Рішення

від 27.11.2018 по справі 909/758/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/758/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.

секретар судового засідання Максимів Н. Б.

за участю: Ізмайлов В.Г. - старший юрисконсульт Івано-Франківської філії ПАТ КБ "ПриватБанк", довіреність № 6510-К-О від 18.05.2017

від відповідачів: не з"явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", (вул. Грушевського, буд.1 Д, м. Київ,01001; адреса для листування: вул.Набережна Перемоги,50, м.Дніпро,49094)

до відповідачів: 1) Приватне підприємство А.Р.С.А. (вул. Зрубок, буд. 20,с. Лісна Слобідка, Коломийський район, Івано-Франківська область,78257)

2) ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів ПП "А.Р.С.А." та ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за договором №Б/Н від 26.01.2016 року, в розмірі 80158,66 грн., з яких: 25120,00грн. - заборгованість за кредитом, 28970,01 грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 22477,45 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 3591,20грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням умов кредитного договору від 08.06.11, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою від 10.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2018. За наслідками судового засідання 02.10.2018 відкладено підготовче засідання на 08.11.2018. Ухвалою суду від 08.11.18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.18.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. Просить суд позов задоволити.

Представники від відповідачів жодного разу в судові засідання не з"явилися, причини неприбуття не повідомили, відзиву не позов не подали. Ухвали суду вручено адресатам, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень.А також, витягом з реєстру поштових відправлень "УКРПОШТА".

Таким чином, відповідачі своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористалися, явки в судове засідання уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подали, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, при цьому, судом враховано наступне:

20.01.16 ПП "А.Р.С.А." (відповідач) підписано заяву про відкриття рахунку та заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в "Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), що знаходяться на сайті банку http:privatbank.ua, за Тарифами банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 20.01.16.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта (відповідача) на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Згідно з п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" .

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов Клієнт сплачує Банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

В п. 3.2.1.1.6. Умов зазначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми документами банку.

Згідно розділу Умов 3.2.1.4 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Пунктом 3.2.1.4.4. визначено, що клієнт сплачує комісію за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6 ,3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць , не перевищувало 100грн.

Отже, в силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як свідчать обставини справи, позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі. Відповідач, порушив договірні зобов"язання несплатою у встановлені строки та у визначеному розмірі платежів по кредиту та відсотків, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом в сумі 25120,00грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.06.2016 по -4.05.2018 в сумі 28970,01грн.Розрахунки, що додано до позовної заяви, перевірено судом. Матеріали справи не місять доказів сплати заборгованості відповідачем.

Приписами ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, дійсно, зі змісту виписок по рахунках та розрахунку заборгованості, які наявні в матеріалах справи, випливає, що відповідач користувався кредитом, однак, порушив своїх зобов'язань в частині оплати, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов"язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3,термінів повернення кредиту , передбачених п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4,3.2.1.4.5,3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, ( % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному у п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Строки та порядок нарахування визначено в п.3.2.1.5.4 умов.

Так, відповідачу нараховано 22477,45грн. пені за несвоєчасність виконання зобов"язання за договором , згідно Умов.

Разом з тим, як випливає з матеріалів справи, 01.02.2016 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 (відповідач-2) було укладено договір поруки №POR1454325988196 предметом якого є надання поруки відповідачем -2 за виконання зобов"язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору (п.1.1 Договору поруки).

В силу п.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником (ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, виходячи з наведеного відповідачі несуть субсидіарну відповідальність перед позивачем.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене та те, що відповідачі доводів позивача належними і допустимими доказами не спростували, доказів в підтвердження виконання договірних зобов'язань не подали, вимоги позивача в частині стягнення 25120,00грн. - заборгованість за кредитом, 28970,01 грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 22477,45 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення комісії за користування кредитом в сумі 3591,20грн, то слід зазначити, що комісія - це грошова сума сплачувана за надання спеціальних послуг. З положень цивільного законодавства випливає, що під комісією слід розуміти договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду укласти з третьою особою угоду від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента. Комісія - це винагорода сплачувана за таким договором у процентах до суми укладеної угоди.

Таким чином, заявляючи вимогу про сплату комісії банк повинен довести, які саме послуги надаються позичальнику і включаються в таку комісію. В спірному випадку ні з змісту позовної заяви, ні з пояснень представника позивача не вбачається , які саме угоди укладались банком в інтересах клієнта - відповідача в процесі користування кредитом. З огляду на наведене, банк не є комісіонером в розумінні цивільного законодавства, а тому нарахування таких сум є неправомірним.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

За таких обставин, в цій частині договір №Б/Н від 26.01.2016 року є недійсним , а отже, в цій частині позову слід відмовити.

Судовий збір слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 43, 74, 77, 86, 123, 129, 123, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства " А.Р.С.А." (вул. Зрубок, буд. 20, с. Лісна Слобідка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78257, код 35554169) та з ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, код 14360570) -25120,00 (двадцять п"ять тисяч сто двадцять гривень) заборгованості за кредитом, 28970,01 (двадцять вісм тисяч дев"ятсот сімдесят гривень одна копійка)заборгованість по процентам за користування кредитом, 22477,45(двадцять дві тисячі чотириста сімдесят сімгривень сорок п"ять копійок) пені за несвоєчасність виконання зобов"язання за договором, 1762(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Врешті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повне рішення складено 12.12.2018