Рішення

від 11.12.2018 по справі 910/13939/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2018Справа № 910/13939/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЄНТ ГРУП УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС ГРУПП"

про стягнення 66 559,11 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІЄНТ ГРУП УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС ГРУПП" про стягнення 66559,11 грн., з яких: 57852,00 грн. - боргу, 599,11 грн. - 3% річних та 1099,19 грн. - втрат від інфляційних процесів та 7008,81 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №11/2018 від 11.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13939/18 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 виправлено описку допущену у вступній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 у справі № 910/13939/18.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 23.10.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047953654.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІЄНТ ГРУП УКРАЇНА" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС ГРУПП" (відповідач, покупець) укладений договір поставки №11/2018 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі передати у власність (поставити) покупцеві світлодіодну продукцію (надалі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі прийняти і оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті згідно рахунку-фактури до даного договору.

Згідно із п. пп. 2.1.1., 2.1.2. п. 2.1. договору, передача продукції здійснюється на підставі видаткової накладної за підписом сторін. Асортимент та кількість продукції визначаються сторонами в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що являються невід'ємною частиною даного договору.

Передача та приймання продукції здійснюється на підставі видаткової накладної, яка підписується сторонами і є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.2. договору).

У відповідності до п. 5.2. договору, розрахунки між сторонами здійснюються на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Покупець сплачує 100% вартості товару на підставі рахунку - фактури, в день, наступний після здійснення замовлення покупцем, протягом 3 (трьох) банківських днів. Виконання покупцем грошового зобов'язання по цьому договору вважається завершеним з моменту списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.3., п. 5.4. договору).

У відповідності до пп. 6.1.1. п. 6.1. договору, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику товар за встановленими цінами та на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що за прострочення строків оплати за даним договором покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не оплаченої продукції за кожен день прострочення.

Позивач поставив відповідачу товар (світлодіодну продукцію) загальною вартістю 259 852,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 25.01.2018.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару на загальну суму 202000,00 грн. (130 000,00 грн. у порядку попередньої оплати та 72 000,00 грн. - після поставки товару) .

Між сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно із яким станом на 22.08.2018 заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №11/2018 від 11.01.2018 становить 57852,00 грн.

07.09.2018 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар у сумі 57852,00 грн. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 7008,81 грн., 3% річних у сумі 599,11 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1099,19 грн., нараховані за загальний період 14.06.2018 по 17.10.2018.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач згідно із видатковою накладною № 31 від 25.01.2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 259852,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №11/2018 від 11.01.2018 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 57852,00 грн. належним чином доведена та документально підтверджена, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 57852,00 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем заявлені до стягнення з відповідача нараховані за загальний період 14.06.2018 по 17.10.2018 інфляційні втрати у розмірі 1099,19 грн., 3% річних у сумі 599,11 грн. та 7008,81 грн. - пені.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 7.3. договору сторонами погоджено, що за прострочення строків оплати за даним договором відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не оплаченої продукції за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Розрахунки пені у сумі 7008,81 грн., 3% річних у сумі 599,11 грн. та інфляційних втрат у сумі 1099,19 грн. є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЄНТ ГРУП УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС ГРУПП" про стягнення 66 559,11 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС ГРУПП" (02121, м. Київ, проспект Бажана 3-А, ідентифікаційний код 38611470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЄНТ ГРУП УКРАЇНА" (03148, м. Київ, вулиця ПШЕНИЧНА, будинок 2, ідентифікаційний код 40654106) борг у сумі 57852,00 грн., 3% річних у сумі 599,11 грн., інфляційні втрати у сумі 1099,19 грн., пеню у сумі 7008,81 грн. та судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення: 11.12.2018.

Суддя О.В. Гулевець