Рішення

від 11.12.2018 по справі 910/13482/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2018Справа №910/13482/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В. , розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К"

про стягнення 13 024,96 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" про стягнення 13 024,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свої грошові зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого згідно Договору поставки №111706 від 07.11.2017 товару, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" у розмірі 10 612,80 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем нараховано за період з 21.12.2017 по 18.06.2018 до стягнення 3% річних у розмірі 248,82 грн. та пеню у розмірі 1 706,99 грн., а також за період з січня по квітень 2018 року інфляційні втрати у розмірі 456,35 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2018 відкрито провадження у справі №910/13482/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено учасникам справ строки для подання заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 11.10.2018 була надіслана відповідачу 16.10.2018 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04114, м. Київ, вул. Дубровицька, буд. 28.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 19.10.2018 у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 17.10.2018 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03 2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 11.10.2018 є 17.10.2018 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв'язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

07.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" (покупець) укладено Договір поставки №111706 (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець бере на себе зобов'язання поставити, а покупець прийняти та сплатити швейне обладнання, запасні частини, тканини, швейну фурнітуру та інше (товар) на умовах цього договору.

У п. 1.2 Договору вказано, що кількість і ціна товару, що поставляється (партія товару) вказується у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість цього договору визначається шляхом сумування вартості всіх партій товару, що передається за окремими накладними, з урахуванням умов цього договору.

У п. 2.3 Договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний сплатити за поставку кожної партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Датою поставки вважається дата видаткової накладної. Партією товару сторони визнають кількість товару, що вказана у видатковій накладній (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.4 Договору визначено, що у разі недотримання строків оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день такої несплати.

Відповідно до п. 5.5 Договору цей договір вступає в діє в момент підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків - до повного їх проведення.

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 10 612,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВУ-0001054 від 06.12.2017.

Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про наявність у відповідача заборгованості з оплати поставленого за Договором товару у розмірі 10 612,80 грн., а також наявності правових підстав для стягнення з відповідача стягнення 3% річних у розмірі 248,82 грн., пені у розмірі 1 706,99 грн. та інфляційних втрат у розмірі 456,35 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з видаткової накладної №ВУ-0001054 від 06.12.2017 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 10 612,80 грн.

Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками позивача і відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити за поставку кожної партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, відповідач на виконання п. 2.3 Договору та у відповідності до норми ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною №ВУ-0001054 від 06.12.2017 у строк до 20.12.2017 включно.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" стверджує, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" не скористалось своїм правом на спростування таких тверджень, що відповідачем не виконано свого зобов'язання з оплати поставленого товару.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 10 612,80 грн. (оплата товару за вказаною видатковою накладною) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону суд приходить до висновку, що наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" за Договором у сумі 10 612,80 грн. (за видатковою накладною №ВУ-0001054 від 06.12.2017) підтверджуються наявними в матеріалах справи докази та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" суми основного боргу у розмірі 10 612,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1706,99 грн., нараховану за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" свого грошового зобов'язання у період з 21.12.2017 по 18.06.2018.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що у разі недотримання строків оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день такої несплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, у зв'язку з чим здійснив власний розрахунок пені, відповідно до якого розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1706,77 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" пені у розмірі 1706,99 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 1706,77 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 248,82 грн., нараховані за період з 21.12.2017 по 02.10.2018 та інфляційні втрати у розмірі 456,35 грн., нараховані за період з січня 2018 року по квітень 2018 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" 3% річних у розмірі 248,82 грн. та інфляційних втрат у розмірі 456,35 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 74, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Сервіс К" (04114, м. Київ, вулю Дубровицька, буд. 28; ідентифікаційний код 39869090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 44-б; ідентифікаційний код 33865525) суму основного боргу у розмірі 10 612 (десять тисяч шістсот дванадцять) грн. 80 коп., пеню у розмірі 1706 (одна тисяча сімсот шість) грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 97 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 11.12.2018.

Суддя Р.В. Бойко