Рішення

від 03.12.2018 по справі 910/12827/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 03.12.2018Справа №  910/12827/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/12827/18 За позовомДержавного підприємства “Красилівський агрегатний завод”; ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Свеоні”; Простягнення 300    000,00 грн. без повідомлення учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державне підприємство “Красилівський агрегатний завод” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Свеоні” 300    000,00 грн. заборгованості з повернення попередньої плати за товар, що не був поставлений. Позовні вимоги мотивовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю “Свеоні” договірних зобов'язань, зокрема обов'язку своєчасно поставити обумовлені домовленістю сторін товари та подальшим зобов'язанням повернути попередню плату за письмовою претензією.    На підтвердження заявлених вимог суду було подано платіжне доручення про перерахування на користь відповідача 300    000,00 грн., рахунок на оплату товарів в сумі 300 000,00 грн. та вимогу про виконання зобов'язання з  поставки в натурі або ж повернення попередньої плати з доказами надсилання такої вимоги. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/12827/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу – строк для подання відповіді на відзив. Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач не отримав через власну бездіяльність, адже поштове відправлення повернулося до суду через закінчення строків зберігання у відділенні зв'язку за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Свеоні”. Зважаючи на викладене, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлявся про постановлення ухвали від 01.10.2018 № 910/12827/18 та відкриття провадження у справі, а тому її розгляд і вирішення заявленого спору відбувається за наявними  матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 166, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України. Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило. Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ: У серпні 2018 року між сторонами мали місце зобов'язальні правовідносини, в межах яких Державне підприємство “Красилівський агрегатний завод” перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю “Свеоні” 300    000,00 грн. попередньої плати за промислові товари (листи 0,7/0,8/1,2/1,5), які відповідач зобов'язався поставити відповідно до сформованого рахунка на оплату № 352 від 03.08.2018.       Так, 03.08.2018 відповідач виставив позивачеві рахунок на оплату № 352 щодо товарів (лист 0,7х1250х2550 ст 08КП у кількості 42 тонни, лист 0,8х1250х2500 ст 08КП у кількості 21 тонна, лист 1,2х1250х2500 ст 08КП у кількості 7 тонн, лист 1,5х1250х2500 ст 08КП у кількості 7 тонн) на загальну суму 1    610    532,00 грн. 15.08.2018 позивач перерахував відповідачеві 300    000,00 грн., шо підтверджується платіжним дорученням № 2689, призначенням платежу за яким вказано: “за листи 0,7/0,8/1,2/1,5.Рах. № 352 від 03.08.2018 р.”.    Проте, відповідач товари не поставив, позивачеві у власність не передав, у зв'язку з чим у серпні 2018 позивач надіслав відповідача письмову вимогу від 29.08.2018 № 72-18/813, в якій, посилаючись на положення ч. 2 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 670, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України, вимагав належного виконання обов'язків поставки товарів у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги або ж повернення    300 000,00 грн. (докази направлення в матеріалах справи). Відповідь на вимогу суду подано не було.   Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Статтею 683 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. З аналізу фактичних обставин слідує, що між ними виникли правовідносини з договору купівлі-продажу, що був укладений ними у простій формі шляхом обміну документами і які підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов'язання, так і спеціальних норм  про договір купівлі-продажу. Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, за твердженнями позивача, виконання відповідачем зобов'язань з поставки оплаченого товару, щодо якого покупцем (позивачем) було виставлено вимогу про повернення попередньої оплати.   У ст. 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до ч. 2 ч. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Доказів належного виконання обов'язку з поставки і передачу товару у власність продавця суду подано не було, так само як і доказів перерахування попередньої плати після виставлення вимоги від 29.08.2018. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін,  а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.   Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів належного виконання обов'язку з поставки товарів або ж повернення попередньої плати, у зв'язку з цим та приймаючи до уваги подані докази у їх сукупності, позовні вимоги про стягнення попередньої плати  видаються обґрунтованими, доведеним  та такими, що підлягають задоволенню. У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236-241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Свеоні” (04212, м. Київ. Вул Тимошенка, 9, ідентифікаційний код 37566459) на користь Державного підприємства “Красилфвський агрегатний завод” (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Щаслива, 1, ідентифікаційний код 14307831) 300 000 (триста тисяч) грн. заборгованості з повернення попередньої плати та 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. судового збору.    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                    О.В. Мандриченко