Рішення

від 02.07.2007 по справі 15/287-07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/287-07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.07           Справа № 15/287-07.

за позовом Дочірнього підприємства «Капро-Суми» Товариства з обмеженою відповідальністю “Електра”,м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні будівельні технології”, м. Суми

про стягнення 3028 грн. 30 коп.

СУДДЯ  Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача : Дащенко С.О., довіреність б/н від 04.06.2007р.

від відповідача : не з‘явився

    Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 3028 грн. 30 коп. заборгованості, в т. ч. 2044 грн. 30 коп. основного боргу за відвантажену електротехнічну продукцію по накладним  №266 від 13.02.2006р. та №463 від 16.03.2006р., 34 грн. 27 коп. 3% річних станом на 14.05.2007р., 39 грн. 73 коп. інфляційних збитків за січень-квітень 2007р.; 700 грн. витрат на правову допомогу.

        В судове засідання позивач подав заяву від 02.07.2007р. про зміну позовних вимог, оскільки відповідач погасив заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 2044 грн. 30 коп., тому позивач просить стягнути з відповідача 34 грн. 27 коп. 3% річних станом на 14.05.2007р. та 39 грн. 73 коп. інфляційних збитків за січень-квітень 2007р., а також витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.

        Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду його представник не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Тому відповідно  до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2006р. позивач по накладній №266 від 13.02.2006р. та довіреності серія ЯЛЗ №000229 відвантажив електротехнічну продукцію відповідачу на суму 1577 грн. 38 коп. Представник позивача пояснив, що відповідач мав здійснити оплату не пізніше 14.02.2006р.

Також, 16.03.2006р. позивач по накладній №463 від 16.03.2006р. та довіреності серія ЯЛЗ №000241 відвантажив електротехнічну продукцію відповідачу на суму 1459 грн. 93 коп. Представник позивача пояснив, що відповідач мав здійснити оплату в строк до 20.03.2006р.

Позивач отримав від відповідача гарантійний лист №134 від 19.12.2006р., в якому боржник зобов‘язався погасити заборгованість в сумі 3044 грн. 30 коп. до 29.12.2006р., проте в зазначений строк відповідач з позивачем не розрахувався.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу претензію №31 від 27.04.2007р. із вимогою погасити заборгованість в сумі 3044 грн. 30 коп. в 10-ти денний термін. Оскільки, відповідач заборгованість не погасив, позивач був вимушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення боргу.

          В судове засідання позивач подав заяву від 02.07.2007р. про зміну позовних вимог, оскільки відповідач погасив заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 2044 грн. 30 коп., тому позивач просить стягнути з відповідача 34 грн. 27 коп. 3% річних станом на 14.05.2007р. та 39 грн. 73 коп. інфляційних збитків за січень-квітень 2007р., а також витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.

      Так, за несвоєчасне виконання зобов'язань по позивач просить стягнути з відповідача 34 грн. 27 коп. 3% річних станом на 14.05.2007р. та 39 грн. 73 коп. інфляційних збитків за січень-квітень 2007р.

    Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача  700 грн. витрат на правову допомогу, то дані вимоги судом  не задовольняються з огляду на наступне: в обґрунтування вимог по стягненню витрат позивач вважає, що вищенаведені витрати по наданню правової допомоги відносяться до збитків позивача, що заподіяні відповідачем в результаті неналежного виконання зобов'язання, тому підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Однак, відповідно до ст. ст. 611, 623 Цивільного Кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Таким чином, збитки – це об'єктивне зменшення будь – яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання та які знаходяться у причинно – наслідковому  зв'язку з неправомірною поведінкою боржника. Віднесення до складу збитків витрат на правове обслуговування суперечить закону, зокрема, положенням ст. 623 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюванню сумою за позовом.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

 1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні будівельні технології” (м. Суми, вул. Привокзальна, 33, код 33219038) на користь Дочірнього підприємства «Капро-Суми» Товариства з обмеженою відповідальністю “Електра” (м. Суми, пр-т Шевченка, 24, код 30080860) 34 грн. 27 коп. 3% річних, 39 грн. 73 коп. інфляційних збитків, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 3. В частині стягнення 700 грн. витрат на правову допомогу – відмовити.

 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                О.Ю. Резниченко

Повний текст рішення підписано 02.07.07 р.