Ухвала

від 05.12.2018 по справі 202/7092/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/346/18 Справа № 202/7092/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_10 , було задоволено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, до 14 січня 2019 року з визначенням застави у розмірі 147 280 гривень.

Рішення суду обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_8 має місце реєстрації, місце проживання, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше притягався до кримінальної відповідальності, вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки не працевлаштований, постійного доходу не має, не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, не має на своєму утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_7 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в порушення ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим суддею у вказаній ухвалі не викладено обставин, на підставі яких він дійшов висновку про неможливість використання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Зазначає, що жодного доказу достатності підстав для підтвердження наявності ризиків ані слідчим у клопотанні, ані слідчим суддею не надано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно доч.1,п.5ч.2ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою статті176цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_8 , знаходячись на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки не працевлаштований, постійного доходу не має, не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, не має на своєму утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а натомість спростовуються наданими матеріалами в повному обсязі, у зв`язку з чим є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від16листопада 2018року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4