Рішення

від 11.12.2018 по справі 910/13783/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2018Справа №910/13783/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В. , розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр"

про стягнення 7 347,33 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" про стягнення 7 347,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свої грошові зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого згідно Договору поставки продукції №116 від 05.02.2018 товару, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" у розмірі 6 346,73 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення 3% річних у розмірі 53,76 грн., штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції у сумі 317,33 грн. та пеню у розмірі 629,51 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2018 відкрито провадження у справі №910/13783/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 18.10.2018 була надіслана відповідачу 22.10.2018 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 26/4, нежиле приміщення 34.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 30.10.2018 у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 29.10.2018 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03 2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 18.10.2018 є 29.10.2018 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв'язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

05.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" (покупець) укладено Договір поставки продукції №116 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставляти продукцію покупцю згідно з замовленнями покупця, а покупець зобов'язується своєчасно приймати продукцію та оплачувати її вартість на умовах договору та повернути зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.

У п. 1.3 Договору сторонами погоджено, що підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна.

У пункті 2.3 Договору визначено, що відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. Кількість календарних днів, протягом яких покупець зобов'язаний оплатити партії поставленого товару, встановлюється у Додатку №4 до договору.

Згідно з п. 3.4 Договору загальну суму договору складає сума продукції, поставленої покупцю за всіма накладними.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукції покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції.

Додатком №4 до Договору поставки продукції №116 від 05.02.2018 сторони погодили встановити відстрочку платежу строком на 21 календарний день з моменту отримання продукції покупцем.

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 9 946,73 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" у розмірі 6 346,73 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 53,76 грн., штраф у розмірі 5% у сумі 317,33 грн. та пеню у розмірі 629,51 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" товар загальною вартістю 9 946,73 грн., а саме:

- згідно видаткової накладної №ВН-П33283 від 24.07.2018 - товар на суму 900,15 грн.;

- згідно видаткової накладної №ВН-П33343 від 24.07.2018 - товар на суму 626,36 грн.;

- згідно видаткової накладної №ВН-П21761 від 31.05.2018 - товар на суму 542,44 грн.;

- згідно видаткової накладної №ВН-П21737 від 31.05.2018 - товар на суму 1 810,59 грн.;

- згідно видаткової накладної №ВН-П19263 від 18.05.2018 - товар на суму 3 668,34 грн.;

- згідно видаткової накладної №ВН-П19264 від 18.05.2018 - товар на суму 1 753,78 грн.;

- згідно видаткової накладної №ВН-П19265 від 18.05.2018 - товар на суму 645,07 грн.

Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками уповноважених представниками сторін (в накладних міститься посилання на Договір поставки продукції №116 від 05.02.2018).

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2.3 Договору сторонами було погоджено, що відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. Кількість календарних днів, протягом яких покупець зобов'язаний оплатити партії поставленого товару, встановлюється у Додатку №4 до договору.

В той же час, Додатком №4 до Договору сторони змінили порядок здійснення розрахунків та встановили відстрочку платежу строком на 21 календарний день з моменту отримання продукції покупцем.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною №ВН-П33283 від 24.07.2018 на суму 900,15 грн. у строк до 14.08.2018 включно, за видатковою накладною №ВН-П33343 від 24.07.2018 на суму 626,36 грн. - у строк до 14.08.2018 включно, за видатковою накладною №ВН-П21761 від 31.05.2018 на суму 542,44 грн. - у строк до 21.06.2018 включно, за видатковою накладною №ВН-П21737 від 31.05.2018 на суму 1 810,59 грн. - у строк до 21.06.2018 включно, за видатковою накладною ВН-П19263 від 18.05.2018 на суму 3 668,34 грн. - у строк до 08.06.2018 включно, за видатковою накладною №ВН-П19264 від 18.05.2018 на суму 1 753,78 грн. - у строк до 08.06.2018 включно, за видатковою накладною №ВН-П19265 від 18.05.2018 на суму 645,07 грн. - у строк до 08.06.2018 включно.

У позовній заяві позивач вказав на те, що відповідач не у повному обсязі виконав свій обов'язок з оплати товару, поставленого позивачем за вказаними видатковими накладними, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6 346,73 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Твердження позивача щодо часткової оплати відповідачем поставленого згідно Договору товару не були спростовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 9 946,73 грн. (вартість товару, отриманого від позивача за спірними видатковими накладними).

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону суд приходить до висновку, що наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" за Договором (за спірними видатковими накладними) у сумі 6 346,73 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" суми основного боргу у розмірі 6 346,73 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 629,51 грн., яка нарахована за загальний період прострочення оплати поставленого товару - з 09.06.2018 по 10.10.2018.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукції покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" пені у розмірі 629,51 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 317,33 грн. (5% від суми боргу).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукції покупець також сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" штрафу у розмірі 317,33 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

До того ж, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 53,76 грн., нараховані за період з 09.06.2018 по 10.10.2018.

За приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" 3% річних у розмірі 53,76 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг Центр" (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 26/4, нежитлове приміщення 34; ідентифікаційний код 39512599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35; ідентифікаційний код 40762306) суму основного боргу у розмірі 6 346 (шість тисяч триста сорок шість) грн. 73 коп., пеню у розмірі 629 (шістсот двадцять дев'ять) грн. 51 коп., штраф у розмірі 317 (триста сімнадцять) грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 53 (п'ятдесят три) грн. 76 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 11.12.2018.

Суддя Р.В. Бойко