Рішення

від 11.12.2018 по справі 396/2022/18

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/2022/18

Провадження № 2/396/792/18

РІШЕННЯ

Іменем України

11.12.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу 396/2022/18 за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 12.09.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» , Правилами користування платіжною картою та «Тарифами Банку» , складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, та те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який в будь-який момент може змінити кредитний ліміт. Відповідно умов договору сторони погодили відповідні базові процентні ставки за користування кредитними коштами, а також визначили відповідальність за порушення строків сплати плетежів.

Відповідач порушив умови кредитного договору, тому станом на 30.09.2018 року року, має заборгованість за кредитом в розмірі 5907,76 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 01.11.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 28.11.2018 року (а.с. 47).

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу за адресою його місця реєстації, що зареєстроване у встановленому законом порядку, згідно з інформацією Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с. 46), але до суду повернувся конверт з відміткою "інші причини повернення", розгляд справи відкладено на 28.11.2018 року.

28.11.2018 року сторони не з'явились в судовое засідання розгляд справи відкладено на 11.12.2018 року.

Відповідач, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи 11.12.2018 року шляхом оголошення на веб-сайті "Судова влада", станом на 11.12.2018 року пояснень, заперечень та відзив до суду не подав.

Відповідно положень ч. 2 ст. 191 та ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст..ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 12.09.2012 року між відповідачем ОСОБА_1 та банком ПАТ КБ Приват Банк було укладено договір б/н про надання кредиту. Відповідач підписала та подала банку заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та оформлення на її ім'я кредитної картки Універсальна . Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердила факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення, та погодилася з його умовами, а також з Умовами та Правилами надання банківських послуг (а.с. 9).

З копії анкети-заяви чітко вбачається, що відповідач висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки та особистим підписом засвідчила, що « Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Також до матеріалів позовної заяви долучено "Витяг із Тарифів кредитних карт про умови кредитування з використанням, власноруч підписаної.

Відповідно до Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт, визначено процентну ставку за користування кредитом 2.5% на місяць, тобто 30,00% на рік (2.5%*12міс=30%), з розрахунку 360 днів в році (відповідно п.2.1.1.12.6 договору), строк внесення щомісячного платежу до 25 число місяця, наступного за звітним, розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості та розмір штрафу за порушення строків платежів 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. (а.с.10).

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановлено банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Тобто, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» , "Правилами користування платіжною карткою", складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 умов та правил надання банківських послуг у разі невиконня зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) оплати винагороди банку.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Відповідно до п.2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 "Правил користування платіжною карткою", банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов»язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов»язків за цим договором.

Пунктом 1.1.7.11 умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В позові позивач зазначив, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав, а тому станом на 30.09.2018 року виникла заборгованість в сумі 59070,76 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 2891,28 грн., процентів за користування кредитом 52090,40 грн., пені та комісії 800,00 грн., штрафів 500.00 грн. (фіксована частина) та 2789,08 грн. (процентна складова), що підтверджується розрахунком банку (а.с. 7-8).

Заяв про застосування строків позовної давності передбачених ст. 254, 258 ЦК України, сторони не подали, тому заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню згідно розрахунку за період з 12.09.2012 року по 30.09.2018 року, що становить 2111 день (2012 р. - 39 д.; 2013 р. - 360 д.; 2014 р. - 360 д.; 2015 р. - 360 д.; 2016 р. - 360 д.; 2017 р. - 360 д.; 2018 рік - 272 д).

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, вбачається, що на момент отримання відповідачем кредиту, відсотки за користування кредитом нараховувались виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту з ставкою 30%. З 01 вересня 2014 року позивачем змінено порядок нарахування відсотків за користування кредитом, зокрема до бази розрахунку включено вже нараховані відсотки та санкції за несвоєчасне виконання зобовязань, а також процентну ставку визначено на рівні 34,8 %, з 01 квітня 2015 року 43,20%.

Виходячи з приписів параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України , нарахування відсотків здійснюється виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту, тобто на суму кредиту фактично отриману позичальником. Зокрема, ч. 1 ст. 1048ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Крім того, відповідно до Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт, відповідач отримала кредит за відсотковою ставкою 2,5% на місяць, тобто 30% річних, право банку збільшувати процентну ставку та умови такого збільшення не передбачено.

Згідно із ч.3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У ч.4 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Правовий висновок щодо порядку та умов збільшення процентної ставки викладено Верховним Судом України в постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 6-82цс16, в постанові від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374 цс 17.

Оскільки позивача не надано суду доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про підвищення розміру процентної ставки, то ж банк незаконно змінив встановлений порядок розрахунку процентної ставки без згоди позичальника.

Тому суд приходить до висновку, що розмір заборгованості зазначений в розрахунку за процентами в сумі 59070 грн. 76 коп. є неправильним. Проценти необхідно нараховувати за процентною ставкою 30% на рік, за період з 12.09.2012 року по 30.09.2018 року, що становить 2111 день, в розрахунку маємо 4202 грн. 39 коп. (2891.28:100х30= 867 грн. 38 коп. відсотки за рік; 867.38:360х 2111 д.=5086.22 грн.), всього 5086 грн. 22 коп. відсотки за весь період заборгованості.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості щодо пені та штрафів, судом встановлено, що за умовами, викладеними в Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт, пеня нараховується за несвоєчасне погашення заборгованості/або процентів, за кожний день прострочення: 0,24% від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100.00 грн.; 0,24% від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100.00 грн., другий місяць поспіль і більше. а штраф нараховується при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобовязань, передбачених договором більш чим на 30 днів та розмір штрафу становить 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідач в порушення умов кредитного договору та наведених норм ЦК України, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала та не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

За умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним, договором встановлено відповідальність.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч.3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховним Судом України викладеними у постанові від 06.11.2013 року у цивільній справі № 6-116цс13 та у постанові від 03.06.2015 року у цивільній справі № 6-31цс13.

Також, віповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за оден й те саме порушення.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02 грудня 2016 року №6-248цс15.

Тому суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та надання банківських послуг в розмірі 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2789.08 грн. - штраф (процентна складова) в сумі 3289.08 грн. задоволенню не підлягають.

На час розгляду справи в суді відповідач не подав доказів повного виконання ним кредитного зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин справи і відповідних їм правовідносин, суд вважає, що відповідач порушив вимоги ст.ст. 526, 530 ЦК України і не виконав належним чином умов кредитного договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитом є частково обгрунтованими та позов підлягає частковому задоволенню, зокрема в розмірі 8777 грн. 50 коп., з яких 2891.28 грн. - заборгованість за кредитом; 5086.22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 800.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, (2891.28+5086.22+800.00=8777.50 грн).

В частині позовних вимог про стягнення штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та надання банківських послуг в розмірі 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2789.08 грн. - штраф (процентна складова), в сумі 3289.08 грн., відмовити за необгрунтованістю.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відшкодування судових витрат понесених позивачем пропорційно сумі задоволення позовних вимог, що складає сплачена сума судового збору в розмірі 276 грн. 52 коп. (10479.37:66774.74х1762,00)= 261 грн. 82 коп.

На підставі ст.ст. 253, 258, 261, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 1049, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 128, 133, 141, 258-259 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 12.09.2012 року в розмірі 8777 (вісім тисяч сімсот сімдесят сім ) гривень 50 копійка, яка складається з наступного:

- 2891.28 грн. - заборгованість за кредитом;

- 5086.22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 800.00 грн. - заборгованість за пене.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк судові витрати у розмірі 261(одна тисяча шістсот шістдесят три) гривень 82 копійки.

Всього підлягає стягненню 9039 (девять тисяч тридцять дев'ять) гривень 32 копійок.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та надання банківських послуг в розмірі 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2789,08 грн. - штраф (процентна складова) в сумі 3289 гривні 08 копійок - відмовити за необгрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: О. А. Гарбуз