Рішення

від 11.12.2018 по справі 927/812/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/812/18 Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Ткач І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом:

Публічного акціонерного товариства Укрнафта в особі структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу

Відповідач: Комунальне підприємство Прилукитепловодопостачання Прилуцької міської ради Чернігівської області

Предмет спору: про стягнення 372712,21 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.12.2017.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 05.01.2018.

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 279715,59 грн. вартості послуг з транспортування природного газу у 2016 році згідно умов договору №262 г від 01.01.2016 року, 43621,65 грн. інфляційних нарахувань, 13304,74 грн. 3% річних та 36070,23 грн. пені.

Позов вмотивовано порушенням відповідачем умов договору щодо розрахунків за надані послуги.

Відповідач позов не визнав. Посилається на те, що він не підписував акти виконання послуг з транспортування природнього газу а тому відсутні підстави для проведення розрахунків; позивач не має правових підстав здійснювати постачання природного газу за тарифом, установленим НКРЕКП оператору газотранспортної системи; у позивача відсутня ліцензія на транспортування природнього газу.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що для ПАТ Укрнафта правомірність застосування тарифу для магістральних газопроводів у випадку транспортування газу внутрішньопромисловими газопроводами підтверджена листом НАК Нафтогаз України від 28.11.2006; факт надання послуг у листопаді та грудні 2016 підтверджується інформацією ПАТ Чернігівгаз ; відсутність підписаних двосторонніх актів не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

Позивачем надано додаткові пояснення по справі про те, що в межах договору позивач не здійснював транспортування природнього газу магістральними трубопроводами та/чи газотранспортною системою, а надавав послуги з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, а тому цей вид діяльності не підпадає під ліцензування. Позивач надає послуги з транспортування (переміщення) природного газу власником/продавцем якого він є. Оплата таких послуг може здійснюватися відповідачем як за рахунок власного прибутку, так і внаслідок застосування максимальної торгової націнки постачальника природнього газу із спеціальними обов'язками.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.

01.01.2016 між сторонами укладено договір №262-г про надання послуг по транспортуванню природного газу (далі - Договір), предметом якого є надання послуг з транспортування природного газу Виконавцем (ПАТ Укрнафта , яке представляє Гнідинцівський газопереробний завод) власним газопроводом від Гнідинцівського ГПЗ до пункту обліку газу.

Оплата Замовником (відповідач у справі) наданих йому Виконавцем послуг з транспортування газу здійснюється згідно з діючими тарифами на умовах цього Договору.

Виконавець здійснює в 2016 році транспортування газу Замовнику в обсязі 11750,0 тис. куб м., зокрема, в жовтні 750, листопаді - 1700, грудні - 2100.

Можливі зміни обсягів транспортування газу встановлюються по узгодженню сторін.

Відповідно до розділу 3 Договору Виконавець приймає і транспортує газ по системі власних газопроводів до ГРС, де передає його Замовнику.

Виконавець транспортує газ власними газопроводами до відповідної ГРС (АГРС), де передає його в газотранспортну систему Прилуцького УЕГГ ПАТ Чернігівгаз для подальшого транспортування газу до місця споживання Замовника.

Приймання-передача послуг з транспортування газу оформлюється актами виконаних послуг з транспортування природнього газу.

Акти виконання послуг з транспортування природнього газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 10 числа, наступного за звітним місяця. Акти виконання послуг з транспортування природнього газу є підставою для проведення розрахунків.

У пунктах 4.1, 4.2, 5.1, 5.2 Договору сторонами узгоджено, що тариф на транспортування 1000 куб. м. газу трубопроводами Виконавця затверджений постановою НКРЕ КП №3159 від 29.12.2015 Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природнього газу становить 6,50 грн., крім того ПДВ 1,30 грн., всього -7,80 грн.

У випадку зміни диференційованого тарифу на транспортування газу новий тариф є обов'язковим для сторін за даним договором з моменту його введення в дію.

Вартість наданих Виконавцем Замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі актів виконання послуг з транспортування природнього газу.

Розрахунок за послуги з транспортування природнього газу за звітний місяць здійснюється Замовником протягом 20 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконання послуг з транспортування природнього газу.

Згідно з п.10.1 даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.04.2016 та діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків до повного їх завершення.

30.04.2016 представниками сторін підписано акт виконання послуг з транспортування природного газу в квітні 2016 в обсязі 201 892 куб м., вартість послуг з транспортування - 1574,76 грн. Послуги були оплачені відповідачем, що підтвердили представники сторін у судовому засіданні.

31.10.2016 представниками сторін підписано акт виконання послуг з транспортування природного газу в жовтні 2016 в обсязі 850 040 куб.м., ціна без ПДВ 52,10 грн. за тис куб.м., вартість послуг з транспортування - 53 144, 50 грн. Послуги оплачені відповідачем частково у сумі 5200,81 грн., що підтвердили представники у судовому засіданні.

30.11.2016 представником позивача підписано акт виконання послуг з транспортування природного газу в листопаді 2016 в обсязі 1671 899 куб м., ціна за тис куб.м. 52,10 грн. без ПДВ, вартість послуг з транспортування - 104527,13 грн.

31.12.2016 представником позивача підписано акт виконання послуг з транспортування природного газу в грудень 2016 в обсязі 2035 265 куб м., ціна за тис куб.м. 52,10 грн. без ПДВ, вартість послуг з транспортування - 127244,7731.

Претензією від 31.03.2017 позивач вимагав у термін до 20.04.2017 перерахувати на йог грошові кошти у сумі 313131,01 грн. До претензії додано акти виконаних послуг від 30.11.2016 та від 31.12.2016 з проханням їх підписати та повернути позивачу.

Претензію відповідачем отримано 20.04.2017, вхідний №391.

Відповіді на претензію відповідач не надав, кошти не сплатив, акти виконаних послуг не підписав.

Листом від 21.06.2018 позивач повторно направив на адресу відповідача акти виконаних послуг за листопад та грудень 2016, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 22.06.2018. Вказані акти відповідач не підписав.

Незважаючи на те, що відповідачем не були підписані вказані вище акти, обсяг природного газу, який було спожито відповідачем за листопад-грудень 2016, підтверджується листом ПАТ Чернігівгаз від 18.09.2017, актами наданих послуг з розподілу природного газу від 30.11.2016, від 31.12.2016, які підписані представниками ПАТ Чернігівгаз та відповідача. При цьому об'єм спожитого відповідачем природного газу відповідає тому об'єму, який визначений позивачем в актах виконання послуг з транспортування природного газу за листопад та грудень 2016.

При вирішенні спору судом враховується, що Законом України Про ринок природного газу регулюються правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Газотранспортною системою згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу є технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу

Відповідно до пункту 45 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ГК України, обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюється Конституцією України та законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" магістральний трубопровід - це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо; об'єкти трубопровідного транспорту - магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

Статтею 2 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що систему трубопровідного транспорту України становлять магістральний трубопровідний транспорт та промисловий трубопровідний транспорт.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в межах укладеного договору позивач не здійснює транспортування природного газу магістральними трубопроводами та/чи газотранспортною системою, а по суті надає послуги з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, тому вказаний вид діяльності не підпадає під ліцензування та обмеження, встановлені Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/7194/17, від 10.04.2018 у справі №910/7197/17, від 15.05.2018 у справі № 914/1853/17).

Як установлено ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору вбачається, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901, ч.1 чт.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зважаючи на те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено надання відповідачу послуг на загальну суму 284916,40 грн. з яких відповідачем сплачено 5200,81 грн., вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 279715,59 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом враховується, що тариф на надання послуг з транспортування природного газу в жовтні-грудні 2016 позивачем визначено на підставі п.4.2 Договору з урахуванням чинної на дату спірних правовідносин постанови від 27.09.2016 №1610 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 3159 (додаток у редакції постанови НКРЕКП27.09.2016 № 1610) тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" (без ПДВ), грн за 1000 м3 для ПАТ Чернігівгаз - 52, 10 грн., з яким погодився і відповідач, підписавши акт надання послуг від 31.10.2016.

В зв'язку з викладеним вище заперечення позову відповідачем не заслуговують на увагу.

Також позивач просить стягнути з відповідача 43621,65 грн. інфляційних нарахувань (за період 29.11.2016 - 10.11.2018), 13304,74 грн. 3% річних (за період 29.11.2016 - 01.11.2018) та 36070,23 грн. пені (за період з 29.11.2016 - 29.05.2017), нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строк, встановлений п. 5.2 Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних, 3% річних та пені, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про неправильне їх нарахування, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення стоку є перший за ним робочий день.

За умовами п. 5.2 Договору розрахунок за послуги з транспортування природного газу за звітний місяць здійснюється Замовником протягом 20 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконання послуг з транспортування.

Акт виконаних послуг від 31.10.2016 підписаний сторонами 31.10.2016, а тому нарахування інфляційних, 3% річних та пені за цим актом має здійснюватися з 29.11.2016.

Акти виконаних послуг від 30.11.2016 на суму 104527,13 грн. та від 31.12.2016 на суму 127244,77 грн. відповідачем підписані не були, а тому позивачем за цими актами здійснено нарахування інфляційних, 3% річних та пені, починаючи з 28.04.2017, тобто після спливу семиденного строку з дня отримання відповідачем (20.04.2017) претензії про сплату заборгованості та вказаних актів виконаних послуг.

Суд не погоджується з таким визначенням позивачем початку перебігу строку нарахування інфляційних, 3% річних та пені та вважає, що перебіг такого строку за актами від 30.11.2016 та від 31.12.2016 необхідно визначати з моменту отримання відповідачем (20.04.2017) претензії про сплату заборгованості та актів виконаних послуг, але з урахуванням п. 5.2 Договору.

Таким чином, нарахування інфляційних, 3% річних та пені за актами від 30.11.2016 та від 31.12.2016 має здійснюватись з 24.05.2017.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 45656,30 грн., тобто є більшим, ніж заявлено до стягнення.

Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, тому суд доходить висновку, що стягненню підлягає сума інфляційних втрат, яка заявлена позивачем до стягнення, тобто 43621,65 грн.

Розмір 3% річних, перерахований судом відповідно до приписів чинного законодавства України, становить 12809,09 грн., а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, тому позовні вимоги у частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 12809,09 грн.

Перерахований судом розмір пені відповідно до умов Договору та приписів чинного законодавства України становить 31681,96 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, тому позовні вимоги у частині пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 31681,96 грн.

Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241,252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково і стягнути з Комунальне підприємство Прилукитепловодопостачання Прилуцької міської ради Чернігівської області, вул. Садова, 104, м. Прилуки Чернігівської області, код ЄДРПОУ 32863684, на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта , пров. Несторівський, 3-5 м. Київ, код ЄДРПОУ 00135390, в особі структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу, смт. Варва Чернігівської області, код ЄДРПОУ 00136875, 279715,59 грн. боргу, 43621,65 грн. інфляційних, 12809,09 грн. 3% річних, 31681,96 грн. пені та 5517,42 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 12.12.2018.

Суддя Ю.В.Федоренко