Рішення

від 11.12.2018 по справі 803/1192/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1192/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю Бігруп про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ Бігруп , відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 15.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України ГУ ДФС у Волинській області було видано наказ від 31.05.2018 № 2082 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Бігруп з 31.05.2018 тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, в зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків податкового та іншого законодавства та виявлення недостовірності даних у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, однак, відповідач не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, у зв'язку із чим було складено акт недопуску до проведення перевірки від 01.06.2018 №341/14-04.

У зв'язку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, 15.06.2018 заступником начальника ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ Бігруп на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням наслідків недопуску до проведення перевірки, визначених пунктом 94.2.3 статті 94 ПК України, ГУ ДФС у Волинській області просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 відкрито провадження у дані справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

Ухвалою від 05.07.2018 провадження в адміністративній справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі №803/1103/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бігруп до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу №2077 від 31.05.2018 Про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ Бігруп .

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2018 апеляційну скарну ТзОВ Бігруп на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №803/1103/18, якою в задоволенні позову ТзОВ Бігруп до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено, повернуто скаржнику.

Оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 в адміністративній справі №803/1103/18 набрало законної сили 22.10.2018, 12.11.2018 провадження у даній справі поновлено.

В ухвалі про поновлення провадження у справі від 12.11.2018 відповідачу надано судом строк на подачу відзиву, оскільки такий не був поданий до зупинення провадження у справі - п'ятнадцять днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала суду отримана відповідачем 20.11.2018, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 12.11.2018 №43025 1792310 0, однак відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розпочати розгляд по суті на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 06 березня 2018 року ГУ ДФС у Волинській області на адресу ТзОВ Бігруп направлено письмовий запит Про надання пояснень та їх документального підтвердження2 №3637/10/03-20-12-05-09, в якому посилаючись на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, просить надати протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою копії первинних, бухгалтерських та інших документів), що підтверджують операції з контрагентами ТзОВ Орбіта-НТ , ТзОВ Торгруп , ТзОВ Флоріан-Т , ТзОВ Енергобудпостач , ТзОВ Вокар-Сервіс , ПП Фірма Яско , ТзОВ Агроком-постач , ТзОВ Волинь-агроцентр , ТзОВ Інкомінвест , ТзОВ А-ТЕК ТРАНС , ТзОВ КАХОВРЕФТРАНС , за період з 01 травня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

ТзОВ Бігруп листом від 23 березня 2018 року за №41 надало ГУ ДФС у Волинській області письмову відповідь, в якій зазначило, що в ході господарської діяльності товариства були реалізовані транспортні засоби вищевказаним контрагентам, однак, повідомило, що у зв'язку з великим обсягом первинної документації немає можливості їх надіслати, тому надіслано частково.

На підставі статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із ненаданням пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних та порушення за відповідний період, на запит платнику від 06 березня 2018 року № 3637/10/03-20-12-05-09, ГУ ДФС у Волинській області 31 травня 2018 року видало наказ за № 2077 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Бігруп .

На підставі наказу були виписані направлення на перевірку від 31 травня 2018 року № 2487 та № 2488.

З метою проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області, на підставі наказу від 31 травня 2018 року №2077, 31 травня 2018 року здійснено виїзд за юридичною адресою ТзОВ Бігруп : 43010, Волинська обл., м. Нововолинськ, б-р Шевченка, буд. 6.

Однак, як вбачається з акту від 31 травня 2018 року (а.с. 11) при виїзді за юридичною адресою товариства встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ Бігруп .

Копії наказу від 31 травня 2018 року №2077 та направлень від 31 травня 2018 року № 2487 та № 2488 були вручені директору ТзОВ Бігруп ОСОБА_1 01 червня 2018 року о 10год.00хв.

Після ознайомлення з наказом та направленнями на проведення перевірки директор ТзОВ Бігруп ОСОБА_1 відмовився допустити перевіряючих до проведення перевірки, про що складено акт від 01 червня 2018 року (а. с. 12).

Враховуючи обставини, зафіксовані в акті про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, заступником начальника ГУ ДФС у Волинській області на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України 15 червня 2018 року прийняте рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Підпунктом 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75.1 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 78.1.19 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Згідно із підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 92 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З аналізу вищенаведеного слідує, що платник податків може відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення фактичної перевірки у разі відсутності законних підстав для її проведення. Відтак, оскільки відповідач вважав, що наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 31 травня 2018 року №2077 є протиправним, тому саме ця обставина є підставою для відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки. Відтак, для підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТзОВ Бігруп суд зобов'язаний врахувати законність (протиправність) наказу Головного управління ДФС у Волинській від 31 травня 2018 року №2077 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Бігруп .

Судом встановлено, що не погодившись із прийнятим наказом від 31 травня 2018 року №2077, відповідач оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі №803/1103/18 в задоволенні адміністративного позову ТзОВ Бігруп про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Волинській від 31 травня 2018 року №2077 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Бігруп відмовлено повністю (а. с. 29-31).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2018 апеляційну скарну ТзОВ Бігруп на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №803/1103/18, якою в задоволенні позову ТзОВ Бігруп до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено, повернуто скаржнику.

Таким чином, рішення суду від 18 липня 2018 року у справі №803/1103/18 набрало законної сили 22 жовтня 2018 року.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно із частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки наказ ГУ ДФС у Волинській області від 31 травня 2018 року №2077 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Бігруп був предметом спору в адміністративній справі № 803/1103/18, і судом надано правову оцінку вказаному наказу та визнано його правомірним, а рішення суду набрало законної сили, тому ці обставини не доказуються під час розгляду даної справи.

Враховуючи те, що обов'язковою умовою для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є наявність законних підстав для проведення перевірки, а наказ на її проведення визнаний судом законним та правомірним, тому наявні визначені Податковим кодексом України підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Бігруп , а відтак, відповідно відсутні підстави у посадових осіб товариства для недопуску ревізорів-інспекторів до проведення такої перевірки.

Статтею 94 ПК України визначено порядок та підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пунктами 94.4-94.6 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Адміністративний арешт майна платника податків припиняється у випадках, передбачених пунктом 94.19 статті 19 ПК України, зокрема, у зв'язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (підпункт 94.19.1); усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту (підпункт 94.19.3).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду (частина сьома статті 283 КАС України).

Згідно з частиною п'ятою статті 283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Як встановлено судом, ГУ ДФС у Волинській області 18.06.2018 зверталось до Волинського окружного адміністративного суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Бігруп про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, проте ухвалою суду від 18.06.2018 у справі № 803/1082/18 у відкритті провадження було відмовлено у зв'язку з наявністю спору про право.

Суд звертає увагу на те, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, в разі недопуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості. Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому стаття 283 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такої заяви та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Слід зауважити, що суд при розгляді вказаної заяви здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку.

Отже, логічним є висновок про існування двох способів перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а саме: в особливому терміновому порядку, передбаченому статтею 283 КАС України за заявою контролюючого органу та в загальному порядку, визначеному КАС України, на підставі позовної заяви.

Виходячи з наведеного, положення статті 94 ПК України та частини восьмої статті 283 КАС України щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за заявою податкового органу, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду у разі підтвердження обґрунтованості арешту до набрання рішенням законної сили у встановленому нормами КАС України порядку.

З урахуванням встановлених судом обставин, зокрема, факту безпідставного недопуску відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, суд приходить висновку, що ГУ ДФС у Волинській області правомірно застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ Бігруп на підставі рішення від 15.06.2018, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 73-77, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю Бігруп (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 6, код ЄДРПОУ 41233345), застосованого на підставі рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 15.06.2018 Про застосування адміністративного арешту майна платника податків .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук