Постанова

від 04.12.2018 по справі 826/4423/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4423/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Ріглі Україна (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило:

- зобов'язати відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ТОВ Ріглі Україна , відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26 933 915, 00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27 966 808,00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації);

- зобов'язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника податків ТОВ Ріглі Україна погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2018 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна , відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26 933 915, 00 грн. (двадцять шість мільйонів дев'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять гривень), яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27 966 808, 00 грн. (двадцять сім мільйонів дев'ятсот шістдесят шість тисяч вісімсот вісім гривень), яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації); Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відобразити в інтегрованій картці платника податків товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік; Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна судові витрати у розмірі 3 200, 00 грн. (три тисячі двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, зміст апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28 квітня 2014 року ТОВ Ріглі Україна звернулось до відповідача із листом № 383, в якому просило зарахувати частину надмірну сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у сумі 24 928 850, 00 грн. у сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 за травень-грудень 2014, січень, лютий 2015 років.

Листом від 16 травня 2014 року надано відповідь про те, що згідно поданої декларації з податку на прибуток за 2013 рік № 9090980061 від 28 лютого 2014 року значення рядка 14 автоматично відображено в картці особового рахунку по авансових внесках з податку на прибуток підприємств та зараховано в рахунок збільшення переплати.

Так, згідно акту звірки № 3874-20 від 16 травня 2014 року, позивач станом на 31 березня 2014 року мав позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 26 336 915,00 грн. за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 - авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Вказана сума кореспондується з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (далі також - декларація), відповідно до якої ТОВ Ріглі Україна задекларовано переплату у розмірі 26 366 913, 00 грн. (рядок 14 декларації), поданої 28 лютого 2014 року.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень за 2013 рік та додатків ЗП до податкової декларації за 2013 рік позивачем сплачено податок на прибуток підприємства на загальну суму 56 281 534, 00 грн.

Враховуючи те, що платником податків за результатами 2013 року задекларовано податок на прибуток підприємства, який підлягав сплаті у розмірі 29 914 621, 00 грн. (рядок 11 декларації), переплата склала 26 366 913, 00 грн. (56 281 534, 00 грн. - 29 914 621, 00 грн., що відображено платником податків у податковій декларації за 2013 рік (рядок 14 декларації). Сума авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно склала 2 492 885, 00 грн. (рядок 23 декларації).

На підставі наведеного, ТОВ Ріглі України на адресу відповідача було направлено лист від 28 квітня 2014 року № 383 ТОВ Ріглі , в якому позивач просив контролюючий орган зарахувати частину надміру сплачених грошових зобов'язань товариства з податку на прибуток підприємства у розмірі 24 928 850, 00 грн.

Відтак, з травня 2014 року по лютий 2015 року погашення зобов'язань по сплаті авансового внеску відбувалось за рахунок наявної переплати (26 366 913, 00 грн. - 24 928 850, 00 грн. (10 місяців*2 492 885, 00 грн.). Залишок переплати станом на березень 2015 року становив 1 438 063, 00 грн.

Більш того, за результатами 2014 року позивач задекларував переплату з податку на прибуток підприємства у розмірі 27 966 808, 00 грн., відповідно до поданої 24 лютого 2015 року податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (рядок 14 декларації за 2014 рік), оскільки загальна сума щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємства 13 980 344, 00 грн., у зв'язку з виплатою дивідендів у 2014 році у розмірі 41 947 152, 00 грн. (рядок 13 ЗП декларації) перевищила задекларований податок, який підлягав сплаті (рядок 11 декларації).

Сума щомісячного авансового внеску з податку на прибуток підприємства за 2014 рік згідно податкової декларації складав 1 165 029, 00 грн. (рядок 23 декларації за 2014 рік).

На підставі наведеного, ТОВ Ріглі Україна листом від 23 березня 2015 року № 17 звернулось до відповідача, в якому просило зарахувати частину (залишок) надміру сплачених грошових зобов'язань товариства у розмірі 1 438 063, 00 грн. в рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 за квітень 2015 року у розмірі 1 165 029, 00 грн. та за травень 2015 року у розмірі 273 034, 00 грн.

Беручи до уваги надмірно сплачені кошти за 2014 рік у розмірі 27 966 808,00 грн., позивач, вказаним вище листом, просив контролюючий орган зарахувати частину надміру сплачених грошових зобов'язань ТОВ Ріглі Україна з податку на прибуток підприємства у розмірі 14 872 343, 00 грн. у сплату щомісячних авансових внесків за травень 2015 року у розмірі 891 995, 00 грн. та за червень 2015 року по травень 2016 року у розмірі 13 980 348, 00 грн. (12 місяців*1 165 029, 00 грн.), що у загальному розмірі складає 14 872 343, 00 грн.

Станом на 01 січня 2016 року переплата по авансовим внескам з податку на прибуток ТОВ Ріглі Україна склала 18 919 610, 00 грн. (залишок переплати за березень 2015 року у розмірі 1 438 063, 00 грн. + надмірно сплачені кошти за 2014 рік у розмірі 27 966 808, 00 грн. - сума авансових внесків за травень-грудень 2015 року у розмірі 10 485 216, 00 грн.).

Станом на 20 жовтня 2016 року за позивачем повинна значитись переплата у розмірі 29 269 610, 00 грн., враховуючи переплату у розмір 18 919 610, 00 грн. та помилково сплачені кошти у розмірі 10 350 000, 00 грн. за платіжним дорученням від 29 березня 2016 року, проте дана сума не відображена в інтегрованій картці товариства.

На підставі наведеного, позивач звернувся до відповідача з листом від 17 січня 2017 року № 2, а якому, зокрема, просив привести дані інтегрованої картки платника податків ТОВ Ріглі Україна у відповідність до даних податкових декларацій за 2013-2015 роки та відобразити погашення податкових зобов'язань по авансових внесках з податку на прибуток за 2014-2015 роки, враховуючи наявну у такого товариства переплату.

ОВПП ДФС, листом від 15 лютого 2017 року № 8838/10/28-10-42-01-11 повідомив позивача, що з метою з'ясування причин відхилень здійснено аналіз податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ Ріглі Україна за 2013 рік (від 25 лютого 2014 року, реєстраційний № 9090658769) та 2014 рік (від 24 лютого 2015 реєстраційний № 9080945515) за результатами якого виявлено невірний алгоритм заповнення підприємством додатку ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а саме: суми 24 879 360,0 грн. за 2013 рік та 11 783 700,0 грн. за 2014 рік у рядку 13.5 додатку ЗП в повному обсязі перенесено до рядку 13.5.1 додатку ЗП, тобто без розділення даної суми нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів на суми, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному та наступних податкових періодах (рядок 13.5.1 та 13.5.2 додатку ЗП декларації).

Згідно з листом ДФС України від 14 травня 2015 року № 10269/6/99-99- 19-02-01-15 Щодо зарахування авансових внесків при виплаті дивідендів у рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток у податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 4213 (далі - Податкова декларація №1213), значення р. 13.5.1 Сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному (звітному) податковому періоді Додатка ЗП не може перевищувати значення (р. 11 + р. 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (р. 13.1 + р. 13.2 + р. 13.6 + р. 13.7 Додатка ЗП до р. 13).

Алгоритм формування значення р. 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872 (далі - Податкова декларація № 872), є аналогічним алгоритму заповнення р. 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації № 1213.

Сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у р. 13.5.1 додатка ЗП до цих Декларацій, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається у р. 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації № 1213 або № 872.

Згідно листа ДФС України від 28 січня 2016 року № 2279/7/99-99-19-02-01-17 у зв'язку з прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року №909-УІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році не зараховані у зменшення податкового зобов'язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01 січня 2015 року повинні враховуватися у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявна переплата з податку на прибуток приватного підприємства за податковими деклараціями за 2013 рік у розмірі 26 366 915, 00 грн. та за 2014 рік - 27 966 808, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, у зв'язку із чим у суду наявні всі підстави для задоволення позовних вимог. Між іншим, судом також зазначено, що судам відведено ключову роль у забезпеченні ефективного захисту прав, гарантованих Конвенцією, саме суди є тими ефективними засобами захисту на національному рівні, до яких за Конвенцією потрібно звертатися за захистом своїх прав, перш ніж шукати підтримку в Європейському суді з прав людини. Враховуючи встановлену судом протиправну відмову ОВПП ДФС здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків ТОВ Ріглі Україна у відповідність до поданих таким товариством податкових декларацій відповідно до листа від 15 лютого 2017 року № 8838/10/28/10-42-01-11, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача здійснити відповідні коригування облікових показників інтегрованої картки платника - позивача відповідатиме положенням практики Європейського суду з прав людини та буде належним способом відновлення порушеного права позивача.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Так, згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 статті 46 ПК України).

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 статті46 ПК України).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1. ПК України).

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань встановлений статтею 54 ПК України, п. 54.1 якої визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до пункту 2 підрозділу 4 Особливості справляння податку на прибуток підприємств розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Податковий кодекс України) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Згідно пп. 153.3.4 п. 153.4 статті 153 ПК України, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Разом з тим, Законом України від 04.07.2013 № 403-VII, що набрав чинності 04.08.2013, до Податкового кодексу України було внесено зміни, які дозволяють платникам податків враховувати сплату авансового внеску під час виплати дивідендів в оплату щомісячних авансів з податку на прибуток.

Так, у зміненій згаданим Законом редакції Податкового кодексу України абзацами п'ятим та шостим пункту 57.1 статті 57 встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Отже, платник податку, у якого при сплаті авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів утворилася сума, що перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вправі зменшити щомісячні аванси з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах до повного її погашення. Водночас, платник податку має право також очікувати від контролюючого органу дії щодо зарахування суми перевищення у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток у визначених законом наступних звітних місячних періодах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав декларації з податку на прибуток за 2013-2014 роки, які були прийняті контролюючим органом, в яких самостійно визначив податок на прибуток у сумі 1 149 491,00 грн. та відобразив її у рядку 11 декларації податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню .

Згідно наявного в матеріалах справи акту звірки № 3874-20 від 16 травня 2014 року, позивач станом на 31 березня 2014 року мав позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 26 336 915, 00 грн. за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 - авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Крім того, згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року № 826/24331/15, яка набрала законної сили 28 грудня 2016 року, судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік.

Відповідно до податкової декларації, а саме рядка 11 позивачем нараховано податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню в сумі 13 980 344,00 грн. При цьому, відповідно до рядка 13 декларації сума податку на прибуток зменшена на загальну суму 41 347 152,00 грн., що складається зі сплаченого позивачем авансового внеску з податку на прибуток протягом 2013 року в розмірі 3 0163 452,00 грн. та суми сплаченого позивачем авансового внеску з податку на прибуток у зв'язку з виплатою дивідендів в розмірі 11 783 700,00 грн. Таким чином, за результатами 2014 року позивач задекларував переплату з податку на прибуток в розмірі 27 966 808,00 грн.

Крім того, відповідно до рядка 23 податкової декларації позивач узгодив розмір щомісячного авансового внеску з податку на прибуток у розмір 1165029,00 грн. та здійснив починаючи з березня 2015 року погашення узгодженого податкового зобов'язання з щомісячних авансових внесків.

Позивачем до матеріалів справи надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, з якої вбачається, а саме рядка 14, що позивачем задекларовано переплату з податку на прибуток в сумі 26 366 913, 00 грн., яка 28 лютого 2014 року отримана податковим органом.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача переплати з податку на прибуток приватного підприємства за податковими деклараціями за 2013 рік у розмірі 26 366 915, 00 грн. та за 2014 рік - 27 966 808, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з абз. 2 пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

При цьому, будь-яких часових обмежень щодо використання такого права чинним податковим законодавством не встановлено, як і не встановлено окремої процедури заліку переплачених коштів з податку на прибуток у вигляді сплати авансових внесків з цього податку, яка б передбачала необхідність звернення платника податків до контролюючого органу із відповідною заявою.

Апеляційною скаргою суб'єкта владних повноважень не спростовано факт надмірної сплати позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

v