Рішення

від 11.12.2018 по справі 910/6907/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2018Справа № 910/6907/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М. , розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (04071, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХОРИВА, будинок 36; код ЄДРПОУ 39609111)

до Благодійної організації "Київське обласне відділення "Благодійний фонд "СОС Дитяче містечко" (07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА , будинок 18; код ЄДРПОУ 38564646)

за участю як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Подільського районного в місті Києві Центру клубів за місцем проживання "Поділ" (04208, м. Київ, ВУЛИЦЯ СВІТЛИЦЬКОГО, будинок 35-Б)

про виселення з нежитлового приміщення

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Благодійної організації "Київське обласне відділення "Благодійний фонд "СОС Дитяче містечко" про виселення з нежитлового приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку із закінченням терміну дії Договору суборенди №3055-1/14-С нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31, від 30.06.2015 року, відповідач, неповертаючи об'єкт оренди, а саме нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31, порушує законні права та інтереси Комунального підприємства, яке є балансоутримувачем спірного приміщення, внаслідок чого просить суд виселити Благодійну організацію "Київське обласне відділення "Благодійний фонд "СОС Дитяче містечко" із займаного нежитлового приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.06.2018 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6907/18 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч. 1 ст. 247 ГПК України вирішено розгляд справи № 910/6907/18 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за відсутності клопотань будь - якої із сторін про інше, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Окрім цього вказаною ухвалою судом залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Подільський районний в місті Києві Центр клубів за місцем проживання "Поділ" (04208, м. Київ, ВУЛИЦЯ СВІТЛИЦЬКОГО, будинок 35-Б, код ЄДРПОУ 38930242) як орендаря за Договором суборенди №3055-1/14-С нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31, від 30.06.2015 року.

26.07.2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на факт продовження строку дії договору суборенди № 3055-1/14-С нежитлового приміщення від 0.06.2015 року на той самий строк на тих самих умовах на підставі ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки протягом місяця після припинення строку дії спірного договору жодна зі сторін не звернулась із заявою про його припинення, при цьому відповідач продовжує користуватись майном та сплачує суборендну плату.

08.08.2018 року через канцелярію Господарського суду міста Києва третьою особою подано пояснення до позовної заяви, в яких Подільський районний в місті Києві Центр клубів за місцем проживання "Поділ" підтримав позовні вимоги та зазначив, що на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради від 26.12.2017 року, розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.01.2018 року № 21, між орендодавцем - Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією та орендарем - ПРЦК Поділ був укладений Договір №3055-1/18 нежитлових приміщень площею 229,0 кв. метрів по вул. Копилівська, 31, для розміщення бюджетної установи (клуб Дитячі мрії ), відповідно до п. 4.2.12 якого ПРЦК "Поділ" сплачує вартість оренди, комунальних послуг, електроенергії, інших послуг у повному обсязі, у тому числі за площу, яку використовує суборендар.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час вирішення спору сторонами суду не надано.

При цьому, зважаючи на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 30 червня 2015 року між Подільським районним в місті Києві Центром клубів за місцем проживання Поділ (орендар за договором, третя особа у справі), Комунальним підприємством Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва (підприємство за договором, позивач у справі) та Благодійною організацією Київське обласне відділення Благодійний фонд СОС Дитяче містечко (суборендар за договором, відповідач у справі) було укладено Договір суборенди № 3055-1/14 нежитлового приміщення загальною площею 108,0 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31 (далі - Договір суборенди), згідно умов п. 1.1 якого орендар, що користується приміщенням на підставі договору оренди № 3055-1/14 від 02.12.2014 року, передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва: об'єкт суборенди, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31 для розміщення благодійної організації.

Вказаний Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування суборендарем об'єктом суборенди (п.1.2 Договору суборенди).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва (п.2.4 Договору суборенди).

Зокрема, відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 року № 50 Про передачу на баланс та закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та переданий до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування будинок № 31 по вул. Копилівська перебуває на балансі КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва .

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору суборенди об'єктом суборенди є нежитлове приміщення загальною площею 108,0 кв. м. розташоване у цокольному поверсі згідно з викопіюванням з поповерхового плану. Вартість об'єкта суборенди згідно з актом оцінки нерухомого майна станом на 31.03.2015 року становить 1964700,00 грн. (без ПДВ).

Пунктом 6.13 Договору суборенди передбачено, що у разі закінчення строку дії Договору суборенди суборендар зобов'язаний за актом приймання - передачі повернути об'єкт у стані, в якому перебував на момент передачі його в суборенду, з урахуванням усіх здійснених суборендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта суборенди без заподіяння йому шкоди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта суборенди на дату повернення.

За умовами п. 8.2 Договору суборенди усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами та погодженням орендодавця.

Згідно п.8.1 Договору суборенди цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30 червня 2015 року до 01 грудня 2017 року.

Опис технічного стану об'єкта суборенди на дату передачі його суборендареві зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта суборенди, що є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.3 Договору суборенди).

Судом встановлено за матеріалами справи, що у відповідності до умов раніше укладеної між Подільським районним в місті Києві Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Благодійною організацією Київське обласне відділення Благодійний фонд СОС Дитяче містечко та Комунальним підприємством "Оренда" угодою № 2 про спільне використання приміщення від 27.08.2009 року орендодавець передав, а відповідач як суборендар прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно - нежитлове цокольне приміщення загальною площею 180,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Копиловська, 31-39 літ. А, що підтверджується відповідним належним чином оформленим Актом прийому-передачі приміщення від 27.08.2009 року, підписаним трьома сторонами без зауважень. Копія вказаного Акту міститься в матеріалах справи.

Також в подальшому спірне нежитлове приміщення передавалось відповідачу в суборенду на підставі укладеного між Подільським районним в місті Києві Центром клубів за місцем проживання Поділ , Комунальним підприємством Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва та Благодійною організацією Київське обласне відділення Благодійний фонд СОС Дитяче містечко Договором суборенди № 3055-1/12-С1 нежитлового приміщення загальною площею 108,0 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31, від 01.12.2012 року, строком дії з 01.12.2012 року до 02.04.2015 року, та, відповідно, спірного Договору суборенди № 3055-1/14 нежитлового приміщення загальною площею 108,0 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31, від 30.06.2015 року.

За таких обставин господарським судом встановлено, що орендарем - Подільським районним в місті Києві Центром клубів за місцем проживання Поділ належним чином виконано свій обов'язок з передачі Благодійній організації Київське обласне відділення Благодійний фонд СОС Дитяче містечко на підставі спірного Договору суборенди орендоване нежитлове приміщення в тимчасове платне користування, а відповідачем, у свою чергу, прийнято суборендоване майно без будь-яких зауважень.

Факт отримання в суборенду та подальше користування нежитловим приміщенням відповідачем не заперечувався.

Вказаний Договір суборенди підписаний представниками орендаря, суборендаря та підприємства та засвідчений печатками сторін.

В зв'язку з закінченням строку дії спірного Договору суборенди Подільський районний в місті Києві Центр клубів за місцем проживання Поділ звернувся до позивача з листом № 82 від 12.04.2018 року, в якому висловив заперечення щодо продовження строку дії Договору суборенди, намір використання нежитлових приміщень для здійснення статутної діяльності та прохання вжити заходів щодо забезпечення ПРЦК "Поділ" доступу до спірних приміщень.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогами № 10663-1645 від 16.04.2018 року та № 10663-2345 від 29.05.2018 року про повернення суборендованого майна за актом приймання - передачі в зв'язку з закінченням строку дії Договору суборенди. Факт надсилання вказаних вимог на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків та описів вкладення в цінні листи.

Проте, вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Як стверджує позивач в позовній заяві, в порушення умов Договору суборенди, строк дії якого закінчився 01.12.2017 року, відповідач не звільнив об'єкт суборенди і не передав за актом приймання - передачі, та продовжує його використовувати у власній діяльності.

Так, факт перебування Благодійній організації Київське обласне відділення Благодійний фонд СОС Дитяче містечко в спірному приміщенні підтверджується складеним представниками позивача актом від 14.06.2018 року, оригінал якого наявний в матеріалах справи.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача із орендованих ним за Договором суборенди нежитлових приміщень, оскільки незважаючи на припинення дії Договору суборенди внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, та відсутність намірів позивача щодо продовження його дії та передачі частини приміщень в суборенду, позаяк позивач бажає використовувати останні у власних цілях, суборендар приміщення не звільнив та продовжує його використовувати.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором cубнайму (суборенди), який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу частини 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення договору оренди міститься і в ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як зазначено в п.2.4 Договору суборенди об'єкт суборенди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва .

Отже, оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України Про оренду державного та комунального майна , який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та, відповідно до частин 1, 2 ст. 1, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, або майна, що перебуває у комунальній власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частиною 1статті 13 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Зокрема, як зазначалось судом вище, матеріалами справи підтверджується передача суборендованого нерухомого майна загальною площею 108,0 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31, в суборенду відповідачеві.

Факт передачі спірного нерухомого майна в суборенду та перебування його в суборенді у відповідача сторонами не заперечувався.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, між сторонами відсутній спір щодо неналежного виконання відповідачем як суборендарем прийнятих на себе за умовами Договору суборенди зобов'язань зі сплати суборендної плати за нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31.

Суд зазначає, що за приписами ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

За змістом частини 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , яка кореспондується з ч. 4 ст. 284 ГК України, встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Як зазначалось вище, за умовами п. 8.1 Договору суборенди цей договір діє з 30.06.2015 року до 01.12.2017 року.

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

За приписами ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі

Окрім того, згідно п.2 ст. 26 та п.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Водночас відповідно до п.6.13 Договору суборенди у разі закінчення строку дії Договору суборенди суборендар зобов'язаний за актом приймання - передачі повернути об'єкт у стані, в якому перебував на момент передачі його в суборенду, з урахуванням усіх здійснених суборендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта суборенди без заподіяння йому шкоди.

При цьому судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підписання сторонами акту приймання-передачі суборендованого майна з суборенди в порядку ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна та пункту 6.13 Договору суборенди.

Як зазначає позивач та відповідачем не спростовано, після закінчення строку дії Договору суборенди відповідач всупереч письмовим вимогам позивача та умовам п.6.13 Договору суборенди об'єкт суборенди, а саме нежитлове приміщення загальною площею 108,0 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31, не звільнив та за Актом приймання-передачі суборендоване нежиле приміщення позивачу не повернув.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Доказів визнання недійсним Договору №03/3544 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 09.12.2009 або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем не надано суду доказів повернення суборендованого за спірним договором, строк дії якого закінчився, майна та не спростовано факту здійснення господарської діяльності в об'єкті суборенди за Договором суборенди після закінчення строку його дії.

Натомість заперечуючи проти заявлених позовних вимог Благодійна організація Київське обласне відділення Благодійний фонд СОС Дитяче містечко зазначає про виконання відповідачем всіх умов договору суборенди, зокрема, в частині здійснення всіх платежів за користування суборендованими нежилими приміщеннями, та наявність підстав для подовження терміну дії Договору суборенди на наступний термін у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

ПРЦК "Поділ" користується переданим в суборенду майном на підставі договору оренди № 3055-1/14 від 02.12.2014 року.

При цьому виходячи з аналізу положень статей 761, 774 Цивільного кодексу України суд зазначає, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду.

Згідно п. 8.2 Договору суборенди умовами усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами та погодженням орендодавця.

Положень щодо автоматичного продовження строку дії Договору суборенди вказаний правочин не містить, отже суд доходить всиновку, що останній є припиненим з 01.12.2017 року.

З огляду на фактичні обставини справи, приймаючи до уваги заперечення ПРЦК "Поділ" щодо пролонгації Договору суборенди та висловлений останнім намір використання спірних нежитлових приміщень для здійснення статутної діяльності, суд дійшов висновку, що строк дії Договору суборенди закінчився 01 грудня 2017 року та пролонгованим у відповідності до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 764 ЦК України та умов Договору суборенди не був, відповідно, відсутні правові підстави для продовження користування відповідача комунальним майном згідно спірного Договору суборенди, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача про виселення Благодійної організації Київське обласне відділення Благодійний фонд СОС Дитяче містечко з нежитлових приміщень загальною площею 108,0 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Благодійну організацію "Київське обласне відділення "Благодійний фонд "СОС Дитяче містечко" (07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА , будинок 18; код ЄДРПОУ 38564646) з нежитлових приміщень загальною площею 108,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 31.

3. Стягнути з Благодійної організації "Київське обласне відділення "Благодійний фонд "СОС Дитяче містечко" (07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА , будинок 18; код ЄДРПОУ 38564646) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (04071, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХОРИВА, будинок 36; код ЄДРПОУ 39609111) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М.Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 11.12.2018 року.