Ухвала

від 11.12.2018 по справі 640/20751/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 грудня 2018 року м. Київ № 640/20751/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головне управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Вівет про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вівет (11039, м. Київ, вул. Чорна Гора, 56, кв. 12, код ЄДР: 35496275), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 323 747,79 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 2, 3 та 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Згідно з абз. 3 ч. 2 цієї ж статті передбачено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 81 Цивільного кодексу України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

У свою чергу, частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 3 ст. 55 КАС України передбачено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з ч. 6 ст. 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже, у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ж її копія, засвідчена у визначеному саме законом порядку.

Таким чином, у КАС України (єдиний нормативно-правовий акт, який встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах) чітко визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника, або представника, повноваження якого, підтвердженні довіреністю, яка видана за підписом керівника .

Право підписати довіреність іншими посадовими особами повинно бути встановлено законом або установчими документами.

На законодавчому рівні не закріплено право підписувати довіреність (на представництво в судах у порядку визначеному КАС України) іншими посадовими особи податкового органу, окрім керівника , відповідно ніхто крім керівника не має повноважень підписати, та відповідно, завірити довіреність.

Позовна заява від імені ГУ ДФС у м. Києві підписана ОСОБА_1 як представником, до якої додано оригінал довіреності, підписаної від імені ГУ ДФС у м. Києві заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2

До матеріалів позову надано фотокопію наказу начальника ГУ ДФС у м. Києві від 17.10.2018 № 15672 Про право підпису документів , у п. 4 якого зазначено про право підпису довіреностей на представництво інтересів ГУ ДФС у м. Києві в судових органах заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2

Разом з тим, суд зазначає, що доказів на здійснення відповідних дій вказаною особою від імені державного органу, у розумінні статті 59 КАС України (згідно закону, установчих документів ) до позовної заяви не надано. Сам зазначений вище наказ не створює правових наслідків у вигляді виникнення у вказаної особи повноважень діяти від імені державного органу для цілей видачі довіреності від цього органу, надання іншим особам повноважень діяти від імені такого органу у суді.

Більш того , навіть копія зазначеного наказу засвідчена ОСОБА_6 , доказів на підтвердження повноважень якого (якої) до суду не надано.

У взаємозв'язку з наведеним , суд бере до уваги також те, що відповідно до відомостей з ЄДР особою, яка має право представляти юридичну особу, особами, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи є: ОСОБА_4 (керівник з 18.06.2015), ОСОБА_5 (право підпису бухгалтерської, фінансової, бюджетної та статистичної звітності). В ЄДР відсутні відомості щодо наявності повноважень діяти від ГУ ДФС у м. Києві у ОСОБА_6 та особи, яка підписала позов.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає поверненню, оскільки повноваження особи, яка підписала позовну заяву, не підтверджені у встановленому законом порядку, відсутні.

Аналогічних висновків щодо оцінки повноважень дійшов і Верховний Суд в ухвалах від 09.11.2018 у справі № 826/15214/17 (провадження №К/9901/65316/18), від 08.11.2018 у справі № 826/14671/17 (провадження № К/9901/65353/18), від 08.11.2018 у справі № 826/8871/17 (провадження № К/9901/65307/18), від 09.11.2018 у справі № 826/15433/17 (провадження № К/9901/65359/18), від 09.11.2018 у справі № 826/5021/17 (провадження № К/9901/65402/18), від 27.11.2018 у справі № 826/167/18 (провадження № К/9901/66593/18).

Між тим, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.

Керуючись ст.ст. п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, які подали позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя О.А. Кармазін