Рішення

від 06.12.2018 по справі 902/636/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2018 р. Cправа № 902/636/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом :Комунального некомерційного підприємства "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області (52100, м. П`ятихатки, вул. Порокопенко, 13, Дніпропетровська область, П`ятихатський район)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерго Технології" (22325, Вінницька область, Літинська область, село Журавне, вул. Леніна, 23)

про стягнення 70021, 54 грн.

При секретарі судового засідання Вознюк К.В.

Представники сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Комунальне некомерційне підприємство "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерго Технології" про стягнення заборгованості в сумі 44000,00 грн. (з урахуванням заяв про зміну позовних вимог та відмову від позовних вимог в частині стягнення пені).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на прострочення відповідачем строку виконання зобов'язань за договором № 2 від 08.08.2016 року в частині поставки обумовленого договором товару.

Ухвалою від 04.10.2018 р. відкрито провадження у справі № 902/636/18; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі було призначено на 17.10.2018 р.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 04.10.2018 р., ухвалою від 17.10.2018 р. підготовче засідання було відкладено на 13.11.2018 р.

13.11.2018 р. від позивача до суду надійшла заява № 25 від 05.11.2018 р. про зміну позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 44 000,00 грн. та суму судового збору в сумі 1841,00 грн.

Суд в ухвалі від 13.11.2018 р. прийшов до висновку, що заява № 25 від 05.11.2018 р. про зміну позовних вимог приймається до розгляду та підлягає задоволенню, оскільки, згідно ч.3. ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У заяві № 25 від 05.11.2018 р. позивач зазначив, що Комунальне некомерційне підприємство "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області є правонаступником у повному обсязі усіх прав і обов"язків Комунального закладу "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області, відповідно до рішення П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області від 03.10.2018 р. № 302-19/VII "Про створення комунального некомерційного підприємства "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене, та надання доказів в підтвердження викладеного, суд в ухвалі від 13.11.2018 р. прийшов до висновку, що Комунальний заклад "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36723287) необхідно замінити його правонаступником - Комунальним некомерційним підприємством "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36723287).

Ухвалою від 13.11.2018 р. замінено Комунальний заклад "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36723287) його правонаступником - Комунальним некомерційним підприємством "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36723287).

Вказаною ухвалою підготовче провадження було закрито та призначено справу № 902/636/18 для судового розгляду по суті на 06 грудня 2018 р.

19.11.2018 р. від позивача до суду надійшла заява № 48 від 13.11.2018 р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені з відповідача. Вказану заяву підписав т.в.о. головного лікаря - ОСОБА_1.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь - якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи викладене, суд, на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення пені і закриває провадження в цій частині.

На визначену дату - 06.12.2018 р. представники сторін у судове засідання не з"явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, ухвалою суду від 13.11.2018 р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією. Отримання позивачем вказаної ухвали підтверджується поштовим повідомленням вх.№ 10609 від 27.11.2018 р.

Окрім того, представник позивача в заяві від 12.11.2018 р. просив розглянути позовну заяву по суті без його присутності.

Копія ухвали, яка направлялася відповідачеві на адресу вказану в позовній заяві, у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до суду із довідкою поштового органу про причину повернення: "За зазначеною адресою не проживає".

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відзиву чи будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Крім того, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється через неявку в судове засідання учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08.08.2016 р. між позивачем (в договорі - "Замовник") та відповідачем (в договорі - "Постачальник") було укладено договір № 2.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов"язався поставити Замовникові Товар, зазначений в Специфікації (Додаток № 1), що є невід"ємною частиною Договору, паливні брикети (Дуб, граб) код ДК 016-2010:02.20.1 Паливна деревина (ДК 021:2015:03413000-8 - Паливна деревина. Паливна деревина 02.20.14-00.00., а замовник - прийняти і оплатити такий Товар.

Термін поставки: протягом 5-ти робочих днів з дати подачі заявки Замовником на поставку товару (п.1.3. Договору).

Згідно п.3.1. Договору сума визначена в Договорі становить з урахуванням всіх витрат, зборів та податків Постачальника: 88 000,00 грн., у тому числі ПДВ 14 666, 67 грн.

Оплата проводиться після пред"явлення Постачальником видаткової накладної на товар та акту приймання - передачі товару протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання товару (п.4.1. Договору).

Поставка товару здійснюється партіями відповідно до заявки Замовника. Місце поставки товару: КЗ "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області за адресою: 52100, м. П`ятихатки, вул. Порокопенко, 13, Дніпропетровська область, П`ятихатський район (п.5.1. Договору).

Відповідно до п.6.1., 6.1.1. Замовник зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Згідно п.п.6.3., 6.3.1. Постачальник зобов"язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2016 р., а в частині розрахунків до повного його виконання.

Сторони підписали Додаток № 1 до Договору № 2 від 08.08.2016 р. - Специфікацію по предмету закупівлі паливних брикетів.

Сторони підписали Додаток № 2 до Договору № 2 від 08.08.2016 р. - Технічну специфікацію по предмету закупівлі паливних брикетів.

Відповідач взяті на себе зобов"язання в Договорі виконав частково - поставив позивачу товару в розмірі 22 тони по ціні 2000 грн. за тону на суму 44 000,00 грн. Недопоставив позивачу товару - паливні брикети (Дуб, граб) в розмірі 22 тони по ціні 2000 грн. за тону на суму 44 000,00 грн., що стверджується товарно - транспортною накладною від 29.09.2016 р.

Позивач, на виконання умов Договору, перерахував на рахунок відповідача 88 000, 00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 876 від 22.09.2016 р.

В судовому засіданні 17.10.2018 р. представник позивача пояснила, що заявки здійснювалися усно в телефонному режимі.

Позивач направив відповідачу претензію № 1 (вих.№ 936 від 15.11.2016 р.) з вимогою протягом п"ятиденного строку сплатити заборгованість в сумі 45 934, 24 грн. (з урахуванням пені) або поставити товар в розмірі 22 тони на адресу замовника та сплатити пеню.

У відповіді № 39 від 18.11.2016 р. на претензію відповідач зазначив, що в зв"язку із неможливістю поставки другої партії товару у кількості 22 тони - паливних брикетів (Дуб, граб), відповідно до договору № 2 від 08.08.2016 р., кошти будуть повернуті протягом 15 банківських днів позивачу.

Із довідки № 1226 від 26.10.2018 р. позивача вбачається, що кошти за недопоставлені брикети згідно Договору № 2 від 08.08.2016 р. в сумі 44 000, 00 грн. на реєстраційний рахунок позивача до теперішнього часу не надходили.

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 44 000, 00 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Статтями 662, 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Із ч.1 ст. 670 ЦК України вбачається, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі - продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як визначено статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи.

За умовами частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо здійснення оплати за товар в розмірі 88 000,00 грн. та виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань лише частково (поставив товар лише на суму 44 000,00 грн.)

Докази того, що відповідач передав позивачу в обумовлений договором строк решту товару - 22 тони на суму 44 000, 00 грн. (88 000,00 грн. - 44 000,00 грн.), в матеріалах справи відсутні.

Також в матеріалах справи відсутні докази щодо повернення позивачу коштів за непоставлений товар - 22 тони в розмірі 44 000,00 грн.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів належного виконання зобов'язання щодо передачі товару чи повернення коштів не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 46, 73, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерго Технології" (22325, Вінницька область, Літинська область, село Журавне, вул. Леніна, 23, код ЄДРПОУ 37908258) на користь Комунального некомерційного підприємства "П`ятихатський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області (52100, м. П`ятихатки, вул. Порокопенко, 13, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, код ЄДРПОУ 36723287) заборгованості в сумі 44 000, 00 грн. та 1841, 00 грн. судового збору.

3 . Провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 26 021, 54 грн. закрити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно - Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 12 грудня 2018 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (52100, м. П`ятихатки, вул. Порокопенко, 13, Дніпропетровська область, П`ятихатський район)

3 - відповідачу (22325, Вінницька область, Літинська область, село Журавне, вул. Леніна, 23)