Постанова

від 09.08.2006 по справі 224/16-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

224/16-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" серпня 2006 р.                                                                Справа № 224/16-2006

       Господарський суд Київської області у складі судді О.О.Христенко розглянув

позов            Іванківського районного центру зайнятості, смт. Іванків  

до       Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Макарівське”, с. Макарівка, Іванківський район           

про                стягнення 5 744,01 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Калита О.А., доручення № 246 від 08.08.2006 р., головний спеціаліст юридичного відділу;

від відповідача –Салата Ю.І., довіреність від 08.08.2006 р., директор

Секретар судового засідання Богдан О.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.08.2006 р. о 12 год. 34 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15 год. 00 хв. 14.08.2006 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Іванківського районного центру зайнятості до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Макарівське”, с. Макарівка, Іванківський район про стягнення 5 744,01 грн. заборгованості за страховими внесками до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.            

Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погоджується частково в сумі 3 397,34 грн., оскільки згідно висновку № 5074/05-4 від 22.05.2003 р. Торгово-промислової палати України встановлено, що внаслідок стихійного лиха 2002-2003 р.р. на площах СТОВ „Макарівське” були пошкоджені та загиблі озима пшениця та озиме жито, що підтверджується актом Іванівського районного управління сільського господарства та продовольства від 28.02.2003 р., несприятливі погодні умови, що спричинили загибель посіві сільськогосподарських культур є форс-мажорними обставинами відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., тому відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою щодо списання заборгованості в сумі 3 397,34 грн. відповідно до Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

Відповідач зареєстрований у Іванківському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 10.05.2000 р. за № 316 (довідка № 173 від 21.06.2006 р. в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-ІІІ від 02.03.2000 р., роботодавець є платником внесків до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і зобов‘язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці (ч. 3 ст. 17 вищевказаного Закону України).

Відповідач не повністю сплачував страхові внески на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття, заборгованість відповідача становить 5 744,01 грн., що підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал 2006 року та довідкою Іванківського районного центру зайнятості № 174 від 21.06.2006 р.

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал 2006 року підписана керівником та головним бухгалтером відповідача та самостійно подана позивачу.

Заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виникла з 01.01.2001 р. по І квартал 2006 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.  

Заперечення відповідача з приводу того, що заборгованість відповідача перед позивачем за 2001-2003 р.р. повинна бути списана в сумі 3 397,34 грн. на підставі п. 18.2 ст. 18 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, судом не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Пропорядок погашень зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12. 2000 р., підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Під терміном "безнадійний" слід розуміти:

а) податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю активів банкрута;

б) податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути направлено стягнення згідно із законодавством; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути направлено стягнення згідно із законодавством; понад 720 днів перебуває у розшуку;

в)  податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом;

г) податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

д) податковий  борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону;

е) пені, штрафні та фінансові санкції, нараховані відповідно до законодавства  України на суми податкових зобов'язань, що входять до складу заборгованості,   встановленої у процесі підтвердження заборгованості згідно із Законом  України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За змістом ст. 67 Конституції України розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом. Таким загальним законом є Закон України "Про систему оподаткування ".

Стаття 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII встановлює, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у ст.ст. 14, 15 зазначеного Закону, є вичерпним. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", сплаті не підлягають.

Згідно з преамбулою Закону України № 2181, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533, який набрав чинності з 01.01.2001 р., законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.

У силу п. 2 розділу 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, з моменту набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (з 01.01.2001 р.) норми Закону України "Про систему оподаткування" у частині, що йому суперечили, не застосовуються. Хоча зміни у Закон України "Про систему оподаткування", якими виключено п. 16 ч. 1 ст. 14 Закону, що відносив до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) і збір на обов'язкове соціальне страхування, були внесені тільки Законом № 429-IV від 16.01.2003 р.

Окрім того, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.97 р. було встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. У свою чергу, п. 1.2 ст. 1 Закону визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Страхові внески, зокрема на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування". Закон України № 2181 не може розширювати перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов'язань платників податків па платежі, які не включені у систему оподаткування.

Стаття 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлює, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України (частини 2, 5 ст. 8 Закону).

Згідно з частинами 2, 3 ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування", державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

З наведеного вбачається, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Таким чином, не можна вважати зобов'язання по страхових внесках податковим боргом, на який поширюється дія Закону України № 2181, згідно з його преамбулою.

Включення Законом України № 2181 органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів не змінює статусу внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися податком чи збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть стягуватись в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2005 р. (в зазначеній справі позивач вимагав від центру зайнятості (відповідача) списати безнадійну заборгованість за 2002 рік, посилаючись на те, що заборгованість виникла внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)).

Доказів оплати заборгованості по страхових внесках на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

За таких обставин, вимога, щодо стягнення з відповідача 5 744,01 грн. простроченої заборгованості за страховими внесками, є обґрунтованою, матеріалами справи доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 157, 158, 161, 162, п. 3 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд  

постановив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Макарівське”, що знаходиться за адресою: 07251, Київська обл., Іванківський район, с. Макарівка, ідент. код 00131707 (р/р 26005301025958 АППБ „Аваль”) на користь Іванківського районного центру зайнятості, що знаходиться за адресою: 07200, Київська обл., смт. Іванків, вул. Івана Проскури, 3, ідент. код 20621951 (р/р 37176301900296 в УДК у Київській області, МФО 821018) 5 744 (п‘ять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 01 коп. простроченої заборгованості.    

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя                                                                                                 Христенко О. О.