Рішення

від 04.12.2018 по справі 155/1452/18

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/155/905/18

Справа №155/1452/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області про надання права на завершення приватизації земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про надання права на завершення приватизації земельних ділянок.

Мотивує свій позов тим, що 17 квітня 2017 року померла його мама ОСОБА_2. Після її смерті залишилося спадкове майно, зокрема, неприватизовані земельні ділянки площею 0,5222 га для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 0720886400:03:001:0011 відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 квітня 2017 року та площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських та побутових будівель і споруд, кадастровий номер 0720886400:03:001:0010 відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 квітня 2017 року, які були виділені ОСОБА_2 на підставі рішення Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 12 грудня 2016 року №10/3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 17 квітня 2017 року, оскільки остання за життя не завершила приватизацію даних земельних ділянок та не виготовила правовстановлюючі документи на них.

Позивач, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, однак подав заяву до суду в якій просив справу слухати у його відсутність, позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

Представник відповідача - Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області, в судове засідання не з'явився, однак в своїй заяві до суду позов визнав повністю, не заперечує щодо задоволення позову. Справу просить слухати у його відсутність.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

За змістом ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України у випадку визнання відповідчем позову, суд ухвалює рішення в порядку встановленомустаттею 206 цього кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення.

Відповідно до ч.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

З заповіту, складеного ОСОБА_2 08 листопада 2012 року, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області та зареєстровано в реєстрі за №115 видно, що вона все належне їй майно заповіла сину ОСОБА_1

Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 померла 17 квітня 2017 року.

Документами про родинні відносини стверджується, що позивач є сином померлої ОСОБА_2

Довідкою Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 06 вересня 2018 року стверджується, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_1 є її син ОСОБА_1, який прийняв спадщину шляхом подачі заяви в нотаріальну контору. Заповіт померлої не змінювався та не скасовувався.

З спадкової справи після померлої ОСОБА_2 видно, що від імені ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори надходила відповідна заява про прийняття спадщини і йому було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкові земельні ділянки відповідно до державних актів. Інші спадкоємці подали заяви про відмову від спадщини.

Постановою державного нотаріуса від 14 вересня 2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 було відмовлено.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2, прийняв спадщину.

Разом з тим, відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з рішенням Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області №10/3 від 12 грудня 2016 року, ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення меж присадибної земельної ділянки орієнтовно площею 0,78 га, в тому числі для ведення особистого селянського господарства 0,53 га та для будівництва та обслуговування жилого будинку 0,25 га.

Перехідними положеннями Земельного кодексу України визначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до декрету КМУ від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом. Успадкувавши спадкове майно, він успадкував право на завершення приватизації, яке мала за життя спадкодавець, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації та зареєструвати своє право на спадкове майно.

Згідно з роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , у п.3.5 визначено, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав за життя спадкодавець та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.

За таких обставин, суд вважає, що позивач, прийнявши спадщину після смерті спадкодавця, набув право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останній, включно із правом на завершення приватизації земельних ділянок, у зв'язку з чим, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 19, 200, ч.4 ст.206, ст.ст.247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.392, 1217, 1218, 1222, 1223, 1235 ЦК України, ст.125 Земельного кодексу України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику в справах про спадкування , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень земельної ділянки площею 0,5222 га для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 0720886400:03:001:0011, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 квітня 2017 року та площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських та побутових будівель і споруд, кадастровий номер 0720886400:03:001:0010, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 квітня 2017 року, які були виділені ОСОБА_2 на підставі рішення Пустомитівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 12 грудня 2016 року №10/3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 17 квітня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Горохівського районного суду Адамчук Г.М.