Рішення

від 10.12.2018 по справі 914/1892/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 Справа №914/1892/18

За позовом: фізичної особи-підприємця Щур Івана Михайловича, м. Борислав, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-БОРИСЛАВ 2010 , м. Борислав, про: стягнення 83392,03 грн. (з яких: 67500,00 грн. - основний борг, 6534,03 грн. - інфляційні втрати, 1970,00 грн. - три проценти річних та 7388,00 грн. - пені). Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І. Без повідомлення (виклику) представників сторін.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов фізичної особи-підприємця Щур Івана Михайловича до товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-БОРИСЛАВ 2010 про стягнення 83392,03 грн. (з яких: 67500,00 грн. - основний борг, 6534,03 грн. - інфляційні втрати, 1970,00 грн. - три проценти річних та 7388,00 грн. - пені).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов Договору №19 про надання послуг від 03.07.2017. Внаслідок порушення своїх договірних зобов'язань щодо оплати за надані послуги у нього виникла заборгованість в розмірі 67500,00 грн. За неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано 6534,03 грн. - інфляційних втрат, 1970,00 грн. - три проценти річних та 7388,00 грн. - пені.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позов не подав, доказів оплати боргу чи інших письмових доказів, які мають значення для правильного вирішення спору до суду не надав.

25 жовтня 2018 року на адресу Господарського суду Львівської області повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого встановлено, що відповідач належним чином та завчасно (19.10.2018) отримано ухвалу про відкриття провадження у даній справі, якою встановлено строк для подання відзиву.

Так, станом на 10.12.2018 судом виконано усі необхідні та належні дії для надання відповідачу можливості реалізувати своє законне право на захист, зокрема, подання відзиву чи інших письмових доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд вважає за необхідне розглядати спір за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між сторонами у справі товариством з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-БОРИСЛАВ 2010 (відповідач у справі - Замовник) та фізичною особою-підприємцем Щур І.М. (позивач у справі - Виконавець) укладено Договір про надання послуг №19 від 03.07.2017 (надалі - Договір). За умовами цього Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику (згідно його замовлень) механізми та транспортні засоби для виконання робіт на об'єктах Замовника, та надавати транспортні послуги по перевезенню вантажів згідно замовлень Замовника, а Замовник зобов'язується підтвердити фактично надані Виконавцем послуги і оплатити їх вартість згідно виставлених рахунків та підписаних актів виконаних робіт (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктами 2.1., 2.3. Договору Вартість послуг визначається кількістю фактично відпрацьованих машино-годин та вартістю однієї машино-години використаного Замовником механізму або транспортного засобу і погоджується сторонами на момент виникнення послуг, що відображено у рахунках та актах виконаних робіт. Загальна вартість цього договору складається з вартості наданих транспортних послуг, послуг машинами та механізмами, що надаються за цим договором.

Відповідно до п. 2.4. Договору оплату за надані Виконавцем послуги Замовник здійснює щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 5 днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.

Так, на виконання умов Договору позивачем надані послуги бульдозера ЕС-170, а відповідачем їх прийнято, що підтверджується: Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000110 від 28.07.2017 на суму 67500,00 грн., підписаного сторонами; виставленим рахунком-фактурою №СФ-000148 від 28.07.2017 на суму 67500,00 грн.

Обов'язок з оплати отриманих послуг відповідачем не виконав, доказів протилежного до матеріалів справ не долучено.

Відповідно до претензії №2 про сплату заборгованості надісланої відповідачу, позивач просив негайно оплатити наявний борг в сумі 67500,00 грн. Докази надіслання зазначеної претензії долучено до матеріалів справи. Відповідач відповіді на дану претензію не надав.

Так, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 67500,00 грн. - основного боргу, 6534,03 грн. - інфляційних втрат, 1970,00 грн. - трьох процентів річних та 7388,00 грн. - пені.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позов не подав, доказів оплати боргу до суду не надав.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, однак підлягають до часткового задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів. Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного Договору про надання послуг №19 від 03.07.2017 виникли взаємні права та обов'язки.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 2.4. Договору встановлено, що оплату за надані Виконавцем послуги Замовник здійснює щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 5 днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.

Так, як встановлено судом, позивачем виконано роботи (надано послуги) на загальну суму 67500,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000110 від 28.07.2017 та виставленим рахунком-фактурою №СФ-000148 від 28.07.2017. Кореспондуючий обов'язок з оплати відповідачем не здійснено, докази протилежного у матеріалах справи відсутні. Відтак, вимоги позивача щодо стягнення 67500,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд розглянувши позовні вимоги про стягнення 6534,03 грн. - інфляційних втрат та 1970,00 грн. - трьох процентів річних, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що такий здійснено частково не правильно. Зокрема, при здійсненні розрахунку позивачем не правильно визначено день виникнення прострочення зобов'язання з оплати. Так, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд зазначає, що обґрунтованими є 6015,79 грн. інфляційних втрат та 1969,52 грн. трьох процентів річних.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 03.08.2017 - 23.07.2018 67500 1.089 6015.79 73515.79 Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 67500 03.08.2017 - 23.07.2018 355 3 % 1969.52

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати передбачених цим Договором, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення.

Суд, розглянувши вимоги про стягнення 7388,00 грн. - пені, зазначає, що позивачем тотожно як і при нарахуванні інфляційних втрат та трьох процентів річних неправильно визначено період прострочення, який починається лише 03.08.2017. однак, здійснивши власний перерахунок пені, за обраний заявником період, суд зазначає, що правильним є нарахування пені в розмірі 7395,41 грн. Відтак, вимоги про стягнення 7388,00 грн. - пені підлягають до задоволення.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 67500 03.08.2017 - 03.08.2017 1 12.5000 % 0.068 %* 46.23 67500 04.08.2017 - 14.09.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 1941.78 67500 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 1941.78 67500 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 2446.64 67500 15.12.2017 - 02.01.2018 19 14.5000 % 0.079 %* 1018.97

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1751,08 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-БОРИСЛАВ 2010 (82300, Львівська область, місто Борислав, вулиця Братів Лисиків, будинок 8; ідентифікаційний код 37011772) на користь фізичної особи-підприємця Щур Івана Михайловича (АДРЕСА_1; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) 67500,00 грн. - основного боргу, 6015,79 грн. - інфляційних втрат, 1969,52 грн. - трьох процентів річних, 7388 грн. - пені та 1751,08 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ?V Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.12.2018.

Суддя Березяк Н.Є.