Рішення

від 11.12.2018 по справі 420/5572/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5572/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Бейгельзімер М.І. (представник за довіреністю)

відповідач: Поліщук М.О. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1504 (67832, Одеська обл., Овідіопольський район, селище міського типу Великодолинське, вул. 19 км Овідіопольської дороги; код ЄДРПОУ 03358877) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) про скасування рішення № 0001805307 від 18.09.2018р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1504" до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить скасувати рішення № 0001805307 від 18.09.2018р. про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Позивач зазначає, що у разі, якщо відповідач вважав, що у позивача на будь-які дати була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску (фінансових санкцій), то у нього був обов'язок надіслати (вручити) позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки), а якби позивач протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з отримання відповідного рішення з органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважалась би узгодженою (набрала чинності). Жодної вимоги позивач не отримував, а тому і не мав змоги її оскаржити в судовому порядку. Натомість, відповідач після першоразового виникнення недоїмки застосував до позивача фінансові санкції, визначені п.2 частини VII (Порядок стягнення заборгованості з платників) Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015р. (у редакції наказу Міністерства фінансів України № 469 від 04.05.2018р.). На думку позивача, не надіслання відповідачем у встановленому порядку на його адресу вимоги про сплату боргу (недоїмки) призвело до накопичення фінансових санкцій у позивача; несвоєчасного надходження єдиного внеску до бюджету; неможливості оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівнів чи в судовому порядку.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 29.11.2018р. (вх. № 36837/18), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VІ. ТОВ Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1504 є платником єдиного внеску та відповідно до п.2 ст.6 вказаного Закону зобов'язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. З урахуванням приписів абз. 1 ч.8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Позивачем єдиний внесок було сплачено несвоєчасно. За період з 20.03.2017 р. по 21.08.2018 р. позивачем на підставі поданих ним звітів про суми нарахованої заробітної плати/доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації/застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 46464,00 грн., сплату проведено з порушенням визначених законодавством термінів. З урахуванням наведеного Відділом адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області відповідно до АІС Податковий блок сформовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) № 0001805307 від 18.09.2018 р. на суму 9445,48 грн.

Позивач, не погоджуючись з доводами відповідача, надав відповідь на відзив від 05.12.2018р (вх. № 37528/18), в якій зазначив, що відзив не містить спростувань аргументів позивача. Відповідно до приписів Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки. Отже, на думку позивача, відповідач при виникненні недоїмки мав включати відповідні суми штрафів та нарахованої пені до вимоги, чого він не здійснив 12 разів, тобто при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримався вимог Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р.

Ухвалою суду від 29.10.2018 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 20.11.2018 р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання 20.11.2018 р., оголошено перерву в судовому засіданні до 07.12.2018р. 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 07.12.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволені позову.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1504 (код ЄДРПОУ 03358877) зареєстровано як юридичну особу 27.12.2007р. (номер запису: 1 543 145 0000 002204).

Видами діяльності ТОВ Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1504 є Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; Код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Рішенням контролюючого органу № 0001805307 від 18.09.2018р. на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до ТОВ Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1504 штраф у розмірі 9292,80 грн. (20 % з 01.01.2015р.) за період з 21.03.2017р. по 21.08.2018р. та пеню у розмірі 152,68 грн. (0,1 % суми недоїмки) (а.с. 10).

Не погодившись із зазначеним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить його скасувати.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

З урахуванням приписів п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та, відповідно до чинного законодавства, несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки та в повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п. 4 ч.2 ст. 6 Закону № 2464-VІІ платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VІІ передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VІІ єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VІІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня).

Згідно ч. 10 ст.25 Закону № 2464-VІІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VІІ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з ч.ч.14-16 ст.25 Закону № 2464-VІІ про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, у разі несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування контролюючий орган приймає відповідне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням зазначеного, посилання позивача, що в даному випадку відповідач повинен був надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску є необґрунтованими та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Порядок стягнення фінансових санкцій передбачено розділом VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015р. (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469).

Так, зокрема, пунктом 2 ч. 2 Розділу VII Інструкції передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Для платників, зазначених у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, - календарний рік, для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - календарний квартал відповідно.

Як зазначено відповідачем та не заперечувалось позивачем, за період з 20.03.2017р. по 21.08.2018р. ТОВ Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1504 на підставі поданих ним звітів про суми нарахованої заробітної плати/доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації/застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 46464,00 грн., а сплата проведена з порушенням термінів, а саме:

за лютий 2017 року сплату проведено 22.03.2017р. при граничному строку сплати 20.03.2017р.;

за квітень 2017 року сплачено 30.05.2017 р., граничний строк 22.05.2017р.;

за травень 2017 року сплачено 22.06.2017 р., граничний строк 20.06.2017р.;

за серпень 2017 року сплачено 29.09.2017р., граничний строк 20.09.2017р.;

за листопад 2017 року сплачено 23.01.2018р., граничний строк 22.01.2018р.;

за січень 2018 року сплачено 21.02.2018р., граничний строк 20.02.2018р.;

за лютий 2018 р. сплачено 27.03.2018р., граничний строк 20.03.2018р.;

за березень 2018 р. сплачено 24.04.2018р., граничний строк 20.04.2018р.;

за квітень 2018 р. сплачено 23.05.2018р., граничний строк 21.05.2018р.;

за травень 2018 р. сплачено 21.06.2018р., граничний строк 20.06.2018р.;

за липень 2018 р. сплачено 21.08.2018р., граничний строк 20.08.2018р.

За приписами п.6 ч.1 ст. 9 Закону № 2464-VІІ недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що вимога приймається контролюючим органом щодо платника єдиного внеску, коли він має недоїмку по її сплаті, а у разі несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску контролюючий орган приймає відповідне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску; подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку (а.с. 31) позивачем несвоєчасно сплачувався єдиний внесок у період з 20.3.2017 р. по 21.08.2018р. Тому відповідачем було прийнято рішення від 18.09.2018 р. за № 0001805307 та нараховано позивачу штрафні санкції та пеню.

Як встановлено судом та визнається учасниками справи, товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1504 позивачем самостійно нараховано та сплачено суми єдиного внеску, однак з порушенням строків, визначених Законом № 2464-VІІ. Штраф та пеню позивачу нараховано саме за несвоєчасність їх сплати, відтак твердження позивача про те, що ним не дотримано вимог законодавства щодо обов'язку направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) є необґрунтованими.

Згідно приписів пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, рішення № 0001805307 від 18.09.2018р. прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Також згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1504 (67832, Одеська обл., Овідіопольський район, селище міського типу Великодолинське, вул. 19 км Овідіопольської дороги; код ЄДРПОУ 03358877) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) про скасування рішення № 0001805307 від 18.09.2018р.,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.12.2018р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.