Рішення

від 06.12.2018 по справі 0440/6928/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Справа № 0440/6928/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання - Бутенко П.В.,

представника позивача - КлименкоА.А.,

представника відповідача - Довгуль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВІСТ ПЛЮС до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14.09.2018 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВІСТ ПЛЮС (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 21.05.2018 року № 0011601406 і № 0011621406 відповідно.

В обґрунтування позову Товариство посилалося на протиправність оскаржених рішень, оскільки валютою укладених контрактів є українська гривня, що не є іноземною валютою для позивача, який є резидентом України, розрахунки між позивачем та його контрагентами за даними контрактами не підпадають під сферу дії Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких останній у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що результатами проведеної перевірки Товариства складено акт від 07.05.2018 року № 23274/04-36-14-06/36095500 за висновками, якого встановлено порушення п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993 року № 15-93, порушення термінів розрахунків передбачених ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а тому вважає, що під час проведення перевірки та прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв у спосіб, що передбачений законодавством України.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.04.2018 року за № 2224-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АВІСТ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 36095500), згідно до п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства, з питань дотримання підприємством вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 28.04.2015 року №1-04/2015ЕСО за період з 16.09.2017 року по 20.04.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.05.2018 року № 23274/04-36-14-06/36095500, де встановлено порушення:

- п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993 року № 15-93, в результаті чого Товариству нараховані штрафні санкції, за порушення валютного законодавства;

- порушення термінів розрахунків, передбачених ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.05.2018 року за № 0011601406, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пеню, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1297268,19 гривень та від 21.05.2018 року за № 0011621406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 гривень.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що згідно ст.1 Закону України від 23.09.94 №185/94-ВР Про здійснення розрахунків в іноземній валюті , виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

У зв'язку з набранням з 17.11.2012 року чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок від 06.11.2012 року №5480-VI (далі - Закон №5480) внесено зміни до Закону №185 відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону №185.

Згідно п.1 постанови Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 04.12.2015 р. №863 та від 03.03.2016 р. №140 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З матеріалів справи слідує, що 28.04.2015 року між Товариством (Продавець) та MIDWEST CAPITAL LTD (Покупець) було укладено контракт № 1-04/2015ECO, за умовами чого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, зазначений у Додатках до контракту.

У ході перевірки дотримання Товариством вимог Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року №185/94ВР при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 28.04.2015 року № 1-04/2015ECO встановлено дебіторську заборгованість за відвантажений товар нерезиденту MIDWEST CAPITAL LTD , станом на 20.04.2018 року, у розмірі 9573375,30 гривень.

Таким чином, відповідач вважає, що порушені граничні терміни розрахунків по вантажно-митним деклараціям, а саме: ВМД № 303016 від 10.04.2015 року на суму 300590,50 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 09.07.2015 року; ВМД № 303191 від 17.04.2015 року на суму 191885,04 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 16.07.2015 року; ВМД № 303354 від 22.04.2015 року на суму 219776,00 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 21.07.2015 року.

Таким чином, відповідач вважає, що порушені граничні терміни розрахунків по вантажно-митним деклараціям: ВМД № 305812 від 08.07.2015 року на суму 402877,20 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 06.10.2015 року; ВМД № 305941 від 12.07.2015 року на суму 1213111,00 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 10.10.2015 року; ВМД № 005335 від 18.08.2015 року на суму 1044208,00 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 16.11.2015 року; ВМД № 307951 від 04.09.2015 року на суму 836088,00 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 03.12.2015 року; ВМД № 308409 від 18.09.2015 року на суму 389488,00 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 17.12.2015 року; ВМД № 310618 від 06.11.2015 року на суму 562443,20 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 04.02.2016 року; ВМД № 301315 від 09.02.2016 року на суму 828722,40 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 09.05.2016 року; ВМД № 301853 від 19.02.2016 року на суму 325943,20 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 19.05.2016 року; ВМД № 305284 від 11.05.2016 року на суму 519886,40 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 08.09.2016 року; ВМД № 307540 від 02.07.2016 року на суму 214003,10 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 30.10.2016 року; ВМД № 310627 від 13.09.2016 року на суму 400928,00 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 11.01.2017 року; ВМД № 3133653 від 18.11.2016 року на суму 343217,60 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 18.03.2017 року; ВМД № 314317 від 05.12.2016 року на суму 356875,20 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 04.04.2017 року; ВМД № 314539 від 09.12.2016 року на суму 118976,00 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 08.04.2017 року; ВМД № 315343 від 29.12.2016 року на суму 792378,40 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 28.04.2017 року; ВМД № 315365 від 29.12.2016 року на суму 380820,00 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 28.04.2017 року; ВМД № 302347 від 24.04.2017 року на суму 346156,80 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 21.10.2017 року; ВМД № 304629 від 16.06.2017 року на суму 497252,80 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки (повернення товару) - 13.12.2017 року

Судом встановлено, що п.2.2. вказаного контракту передбачено, що ціни встановлюються в UAH (Українській Гривні) за 1 метричну тону (МТ) нетто і повинні бути вказані в Додатках до даних Контрактів. 2.3. Загальна сума Контрактів складає по 1 000 000 UAH.

При цьому актом перевірки встановлено, що розрахунки по контрактам здійснювалися в українській гривні, а не в іноземній валюті.

Статтею 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України ( частина четверта ст. 6 цього Закону).

Крім того, статтею 1 вказаного Закону передбачено, що у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:Валютні кошти - валютні цінності: іноземна валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті, цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та інші) в іноземній валюті, золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені;… .

Іноземна валюта: валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу; платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами;… .

Відповідно до ст. 2 Закону Про зовнішньоекономічну діяльність принцип верховенства закону, як принцип зовнішньоекономічної діяльності, полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Крім того, статтею 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачено, що Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством .

Таким чином, судом встановлено, що дія Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті не розповсюджується на розрахунки між позивачем та його контрагентами, оскільки розрахунки здійснювалися в українській гривні.

Отже, оскільки за контрактом від 28.04.2015 року № 1-04/2015ЕСО валютою розрахунків була гривня, у позивача не виникало передбаченого ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті обов'язку зарахування валютної виручки у іноземній валюті, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржені рішення відповідач діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 19467,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВІСТ ПЛЮС - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.05.2018 року № 0011601406, від 21.05.2018 року № 0011621406.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВІСТ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 36095500, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Філософська, 84) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19467,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят сім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 10.12.2018 року.

Суддя Л.Є. Букіна