Постанова

від 11.12.2018 по справі 916/1402/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1402/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.,

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від КП ОМР Узбережжя Одеси - ОСОБА_1, довіреність № 435, від 06.08.2018; ОСОБА_2, довіреність № 434, від 06.08.2018;

від ТОВ ГАРАНТ-2 - ОСОБА_3, ордер серія ОД №295807, від 11.12.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Одеської міської ради Узбережжя Одеси

на рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2018

суддя - Демешин О.А.

Час і місце ухвалення: 12:47 год., м. Одеса

Дата складання повного тексту 13.09.2018

по справі № 916/1402/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ-2

до Комунального підприємства Одеської міської ради Узбережжя Одеси

про стягнення 567 350,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ-2 (далі -ТОВ ГАРАНТ-2 ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Комунального підприємства Одеської міської ради Узбережжя Одеси (далі - КП ОМР Узбережжя Одеси ) про стягнення заборгованості у розмірі 567 350,68 грн., в т.ч. 434 797,60 грн. - основної заборгованості, 22 984,09 грн. - трьох процентів річних, 109 568,99 грн. - інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 510,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2016 між ТОВ ГАРАНТ-2 та КП Ланжерон був укладений договір №01/09 на виконання робіт з благоустрою. За умовами якого, вартість робіт складає 484 797,60 грн. Позивач вважає, що за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень 2016 року від 30.09.2016 і довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за вересень 2016 року від 30.09.2016 року, ТОВ ГАРАНТ-2 виконало узгоджені сторонами роботи на загальну суму 484 797,60 грн., проте відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 50 000,00 грн. Отже, заборгованість відповідача на користь позивача становить 434 797,60 грн. на яку були нараховані 3% річних та інфляційні втрати.

Крім цього, позивач зазначив, що відповідно до Додаткової угоди №1 від 06.07.2017 року до Договору на виконання робіт з благоустрою №01/09 від 01 вересня 2016 року, сторони дали згоду на заміну сторони договору, а саме передали КП ОМР Узбережжя Одеси всі права та обов'язки КП Ланжерон . Відповідач прийняв на себе всі права та обов'язки первісного Замовника як правонаступник на підставі рішення Одеської міської ради від 03.02.2016 №313-VІІ та став стороною Договору на виконання робіт з благоустрою №01/09 від 01 вересня 2016 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2018 року позов задоволено. Стягнуто з КП ОМР Узбережжя Одеси на користь ТОВ ГАРАНТ-2 434 797,60 грн. боргу, 22 984,09 грн. 3% річних, 109 568, 99 грн. інфляційних втрат та 8 510,27 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням , КП ОМР Узбережжя Одеси звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2018 по справі № 916/1402/18 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

КП ОМР Узбережжя Одеси не погоджується з рішенням Господарського суду Одеської області, вважає, що його було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що сума заборгованості КП ОМР Узбережжя Одеси є значно меншою, ніж встановлено в рішенні суду.

Також, в судовому рішенні не враховано платіжне доручення №66 від 20.07.2018, яким було сплачено 2 000,00 грн.

Крім цього, на думку скаржника, суд першої інстанції в порушив ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаної справи № 916/1732/18, в якій відповідач просить визнати договір про виконання робіт з благоустрою №01/09 від 01.09.2016 недійсним. Адже, апелянт вважає, що до розгляду питання дійсності (недійсності) правочину, неможливо розглядати питання стягнення заборгованості за ним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018 визначено колегію суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів-учасників колегії ОСОБА_4, ОСОБА_5

03.10.2018 в газеті Голос України опубліковано повідомлення про початок роботи Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим, Одеський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018 визначено колегію суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Філінюка І.Г. суддів-учасників колегії ОСОБА_6, ОСОБА_7

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП ОМР Узбережжя Одеси на рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2018 по справі № 916/1402/18.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 призначено справу № 916/1402/18 до розгляду на 11.12.2018 на 15:00 год.

09.11.2018 до суду апеляційної інстанції від ТОВ ГАРАНТ-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що доводи апелянта про зменшення заборгованості за договором про виконання робіт з благоустрою №01/09 від 01.09.2016 не підтверджені належними та допустимими доказами.

Стосовно посилання апелянта на платіжне доручення №66 від 20.07.2018 року на суму 2 000,00 грн., на думку позивача, відповідач не спростував невідповідність вказаних у розрахунку позивача сум дійсним обставинам справи, зокрема, шляхом надання суду власного розрахунку заборгованості.

Крім цього, позивач вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаної справи.

В судовому засіданні 11.12.2018 представники відповідача надали пояснення, в яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити останню.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.2018 надав пояснення, в яких заперечував проти апеляційної скарги та просив суд, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 01.09.2016 між КП Ланжерон (замовник) та ТОВ ГАРАНТ-2 (підрядник) укладено Договір на виконання робіт з благоустрою № 01/09 .

Згідно із преамбулою Договору від 01.09.2016 сторони уклали даний договір з метою виконання робіт по благоустрою території об'єкту Отрада доріжки .

На умовах договору сторони зобов'язались виконати наступне: Підрядник - своїми силами, з використанням своїх матеріалів, машин та механізмів, а також тротуарної плитки 1400 кв.м. Замовника, виконати та здати замовнику роботи вказані у Додатку № 1 даного договору, який є невід'ємною частиною договору, відповідно до схеми, що додається, далі роботи, на території об'єкта, визначеного у преамбулі договору; Замовник - оплатити та прийняти у підрядника виконані роботи відповідно обсягів, узгоджених у Додатку № 1 та схеми відповідно до Генерального плану об'єкту. Зі згоди сторін, роботи можуть виконуватись як з матеріалу замовника, так і з матеріалу підрядника. Вартість робіт за цим договором визначається проектно-кошторисною документацією (Договірна ціна), та складає 484 797,60 грн. у т.ч. ПДВ. Оплата робіт за цим договором здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, на підставі акта виконаних робіт (п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 3.4. Договору).

На виконання договору, позивач виконав підрядні будівельні роботи на загальну суму 484 797,60 грн., що підтверджується ОСОБА_8 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року за формою № КБ-2в (а.с. 70-74) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року № КБ-3 (а.с. 75), підписаними представниками сторін без жодних зауважень та скріплені печатками підприємств.

Однак, КП Ланжерон розрахувався за виконанні роботи лише частково, на загальну суму 50 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією платіжного доручення №105 від 11.10.2016 (а.с. 81).

Таким чином, загальна вартість заборгованості за виконані роботи за договором № 01/09 від 01.09.2016 складає 434 797,60 грн. (484 797,60 - 50 000,00).

06.07.2017 між ТОВ ГАРАНТ-2 (підрядник) та КП ОМР Узбережжя Одеси (замовник) укладено додаткову угоду № 1 до договору від 01.09.2016 (а.с. 60), відповідно до якої сторони надали згоду замінити одну із сторін договору на виконання робіт з благоустрою № 01/09 від 01.09.2016, укладеного між КП Ланжерон та ТОВ Гарант-2 , а саме передати новому Замовнику (КП ОМР Узбережжя Одеси ) усі права та обов'язки первісного Замовника за договором. Новий Замовник приймає всі права та обов'язки первісного замовника за договором, як правонаступник на підставі рішення Одеської міської ради від 03.02.2016 № 313-VII Про створення комунального підприємства Одеської міської ради Узбережжя Одеси шляхом злиття комунальних підприємств Гідропарк Лузанівка , Ланжерон , Узбережжя , Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району . Після підписання сторонами цієї угоди новий Замовник стає стороною договору на виконання робіт з благоустрою № 01/09 від 01.09.2016 та є повним правонаступником первісного замовника відносно його прав та обов'язків за даним договором. Угода набирає сили з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печаткою та діє до закінчення строку дії договору на виконання робіт з благоустрою № 01/09 від 01.09.2016 у відповідності з його умовами (п.п. 1-4 Додаткової угоди № 1 до договору від 01.09.2016).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статтей 837, 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про те, що сторони узгодили об'єкт, ціну та строки виконання робіт. На виконання умов Договорів позивач виконав роботи в повному обсязі, відповідач прийняв виконанні роботи (приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року від 30.09.2016), не заявивши при цьому про недоліки, як того вимагають положення статті 853 ЦК України.

Отже, доведеною матеріалами справи є заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні роботи за договором № 01/09 від 01.09.2016 в розмірі 434 797,60 грн. (з врахуванням часткової оплати) та в цій частині господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період 01.10.2016 по 04.07.2018 та інфляційних втрат за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевірила правильність розрахунку 3% річних за період 01.10.2016 по 04.07.2018 та інфляційних втрат за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі Законодавство та дійшла до висновку, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат зроблено арифметично і методологічно вірно, та господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення суми 3% річних за період 01.10.2016 по 04.07.2018 в розмірі 22 984,09 грн. та інфляційних втрат за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року в розмірі 109 568,99 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги, що сума заборгованості відповідача є меншою ніж зазначена у рішенні суду, на підтвердження яких скаржник посилається на гарантійний лист КП ОМР Узбережжя Одеси № 253 від 28.04.2017, в якому останнє гарантує сплатити заборгованість по вартості виконаних робіт по викладенню тротуарної плитки, зокрема: на території пляжу Ланжерон у сумі 585 000,00 грн. та на території пляжу Отрада у сумі 325 582,16 грн. в термін до 01.09.2017, судова колегія зазначає наступне.

Судова колегія зазначає, що з гарантійного листа КП ОМР Узбережжя Одеси № 253 від 28.04.2017, на який посилається апелянт, не можливо встановити, яку саме суму заборгованості відповідач має перед позивачем за договором № 01/09 від 01.09.2016, оскільки вказаний лист не містить жодних посилань на будь-який договір. При цьому, колегія суддів встановила, що матеріали справи містять належні і допустимі докази вартості робіт, що роботи позивачем виконанні, а відповідач прийняв їх та здійснив часткову оплату (договір № 01/09 від 01.09.2016, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року за формою № КБ-2в довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року № КБ-3 та платіжне доручення №105 від 11.10.2016).

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника, що суд першої інстанції приймаючи рішення, не врахував платіжне доручення №66 від 20.07.2018 на підставі якого відповідач сплатив позивача частину заборгованості за договором №01/09 від 01.09.2016 в розмірі 2 000,00 грн., оскільки у разі незгоди з наданим позивачем розрахунком заборгованості за вказаним договором від 01.09.2016, відповідач має право надати власний розрахунок заборгованості, проте відповідач не скористався своїм правом та не надав до суду контррозрахунок заборгованості за договором №01/09 від 01.09.2016, а отже і не спростував невідповідність вказаних у розрахунку позивача сум.

Крім цього, судова колегія зазначає, що ухвалою суду першої інстанції від 11.07.2018 було відкрито провадження у даній справі та крім іншого, надано відповідачу строк для надання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження 16.07.2018 (а.с. 83), отже останнім днем подання відзиву на позов було 31.07.2018 та якщо врахувати пояснення відповідача, що останній отримав ухвалу лише 19.07.2018, то останній день подання відзиву на позов був 04.08.2018, проте, КП ОМР Узбережжя Одеси надало відзив до суду лише 23.08.2018 без зазначення поважних причин пропуску строку на його подання.

Отже, враховуючи, що платіжне доручення №66 від 20.07.2018 на суму 2 000,00 грн. було надано разом з відзивом на позову, який поданий відповідачем до суду по за межами встановленого судом строку, у зв'язку з цим, ані суд першої інстанції, ані судова колегія не приймає до уваги вищевказане платіжне доручення, подане з порушенням норм процесуального права.

Щодо тверджень апелянта, що судом були порушенні норми процесуального права, а саме ч. 1 ст. 227 ГПК України, що суд зобов'язаний зупинити провадження по справі, до розгляду пов'язаної, судова колегія зазначає наступне.

Дійсно, в провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справи №916/1732/18 про визнання недійсним договору № 01/19 на виконання робіт з благоустрою від 01.09.2016 року, укладений між КП Ланжерон та ТОВ Гарант-2 .

Однак, судова колегія зазначає, вирішуючи господарський спір, якщо суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Так, господарський суд розглядаючи справу №916/1402/18 встановив, 11.10.2016 була частково здійснена оплата виконаних робіт на суму 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 105, а також те, що 18.04.2018 позивачем та відповідачем була здійснена звірка взаємних розрахунків за двома договорами, а саме: за договором на виконання робіт з благоустрою № 01/09 від 01.09.2016 та договором на виконання робіт з благоустрою № 18/7 від 18.07.2016 за результатами якої виявлено заборгованість відповідача перед ТОВ Гарант-2 згідно договору на виконання робіт з благоустрою № 01/09 від 01.09.2016 - 434 797,60 грн. та договору на виконання робіт з благоустрою № 18/7 від 18.07.2016 - 484 800,00 грн. всього 919 597,60 грн., акт звірки взаємних розрахунків від 18.04.2018 був підписаний в.о. директора КП ОМР Узбережжя Одеси ОСОБА_8 свідчить про наступне схвалення уповноваженою особою укладеного договору на виконання робіт з благоустрою від 01.09.2016 № 01/09.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія дійшла висновку, що договір на виконання робіт з благоустрою № 01/09 від 01.09.2016 на момент вирішення спору як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції справи № 916/1402/18 є чинним і не існує об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 916/1732/18, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2018 у справі № 916/1402/18 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства Одеської міської ради Узбережжя Одеси суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Комунальне підприємство Одеської міської ради Узбережжя Одеси , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281- 283

Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2018 у справі № 916/1402/18 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Одеської міської ради Узбережжя Одеси - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство Одеської міської ради Узбережжя Одеси .

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.12.2018.

Головуючий суддя: І.Г. Філінюк

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_7