Рішення

від 01.10.2018 по справі 359/5591/18

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/5591/17

Провадження №2/359/2174/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Степаненко А.О.,

за участі представника позивача - Бойченко С.А.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Племінний завод Бортничі до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, Відділ у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання незаконним та скасування державно акту про право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

17.07.2018 року ПрАТ Племінний завод Бортничі звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просили суд: визнати незаконним та скасувати державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,9209 га, кадастровий номер НОМЕР_3, виданий 02.02.2009 року ОСОБА_2, - визнати за ПрАТ Племінний завод Бортничі право власності на земельну ділянку площею 0,9209га, для сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Щасливської сільради Бориспільського району Київської області, відповідно до каталогу координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки; - витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,9209га(державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, виданий 02.02.2009 року), що розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області(а.с.2-6).

14.09.2018 року, до початку розгляду справи в підготовчому судовому засіданні, ПрАТ Племінний завод Бортничі подало заяву про зміну предмету позову, якою просили суд визнати незаконним та скасувати державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,9209га, кадастровий номер НОМЕР_3, виданий 02.02.2009 року ОСОБА_2( а.с.131).

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ВАТ Племінний завод Бортничі , правонаступником якого є ПрАТ Племінний завод Бортничі з 08.09.1997 року, на підставі виданого державного акту на право колективної власності на землю НОМЕР_5 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1, являється власником земель загальною площею 1041,1 га. Так, 07.12. 2017 року до ПрАТ Племінний завод Бортничі звернулася колишній член (акціонер) ВАТ Племінний завод Бортничі ОСОБА_3, яка повідомила, що у 2003 році їй було виділено земельну ділянку за рахунок земель товариства. Вказану земельну ділянку за поговором міни земельних ділянок, укладеним 06.10.2007 року із ОСОБА_2, вона обміняла на іншу земельну ділянку площею 0,09 га, яка розташована на території ІІісківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, внаслідок чого 02.02.2009 року ОСОБА_2 було видано державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,9209 га на підставі рішення постійного діючого Третейського суду при асоціації ПРИНЦИП від 02.11.2007 року. Зазначають, що ОСОБА_3 до цих пір не отримала у власність вищевказану земельну ділянку площею 0,09 га. Більш того, земельна ділянка площею 0,9209 га була виділена ОСОБА_3 помилково з порушенням законодавства, а тому ОСОБА_3 03.11.2017 року звернулася до ОСОБА_2 з проханням повернути земельну ділянку площею 0,9209 га, щоб отримати її у відповідності до законодавства. Проте, ОСОБА_2 відмовився повертати вищевказану земельну ділянку. Одночасно ПрАТ Племінний завод Бортничі вказує, що загальними зборами товариства не погоджувалося виділення земельної ділянки ОСОБА_3, яку остання отримала помилково. На прохання ОСОБА_3 ПрАТ Племінний завод Бортничі 20.12.2017 року також звернулося до ОСОБА_2 з проханням повернути земельну ділянку площею 0,9209 га для виділення ОСОБА_3 земельної ділянки у відповідності до законодавства України, оскільки ОСОБА_2 не виконав умов договору міни, не посвідчив його нотаріально та не здійснив державну реєстрацію цього договору, і отримав земельну ділянку площею 0,9209 га на підставі рішення третейського суду, що є незаконним. Після переговорів з ОСОБА_2, останній зазначив, що земельна ділянка площею 0,9209 га отримана ним законно та він відмовляється її повертати.

Звертають увагу суду на те, що за рахунок земель ПрАТ Племінний завод Бортничі відповідачем ОСОБА_2 було оформлено право власності на земельну ділянку площею 0,9209 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області. Також зазначають, що згідно роз'яснень Верховного Суду України, третейські суди не мають права розглядати земельні спори з приводу розпорядження земельними ділянками та щодо визнання правочину дійсним, а тому рішення такого суду не могло бути законною підставою видачі державного акту відповідачу. З цих підстав вважають, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 02.02.2009 року ОСОБА_2, підлягає визнанню незаконним та скасуванню судом. Крім того, договір міни, стосовно якого було прийнято вищевказане рішення третейського суду, не був нотаріально посвідчений та не була здійснена його державна реєстрація, що є порушенням, частини 1 статті 210 та частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав, проти визнання позову відповідачем не заперечував.

Відповідач у підготовчому засіданні визнав позовні вимоги та просив суд ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

У подальше підготовче засідання, 01.10.2018 р., відповідач не з'явився, направив суду заяву, у якій просив суд розглянути справу без його участі (а.с.148).

Третя особа ОСОБА_3 у підготовче засідання не з'явилася, проте надала суду заяву (а.с.141), в якій просила розглядати справу без її участі, підтримує позовну заяву та заяву про зміну предмету позову, та просить їх задовольнити.

Представник третьої особи- відділу у Бориспільському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області, у підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв та заперечень щодо позову суду не направив.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані заяви, матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, у зв'язку з повним визнанням відповідачем позову, що не порушує прав та інтересів інших осіб, та не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2016 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ виданого 08 вересня 1997 року Щасливською сільською радою народних депутатів, ВАТ Племзавод Бортничі , правонаступником якого є ПрАТ Племінний завод Бортничі , належить земельна ділянка розміром 1041,1га, для сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: с.Щасливе Бориспільський район, Київська область.(а.с.7-12).

Також встановлено, що відповідачем ОСОБА_2, за рахунок земель ПрАТ Племінний завод Бортничі , було оформлено право власності на земельну ділянку площею 0,9209 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області( а.с.118).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.113-117), у 2003 році ОСОБА_3, як член (акціонер) ВАТ Племінний завод Бортничі отримала у власність земельну ділянку площею 0,921 га за рахунок земель товариства.

06.10.2007 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір міни земельної ділянки площею 0,921га, розташованої на території Щасливської сільради Бориспільського району Київської області, на належну відповідачу земельну ділянку площею 0,09га, на території Пісківської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

На підставі виконавчого листа Житомирського районного суду від 28.12.2007 року по справі № 2-1907/07, виданого згідно ухвали Житомирського районного суду Житомирської області № 2-1907/07 на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації ПРИНЦИП від 02.11.2007 року, виготовлено технічну документацію із землеустрою та відповідачу ОСОБА_2 02.02.2009 року було видано державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,9209 га., кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також встановлено та не заперечується сторонами у справі, що відповідач ОСОБА_2 не виконав умов договору міни, не посвідчив його нотаріально та не здійснив його державну реєстрацію.

Як зазначив представник позивача, при аналізі архівних документів, ПрАТ Племінний завод Бортничі було встановлено, що загальні збори товариства не погоджували виділення земельної ділянки ОСОБА_3 і земельна ділянка площею 0,9209 га, була їй виділена помилково з порушенням законодавства.

На письмові звернення ПрАТ Племінний завод Бортничі та ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_2 відмовився повертати земельну ділянку площею 0,9209га. та не визнавав права власності позивача на спірну земельну ділянку.

Так, у відповідності до ст.6 ЗУ Про третейські суди ( № 1701-ІУ), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Згідно з положеннями ч.2ст.78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи наведене, третейські суди не мають права розглядати земельні спори з приводу розпорядження земельними ділянками та щодо визнання правочину дійсним, а тому рішення третейського суду від 02.11.2007 року не могло бути законною підставою видачі державного акту відповідачу.

Крім того, договір міни, стосовно якого було прийнято вищевказане рішення третейського суду, не був нотаріально посвідчений та не була здійснена його державна реєстрація, що є порушенням частини 1 статті 210 та частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ч.1 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 1 статті 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 3ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Крім цього, частиною 1статті 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14, у разі встановлення судом неправомірного отримання особою земельної ділянки або отримання її з непередбачених законом підстав особа не набуває права власності на неї, а тому ненабуте право власності не може бути припинено відповідно до статті 140 ЗК України 2001 року.

Згідно з експертним висновком Державного підприємства Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 28.12.2016 року № 01/10-05/692, видачу оспорюваного державного акту ОСОБА_2 було здійснено за рахунок земельної ділянки площею 992,1 га, яка визначена під НОМЕР_4 в державному акті на право колективної власності НОМЕР_5 виданому позивачу 08.09.1997 року( а.с. 74-77).

Як вбачається із відповіді інституту від 13.07.2018 року № 06-1.2/321, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 повністю знаходиться в межах земельної ділянки ПрАТ Племінний завод Бортничі за відповідним каталогом координат.

Будь-які докази припинення права власності ПрАТ Племінний завод Бортничі на вищевказані земельні ділянки суду не надано, та не зазначено джерел їх здобуття..

Відповідно до частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих

Відповідно до ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Нормою статті 16 ЦК України визначено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, оскільки рішення третейського суду не могло бути підставою видачі оспорюваного державного акту, суд приходить до висновку, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 02.02.2009 року ОСОБА_2, підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статей 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ Племінний завод Бортничі є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 22 травня 2013 року у справі №6-33цс13 про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.7 ЗУ Про судовий збір та ч. 1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 881 гривень, а відповідно до вимог ч.1,3 ст.7 ЗУ Про судовий збір та ч.1 ст. 142 ЦПК України, необхідно повернути позивачу судовий збір в сумі 5943 гривень 56 копійок, сплачений відповідно до квитанції ПАТ Креді Агріколь Банк № 23220435-1 від 17.07.2018 р.( а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст..7 Закону України Про судовий збір , ст. ст. 2, 12, 13, 49,81,82, 89, 143, 198,200,206, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Прийняти визнання позову відповідачем. Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,9209 га кадастровий номер НОМЕР_3, виданий 02.02.2009 року на ім'я ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП - НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства Племінний завод Бортничі , код ЄДРПОУ 00849634, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 881 гривня (вісімсот вісімдесят одна гривня).

Повернути Приватному акціонерному товариству Племінний завод Бортничі , код ЄДРПОУ 00849634, судовий збір в сумі 5943 гривні 56 копійок (п'ять тисяч дев'ятсот сорок три гривня п'ятдесят шість копійок), сплачені відповідно до квитанції ПАТ Креді АгрікольБанк №23220435-1 від 17 липня 2018 року, оригінал якої зберігається в Бориспільському міськрайонного суді Київської області в матеріалах цивільної справи №359/5591/18.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Племінний завод Бортничі , код ЄДРПОУ 00849634, зареєстроване місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, с.Щасливе, вул..Лесі Українки, 13.

Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП - НОМЕР_1,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Повний текст рішення виготовлено 11 жовтня 2018 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Муранова-Лесів