Рішення

від 06.12.2018 по справі 910/12668/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2018Справа № 910/12668/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуком"

до Фермерського господарства "Відродження"

про стягнення 176 380,19 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача - Войтко О.В.

від відповідача - не з'явились.

В судовому засіданні 06.12.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуком" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фермерського господарства "Відродження" про стягнення 176380,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 271217-1кр від 27.10.2017 зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 112974,94 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку. Крім того, позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 4054,72 грн, штраф у розмірі 56487,47 грн та проценти річних у розмірі 2863,06 грн.

Ухвалою суду від 27.09.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.10.2018 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 27.09.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.10.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу № 910/12668/18 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Надано відповідачу строк для надання заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Через канцелярію суду 12.10.2018 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 19.10.2018 вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання у справі призначено на 26.11.2018.

02.11.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення у справі третьої особи. В судовому засіданні 26.11.2018 представником позивача подано заяву про зняття з розгляду клопотання про залучення у справі третьої особи, в зв'язку з чим заява про залучення у справі третьої особи судом не розглядається.

23.11.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. в якій він зазначає, що сума основного боргу була сплачена відповідачем, а тому він зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6648,45 грн, штраф у розмірі 56487,47 грн, відсотки річних у розмірі 4664,26 грн.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вищезазначена заява, за своєю правовою природою являється заявою про зменшення розміру позовних вимог і була подана до початку першого судового засідання, а тому приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 26.11.2018 оголошено перерву до 06.12.2018.

В судове засідання 06.12.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Судом досліджені в судовому засіданні подані докази.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, оскільки, ухвали суду направлялись відповідачу за його місцезнаходженням та були отримані, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуком" (продавець) та Фермерським господарством "Відродження" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу № 271217-1кр.

Згідно п. 1.1-1.3 договору у відповідності до цього Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього грошові кошти в сумі, порядку, строки та на умовах визначених цим Договором. Під Товаром за змістом цього Договору розуміються: мінеральні добрива, мікроелементи, хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, насіння та інше. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість Товару визначається в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

До матеріалів справи долучено специфікацію згідно якої позивач мав поставити позивачу товар на загальну суму 173014,85 грн, зокрема насіння гібриду соняшника "Антей" екстра у кількості 55 штук та грізний експерт (0,5 кг) у кількості 3 кг, добрива НАНІТ В 11 кан. 20 л у кількості 6 штук.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору загальна орієнтовна вартість Товару, що є предметом поставки за цим Договором, становить 173 014,85 грн. (сто Сімдесят три тисячі чотирнадцять гривень 85 копійок), що є еквівалентним 6179,10 (шість тисяч сто сімдесят дев'ять доларів 10 центів) доларам США за комерційним курсом продажу долара США, встановленим АТ ОТП Банк на момент укладення цього Договору. Ціна на Товар визначається у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна визначається у гривні із обов'язковим посиланням на еквівалент у доларах США, за комерційним курсом продажу долара США, встановленим АТ ОТП Банк на момент фактичної оплати за Товар, що відповідає ч. 2 ст. 533 ЦК України.

Згідно п. 3.3, 3.4 договору факт передачі Товару від Продавця Покупцеві підтверджується видатковою накладною, що підписується уповноваженими представниками Сторін. (Повноваження представника Покупця підтверджуються довіреністю на одержання матеріальних цінностей, оформленою Покупцем у встановленому порядку). Датою поставки Товару вважається дата прийняття Товару Покупцем і підписання видаткової накладної та/або інших супровідних документів.

До матеріалів справи долучено видаткові накладені на підтвердження обставин щодо поставки товару відповідачу: № 2671 від 18.04.2018 на суму 26248,89 грн, № 2672 від 18.04.2018 на суму 7735,86 грн, № 2673 від 18.04.2018 на суму 139030,10 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох контрагентів. Від імені відповідача видаткові накладні підписані ОСОБА_2. Позивач долучив довіреності, видані відповідачем ОСОБА_2 на отримання матеріальних цінностей від ТОВ "Яблуком": № 13 від 18.04.2018, № 15 від 18.04.2018, № 14 від 18.04.2018.

Покупець зобов'язаний оплатити Товар за ціною, встановленою в п.п. 2.1.- 2.2. цього Договору та з урахуванням її коригування, що може бути проведене Продавцем у випадках та порядку визначеними пунктами 4.5. - 4.7. Договору. Розрахунок за цим Договором провадиться в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів Покупця на поточний рахунок Продавця. Порядок та терміни (строки) оплати: 40 039,91 грн. (сорок тисяч тридцять дев'ять гривень 91 копійка), що еквівалентно 1 430,00 (одна тисяча чотириста тридцять доларів ) доларів СІЛА за комерційним курсом продажу долара США, встановленим АТ ОТП Банк на момент укладення цього Договору - на умовах попередньої оплати - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладання цього Договору; 132 974,94 грн. (сто тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири гривні 94 копійки), що еквівалентно 4749,10 (чотири тисячі сімсот сорок дев'ять) доларів США 10 центів, за комерційним курсом продажу долара США, встановленим АТ ОТП Банк на момент укладення цього Договору - не пізніше 15 серпня 2018 р. Ціни на Товар визначаються у гривні із обов'язковим посиланням на еквівалент у доларах США за комерційним курсом продажу долара США, встановленим АТ ОТП Банк . Зазначений курс на момент укладення цього Договору дорівнює 2800 гривень за 100,00 (сто) доларів США. Термін та розмір оплати можуть бути змінені, за згодою Сторін, шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору. В платіжних дорученнях Покупець зобов'язаний зазначити реквізити видаткової накладної, рахунку та цього Договору. У випадку невиконання зазначеної умови Продавець має право зараховувати одержані кошти для погашення заборгованості Покупця на власний розсуд. На підтвердження оплати за Товар Покупець зобов'язується надати Продавцю особисто та/або уповноваженою особою та/або кур'єром та/або направити засобами поштового зв'язку (цінним листом з описом вкладення) платіжне доручення про оплату, з відміткою банку про його виконання - за адресою Продавця, що зазначена в розділі 11 цього Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п. 4.1- 4.4, 4.10-4.12, 4.14 договору).

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 6662 від 27.12.2017 на суму 173014,85 грн.

Відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 60039,91 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, долученими до матеріалів справи. Відповідачем було сплачено 27.12.2017 суму у розмірі 40039,91 грн та 10.01.2018 у розмірі 20000,00 грн. Після звернення позивача з позовом відповідачем було оплачено вартість товару у повному обсязі (112974,94 грн), що підтверджується банківськими виписками. Відповідач сплатив 02.10.2018 суму у розмірі 62974,94 грн, 11.10.2018 - 20000,00 грн, 15.11.2018 - 30000,00 грн. В зв'язку з повною оплатою товару, позивач зменшив розмір позовних вимог на суму основного боргу.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (за наявності) та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором. (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 8.2, 10.18 договору в разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку (ч. 5 ст. 29 ГПК України, ч. 8 ст. 28 ЦПК України), визначеному чинним законодавством України. Підписанням цього Договору Сторони погодили, що місцем виконання даного Договору та місцем виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором є адреса Продавця, що зазначена в розділі 11 цього Договору (відповідно до ч. 1 ст. 197 ГК України, ст. 532 ЦК України).

Згідно розділу 11 договору місцезнаходження продавця є 03113, м. Київ, вул.. Туполєва, 19.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

З огляду на відстрочення оплати товару, на підставі п. 4.3.2 договору повна вартість товару мала бути оплачена відповідачем не пізніше 15.08.2018. Натомість вартість товару у повному обсязі була сплачена відповідачем лише 15.11.2018. Отже відповідач є таким, що прострочив грошові зобов'язання з оплати товару поставленого.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 6648,45 грн за період з 16.08.2018 по 14.11.2018, суму штрафу у розмірі 56487,47 грн та 25% річних у розмірі 4664,26 грн.

Згідно п. 7.4 - 7.7 договору У випадку прострочення по оплаті товару за договором покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення за весь строк прострочення. У випадку невиконання грошового зобво'язання по оплаті товару протягом 5 календарних дінв з моменту настання терміну його виконання, з 6 календарного дня прострочення оплати за товар покупцю додатково нараховується штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, а з 30 календарного дня прострочення оплати за товар - штраф у розмірі 20% від суми заборгованості. У випадку нарахування покупцю штрафу та пені одночасно, стягненню підлягають штраф і пеня. Неустойка (штраф, пеня) за цим Договором є штрафною і стягується у повному обсязі незалежно від розміру завданих збитків. В свою чергу завдані збитки також підлягають стягненню у повному обсязі. Сторони домовилися, що строк позовної давності щодо стягнення неустойки (пені та штрафу), за порушення грошового зобов'язання за цим Договором, становить 3 (три) роки. Сторони домовились не застосовувати до відносин. Щодо нарахування штрафних санкцій, передбачених договором, норму ч. 6 ст. 232 ГК України.

Так, відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем за період з 16.08.2018 по 14.11.2018 та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 6648,45 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом встановлено, що прострочення оплати вартості товару на суму 112974,94 грн мало місце протягом більше 30 календарних днів, а тому обґрунтованим є застосування штрафу у розмірі 50% від вартості товару, оплата якого прострочена. Суд перевірив розрахунок штрафу, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму штрафу у розмірі 56487,47 грн такою, що підлягає стягненню у повному розмірі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.8 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 25 % річних від суми заборгованості протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати виникнення заборгованості, та 40% річних від суми заборгованості з 91-го календарного дня від моменту виникнення заборгованості до дня повної її сплати.

Отже сторони погодили інший розмір відсотків, ніж передбачено ст. 625 ЦК України, що в повній мірі узгоджується з її диспозицією.

Суд перевірив розрахунок 25% річних позивача за період з 16.08.2018 по 14.11.2018 та вважає його обгрунтваним та арифметично вірним, а суму 25% річних у розмірі 4664,26 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву в спростування викладених позивачем обставин, про наслідки був повідомлений ухвалами суду. Отже відповідач не подав доказів, в спростування обґрунтованості, заявленого позивачем позову.

З вищезазначеного вбачається, що позов є обґрунтованим таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог на суму основного боргу, в зв'язку з його оплатою відповідачем в процесі розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже позивач не підтримував свої позовні вимоги на суму 112974,94 грн, в зв'язку з тим, що відповідач оплатив вказану суму боргу після звернення позивача з позовом. Отже позивач не підтримав позовні вимоги на вищезазначену суму, в зв'язку з її задоволенням відповідачем після пред'явлення позову у даній справі.

Проте позивач просив судовий збір у повному обсязі покласти на відповідача.

Суд вбачає підстави, передбачені ч. 3 ст. 130 ГПК України для покладення судового збору у повному обсязі, що позивачем був сплачений, у розмірі 2645,70 грн таким, що підлягає покладенню на відповідача, оскільки, спір виник з вини відповідача та оплатою ним заборгованості після відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Відродження" (48650, Тернопільська область, Заліщинський район, село Дзвиняч; ідентифікаційний код 37399700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуком" (03113, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53-а, ідентифікаційний код 39427540) штраф у розмірі 56487 (п'ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 47 коп., 25 відсотків річних у розмірі 4664 (чотири тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 26 коп., пеню у розмірі 6648 (шість тисяч шістсот сорок вісім) грн. 45 коп., судовий збір у розмірі 2645 (дві тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 70 коп.

3 Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 12.12.2018

Суддя І.В.Усатенко