33-В, оф. 504, м. Київ, 03127, код 23501489) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс (вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5а, м. Київ, 04070, код 38962392) 1 762,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 11.12.2018.

Суддя С. А. Ковтун