ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
м. Київ
12.12.2018Справа № 910/13030/18
Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін клопотання б/н б/д Про забезпечення позову Компанії "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі",-
ВСТАНОВИВ:
1 жовтня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Компанії "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 28.09.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.П.І.Х.Україна" (відповідач-1), ОСОБА_1 (відповідач-2) та Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Ткаченко Антон Сергійович (відповідач-3), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "А.С.П.І.Х.Україна" від 20.06.2018 року, укладений між Компанією "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч. ЕлПі" та ОСОБА_1;
- визнати недійсним протокол загальних зборів ТОВ "А.С.П.І.Х.Україна" про зміну складу учасників ТОВ "А.С.П.І.Х.Україна" та обрання директором ОСОБА_1;
- скасувати реєстраційну дію від 21.06.2018 року № 1073107000132246, зміна складу або інформації про засновників, вчинена Ткаченком Антоном Сергійовичем Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості";
- скасувати реєстраційну дію від 22.06.2018 року № 10731050002032246, зміна складу або інформації про засновників, вчинена Ткаченком Антоном Сергійовичем Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості";
- скасувати реєстраційну дію від 22.06.2018 року № 10731070003032246, зміна керівника юридичної особи, вчинена Ткаченком Антоном Сергійовичем Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 20.06.2018 року за своїм змістом суперечить вимогам ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, документи на підставі яких було вчинено реєстраційні дії не відповідали вимогам ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", тому підлягають скасуванню.
11 грудня 2018 року через відділ діловодства суду від Компанії "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі" надійшло клопотання б/н б/д Про забезпечення позову , в якому заявник просить суд застосувати до відповідача 1 - ТОВ А.С.П.І.Х.Україна (ідентифікаційний код 40783860) заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на частку в статутному капіталі в розмірі 1000,00 грн. статутного капіталу;
- заборони ТОВ А.С.П.І.Х.Україна (ідентифікаційний код 40783860) вчиняти дії - приймати рішення про продаж частки в статутному капіталі в розмірі 1000,00 грн. статутного капіталу;
- заборони внесення змін до статуту ТОВ А.С.П.І.Х.Україна (ідентифікаційний код 40783860) щодо розміру статутного капіталу.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач є власником 100% статутного фонду ТОВ А.С.П.І.Х.Україна , продаж корпоративних прав ТОВ А.С.П.І.Х.Україна здійснюється виключно через рішення уповноважених осіб Компанії "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі", проте 22.11.2018 року заявник дізнався, що у ТОВ А.С.П.І.Х.Україна змінився учасник та директор, новим власником 100% статутного фону та директором товариства є Ромашова Марія Владиславівна. Заявник вказує, що спочатку без волевиявлення Компанії "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі" відбувся продаж частки ОСОБА_1, після звернення до суду відбувся повторний перепродаж оспорюваної частки.
На думку заявника, вказані обставини істотно ускладнюють та унеможливлюють реалізацію корпоративних прав заявника щодо управління корпоративними правами, унеможливлюють поновлення порушених прав та інтересів заявника, крім того існує реальна можливість подальшого перепродажу частки (подальше порушення корпоративних прав), тому забезпечення позову є ефективним способом захисту порушених прав та інтересів заявника.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин заявник надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 22.11.2018 за № 1004684536 станом на 22.11.2018 року.
Розглянувши клопотання про забезпечення позову, дослідивши подані разом з ним докази в цілому, суд дійшов висновку про відмову в задоволені клопотання про забезпечення позову з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд звертає увагу, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Так, заявником у поданому клопотанні про забезпечення позову не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку в статутному капіталі та заборони на вчинення дій, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
При цьому, Компанією "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі" не надано належних доказів вчинення ТОВ А.С.П.І.Х.Україна дій, направлених на відчуження частки в статутному капіталі.
Таким чином, припущення заявника про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки, у поданому клопотанні про забезпечення позову Компанією "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі" не наведено достатніх належних та допустимих, у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, доказів наявності обставин, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання б/н б/д Про забезпечення позову Компанії "Ей.Ес.Пі.Ай.Ейч.ЕлПі" - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 12 грудня 2018 року.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2018 |
Оприлюднено | 12.12.2018 |
Номер документу | 78484009 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні