Ухвала

від 10.12.2018 по справі 120/4113/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

10 грудня 2018 р. Справа № 120/4113/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Шевченка Р.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еталон" (23332, Вінницька область, Тиврівський район, с. Тростянець, вул. Жовтнева, 60, ЄДРПОУ 34020957)

до: Тиврівської районної державної адміністрації (23300, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Тиврів, вул. Тиверська, 32, ЄДРПОУ 04051230), третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1), товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (23332, Вінницька область, Тиврівський район, с. Тростянець, вул. Жовтнева, 59, ЄДРПОУ 30006132)

про: визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еталон" (23332, Вінницька область, Тиврівський район, с. Тростянець, вул. Жовтнева, 60, ЄДРПОУ 34020957) до Тиврівської районної державної адміністрації (23300, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Тиврів, вул. Тиверська, 32, ЄДРПОУ 04051230), третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1), товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (23332, Вінницька область, Тиврівський район, с. Тростянець, вул. Жовтнева, 59, ЄДРПОУ 30006132) про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення строком на 49 років, що знаходиться в с. Василівка Тиврівського району Вінницької області площею 1,61 га кадастровий номер НОМЕР_2, за наслідком укладання договору оренди землі у 2006 році з власником земельної ділянки ОСОБА_4. Ознайомившись з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем з'ясовано, що власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_3, а орендарем - ТОВ "Агрокомплекс". На думку позивача, внаслідок неправомірних дій посадових осіб органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснено подвійну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, що порушує його право користування орендованою землею.

В судовому засіданні головуючим на розгляд сторін поставлено питання щодо закриття провадження у справі, у зв'язку із непідсудністю даного спору адміністративному судочинству.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти закриття провадження у справі.

В судовому засіданні представник третьої особи при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі покладався на розсуд суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи без його участі не надав, уповноваженого представник не направив.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що відповідача належним чином та завчасно повідомлено про дату, час та місце судового засідання, його неявка не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 була власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 1,6092 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю.

12.10.2006 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю Агро-еталон укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років. Вказаний договір зареєстрований Вінницькою регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.01.2007 року № 0407808001101.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36986406 від 08.09.2017 право приватної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3.

Між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" укладено договір оренди земельної ділянки № 228а від 21.12.2015, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 1,6092 га строком на 49 років. Даний договір зареєстрований на підставі рішення державного реєстратора Тиврівської районної державної Вінницької області № 29680090 від 20.05.2016 року, яке одночасно є предметом оскарження у даній справі.

Визначаючись стосовно підстав для закриття провадження, суд виходив з наступного.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у ТОВ "Агрокомплекс" і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ТОВ "Агрокомплекс" щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Також суд вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Вказаний висновок суду відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16 та від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи те, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 248, 238, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі за товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еталон" (23332, Вінницька область, Тиврівський район, с. Тростянець, вул. Жовтнева, 60, ЄДРПОУ 34020957) до Тиврівської районної державної адміністрації (23300, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Тиврів, вул. Тиверська, 32, ЄДРПОУ 04051230), третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1), товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (23332, Вінницька область, Тиврівський район, с. Тростянець, вул. Жовтнева, 59, ЄДРПОУ 30006132), про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Альчук Максим Петрович