Рішення

від 03.12.2018 по справі 924/683/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2018 р. Справа № 924/683/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Шепетівської міської Ради м. Шепетівка, Хмельницька область

до приватного підприємства "МВМ - 13" с. Судилків, Шепетівський район, Хмельницька область

про стягнення 446 654,23грн. збитків

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01-13/3637 від 13.11.18р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 810 від 27.08.18р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 06.08.18р. відкрито провадження у справі №924/683/18, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 13.09.18р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою від 05.12.18р. закрито підготовче провадження у справі №924/683/18 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 446 654,23грн. збитків завданих використанням земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Титова 1-Г в м. Шепетівка Хмельницька область, площею 2,34га з кадастровим номером 610700000:01:009:0425 без правовстановлюючих документів. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ПП "МВМ-13" є власником комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 5506,3 кв.м, які розташовані по вул. Титова, 1-Г в м. Шепетівці, Хмельницької області. Вказане майно розташоване на земельній ділянці площею 2,34 га (кадастровий номер 6810700000:01:009:0425).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 113705747 від 12.02.2018 р. ПП "МВМ-13" набув право власності на вказані будівлі на підставі договору купівлі-продажу № 321 від 04.03.2015 р.

Після набуття права власності на нерухоме майно ПП "МВМ-13" не зверталося до Шепетівської міської ради щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду для обслуговування будівель по вул. Титова, 1-Г в м. Шепетівка площею 2,34 га.

Листом від 06.04.18р. відповідач повідомлявся Шепетівською міською радою про необхідність укладення договору оренди та проведення державної реєстрації права оренди.

Позивач повідомляє, що рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 102 від 05.04.2018р. затверджено акт № 11 про визначення збитків, заподіяних територіальній громаді міста Шепетівки в особі Шепетівської міської ради внаслідок порушення вимог земельного законодавства. Відповідно до вказаного акту № 11 від 23.03.2018р., комісією по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам при Шепетівській міській раді розглянуто питання щодо використання земельної ділянки Відповідачем площею 2,34 га - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель комунальної власності розташованої за адресою: вулиця Титова, 1-Г м. Шепетівка в адміністративних межах Шепетівської міської ради Хмельницької області та затверджено розмір упущеної вигоди Шепетівської міської ради з огляду на не оформлення договору оренди земельної ділянки. Вказаний розмір упущеної вигоди складає: у 2015 році за період з 01.08.2015р. по 31.12.2015 - 50 085,05 грн., у 2016 році за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. - 172 256 грн., у 2017 році за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. - 182 591,45 грн. та у 2018 році - за період з 01.01.2018р. по 23.03.2018р. - 41 721,15 грн. Загальна сума нарахованих збитків становить 446 654,23 грн.

Розмір збитків, як вказує позивач, визначено комісією відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим Постановою КМУ № 284 від 19.04.1993р.

Відповідно до п.5 вказаного Порядку, збитки відшкодовуються власниками землі і землекористувачами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Відповідачу надіслано акт вказаної комісії від 23.03.2018р., затверджений рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 05.04.2018 №102, яким визначено розмір збитків (упущеної вигоди), нанесених територіальній громаді Шепетівської міської ради, з вимогою їх відшкодування. Однак, ПП "МВМ-13" збитки за використання землі без правовстановлюючих документів у добровільному порядку не відшкодовано.

Також позивач відмічає, що вказаний розрахунок проведений на підставі нормативно - грошової оцінки земельної ділянки станом на 2015 рік, яка становила 4 006 804,56 грн., станом на 2016 рік 5 741 886,16 грн., станом на 2017 рік становила 6 086 381,69 грн., станом на 2018 становить 6 086 381,69 грн. та рішення 18 сесії 7 скликання Шепетівської міської ради, яким орендна плата встановлена у розмірі 12 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Звертає увагу суду, що акт у судовому порядку не оскаржувався та є дійсним.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи свою позицію наступним.

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер ІІ-ХМ №000987, виданий 09.11.1998р., Шепетівською міською Радою народних депутатів (на підставі якого було прийнято рішення про державну реєстрацію прав номер 17209068 від 14.11.2014 року) право постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6810700000:01:009:0425 належить Колективному будівельно-монтажному підприємству "Промжитлобуд" (код ЄДРПОУ: 05395084, м. Шепетівка, вул. Тітова, 1), яке згідно даних державного реєстру не перебуває в процесі припинення.

На підставі договору купівлі-продажу № 321 від 04.03.2015 року, ПП "МВМ-13" набуло право власності на нежитлові будівлі і споруди загальною площею 5506.3 кв.м.

Зауважує, що відповідач набув права власності на об'єкти нерухомого майна загальна площа яких (із врахуванням поверховості окремих будівель) становить 5506.3 кв.м. Відповідно до вимог ч.1.ст.120 та пп."Е" ч. 1 ст. 141 ЗК України, при набутті іншою особою права власності на будівлю або споруду право користування земельною ділянкою припиняється у попереднього землекористувача виключно в межах розміщення відповідних будівель. У даному випадку, площа земельної ділянки на якій розташовані придбані відповідачем будівлі і споруди взагалі не визначалась і як об'єкт права власності не виділялась. Таким чином вказує на відсутність підстав для припинення у попереднього землекористувача права користування на земельну ділянку площею 23400 кв.м.

Також вважає відсутніми підстави для переходу права користування передбачені ст.120 ЗК України. Як зазначалось, земельна ділянка на частині якої розташовано придбані відповідачем нежитлові будівлі і споруди перебуває на праві постійного користування у КБМП "Промжитлобуд". Відповідно до ст.92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. При цьому, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають виключно суб'єкти зазначені у ч.2.ст.92 ЗК України, до числа яких не належить і не може належати приватне підприємство.

З огляду на вказане звертає увагу суду, що відповідач не набув і не міг набути право користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщені придбані будівлі і споруди на тих самих умовах і в тому ж обсязі, які існують у КБМП "Промжитлобуд".

Звертає увагу суду, що позивач не спростовує факту, що у зв'язку із не визначенням площі земельної ділянки та не виключенням зі складу земельної ділянки частини, на якій розміщені придбані позивачем будівлі та споруди, на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою відносно землекористувача КМБП "Промжитлобуд" здійснюється справляння плати за землю в повному обсязі. Відтак, в розумінні ст.22 ЦК України та п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків. вважає, що позивачеві не спричинено жодних збитків у вигляді упущеної вигоди.

В судовому засіданні 03.12.18р. представник відповідача проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити.

Позивач у відповіді на відзив від 13.09.18р. вказав, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №113705747 від 12.02.2018р. ПП "МВМ-13" набуло право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 5506,3 кв. м, які розташовані по вул. Титова. 1-Г в м. Шепетівка на підставі договору купівлі-продажу №321 від 04.03.2015р.

Зауважив, що виходячи з встановленого чинним законодавством принципу цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, а відтак, після придбання у власність розташованого на земельній ділянці комплексу будівель та споруд, ПП "МВМ-13" став фактичним користувачем земельної ділянки під цим комплексом та повинен був оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка знаходиться під належними йому будівлями.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Наголошує, що ПП "МВМ-13" не зверталось до Шепетівської міської ради щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки для обслуговування будівель по вул. Титова, 1-Г в м. Шепетівка площею 2,34га.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №113705747 від 12.02.2018р. ПП "МВМ-13" 04.03.2015р. набуло право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 5506,3 кв.м., які розташовані по вул. Титова 1-Г в м. Шепетівка на земельній ділянці площею 2,34га (кадастровий номер 6810700000:01:009:0425)

Представниками відділу з питань врегулювання земельних відносин Управління житлово-комунального господарства та з питань регулювання земельних відносин Шепетівської міської ради проведено обстеження земельної ділянки по вул. Титова 1-Г в місті Шепетівка, про що складено відповідний акт. Згідно вміщених в акті відомостей, відповідно до інформаційної довідки №113705747 від 12.02.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, розташований за вказаною адресою комплекс (будівлі та споруди згідно інформ. довідки) загальною площею 5506,3 кв.м, належить на праві приватної власності Приватному підприємству "МВМ-13" (код ЄДРПОУ 14149378) з 04.03.2015р. Комплекс розміщений на вказаній земельній ділянці, яка перебувала у постійному користуванні у Колективного будівельно-монтажного підприємства "Промжитлобуд". З заявою про припинення права постійного користування Колективне будівельно-монтажне підприємство "Промжитлобуд" до міської ради не зверталось. Також вказано, що ПП "МВМ-13" до Шепетівської міської ради з заявою про надання земельної ділянки в користування, оренду чи у власність не звертався. Документи, що підтверджують державну реєстрацію права постійного користування або права оренди земельної ділянки - відсутні. В результаті обстеження земельної ділянки також встановлено: земельна ділянка огороджена парканом, має ворота та прохідну зі сторони вул. Титова, 1-Г, територія охороняється. На земельній ділянці розміщений комплекс, який включає нежитлові будівлі та споруди згідно вказаної вище інформаційної довідки, належні на праві приватної власності ПП "МВМ-13". Доступ (прохід, заїзд) на земельну ділянку - через ворота, які виходять на вул. Титова.

Комісією по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам направлялись відповідачу повідомлення (№01-13/166 від 15.01.18р., №01-13/311 від 24.01.18р., №01-13/551 від 12.02.18р., №01-13/731 від 26.02.18р.) про розгляд на засіданні комісії матеріалів щодо завдання збитків Шепетівській міській раді у розмірі несплаченої орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 2,34га (кадастровий номер 68107000000:01:009:0425) за адресою: вул. Титова, 1-Г в м. Шепетівці.

За результатами засідання комісії складено акт №11 від 23.03.18р. Відповідно доданого до нього розрахунку розміру збитків ПМП "МВМ-13", позивачем здійснено нарахування відповідачу збитків за період з 04.05.18р. по 23.03.18р. на суму 475 735,87грн.

Рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 05.04.18р. №102 затверджено Акт №11 від 23.03.18р. про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді міста Шепетівка в особі Шепетівської міської ради внаслідок порушення вимог земельного законодавства (земельні ділянка по вул. Титова, 1-Г в м. Шепетівці), яким ПМП "МВМ-13" визначено суму збитків, завданих власнику землі за період з 04.05.2015р. по 23.03.18р. в розмірі 475 735,87грн. з терміном сплати до 20.04.2019р.

Рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 18.05.18р. №140 внесено зміни в рішення №102 від 05.04.18р., №65 від 02.03.2018р. та затверджено Акт №11 від 23.03.18р. про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді міста Шепетівка в особі Шепетівської міської ради внаслідок порушення вимог земельного законодавства (земельні ділянка по вул. Титова, 1-Г в м. Шепетівці), яким ПМП "МВМ-13" визначено суму збитків, завданих власнику землі за період з 01.08.2015р. по 23.03.18р. в розмірі 446 654,23грн. з терміном для добровільної сплати до 15.07.18р.

Акт визначення розміру збитків із копією рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 102 від 05.04.18р. надіслано відповідачу разом із повідомленням № 01-13/1148 від 06.04.18р. про необхідність перерахувати збитків на протязі 10 днів з дня надходження даного повідомлення.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку нараховані збитки не сплачені позивач звернувся із даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Як встановлено матеріалами справи згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №113705747 від 12.02.2018р. ПП "МВМ-13" 04.03.2015р. набуло право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 5506,3 кв.м., які розташовані по вул. Титова 1-Г в м. Шепетівка на земельній ділянці площею 2,34га (кадастровий номер 6810700000:01:009:0425).

Позивач вказує, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно ПП "МВМ-13" не зверталось до Шепетіської міської ради щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду для обслуговування будівель по вул. Титова 1-Г в м. Шепетівка площею 2,34га, а тому підприємство користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, чим завдало збитки територіальній громаді м. Шепетівки несплатою коштів за користування такою ділянкою, обґрунтовуючи свої вимоги ст. 22 ЦК України та ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено право власника земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як сформульовано Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15 кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до змісту вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Зважаючи на викладені норми законодавства, судову практику на час винесення рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосовування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України яке регулює питання відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц. Дана позиція також підтримана у постанові від 20.09.2018р. у справі №925/230/17.

Поряд із цим судом береться до уваги п.1 ч.2 ст. 45 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" який передбачає, що ОСОБА_3 Верховного Суду, зокрема у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. При цьому відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

Поряд із цим судом звертається увага, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Позивачем самостійно при зверненні з позовом визначається предмет та підстава позову, при цьому, ст. 46 ГПК України надає право позивачу до закінчення підготовчого засідання змінити або предмет або підставу позову.

При цьому, суд позбавлений можливості за власною ініціативою змінювати предмет або підставу позову та зобов'язаний вирішувати спір в межах заявлених позовних вимог, здійснюючи перевірку їх обґрунтованості нормами та обставинами, на які вказує позивач.

Така позиція узгоджується із висновками викладеними в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі ОСОБА_4 проти України, no. 49069/11, від 30.05.2013р., згідно якого право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб". Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду. Тому встановлення в процесуальних кодексах процедурних правил щодо розгляду спору за визначеними позивачем предметом та підставою позову не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що поданий позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові Шепетівської міської Ради (вул. Островського, 4 м. Шепетівка, код ЄДРПОУ 34175421) до приватного підприємства "МВМ - 13" (с. Судилків, вул. Білокриницька, 4, Шепетівський район, Хмельницька область код ЄДРПОУ 14149378) про стягнення 446 654,23грн. збитків відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.12.18р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (вул. Островського, 4 м. Шепетівка, 30400), 3 - відповідачу (вул. Білокриницька, 4, с. Судилків, Шепетівський район, Хмельницька область). Всім з повідомленням про вручення.