Постанова від 04.12.2018 по справі 815/2542/18

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2542/18

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.при секретарі - Поповій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (надалі відповідач, ПФУ), в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 року «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017 року з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позову було зазначено, що рішення про відмову у перерахунку пенсії порушує право позивача на соціальний захист, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що позивач є військовослужбовцем, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим, пенсія повинна бути виплачена з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, як це гарантовано ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 29.11.2002 року та вкладкою № НОМЕР_2 від 15.02.2008 року (а.с.14).

Як зазначено в позовній заяві ОСОБА_1 перебуває на обліку в Подільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

14.05.2018 року позивач звернувся до ПФУ з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач своїм рішенням №61/Г-2 від 17.05.2018 року (а.с.8) відмовив у задоволенні вищевказаної заяви, обґрунтовуючи свою відмову тим, що відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач не має права на відповідний перерахунок пенсії.

Згідно ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до примітки вищевказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Як вірно вказано судом першої інстанції, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов`язані користувались всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов`язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України» №1934-XII від 06.12.1991 року, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року, військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, позивач у період з 03.05.1986 року по 09.05.1986 року приймав участь у ліквідації на ЧАЕС при в/ч НОМЕР_3 , був призваний на військові збори як військовозобов`язаний, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_4 від 16.04.1976 року (а.с.13) та копією довідки виданої Котовським об`єднаним міським військовим комісаріатом №4/736 від 08.11.2002 року (а.с.19).

Відповідно акту огляду МСЕК Серії 2-18 ОВ №060980 позивачу 23.06.2008 року встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню пов`язаному з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.18).

Відповідно до вимог статей КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В своїй постанові від 01.03.2016 року по справі 398/5910/14-а Верховний Суд України, за подібних за своєю суттю правовідносин, вказує, що громадяни із числа військовозобов`язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

Враховуючи вищевказане колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов`язані мають користуватись всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, у зв`язку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати його прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 11 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В.Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.