Рішення

від 28.11.2018 по справі 160/8171/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

28 листопада 2018 року Справа № 160/8171/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.

за участю:

представника позивача Мосієнко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП до Державної фіскальної служби України про скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.12.2017 року № 479581/41063596; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 21.11.2017 року № 4 в єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення на реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП до Державної фіскальної служби України, в якій просить суд скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.12.2017 року № 479581/41063596; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 21.11.2017 року № 4 в єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення на реєстрацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 р. у справі №160/8171/18 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП не погоджується з оскаржуваним рішенням комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: № 479581/41063596 від 26.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.11.2017 року, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню зважаючи на те, що контролюючим органом було порушено пп.201.16.1, п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки оскаржувані рішення комісії не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну інформацію про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Проте в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, позивач зазначає, що на виконання вимог чинного податкового законодавства України останнім було подано до Комісії Державної фіскальної служби всі належні документи.

Також, в обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість відповідач як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних вказав на надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає протиправним рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: № 479581/41063596 від 26.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.11.2017 року, та просить суд визнати протиправним та скасувати відповідне рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної.

В судове засідання, призначене на 14.11.2018 року, з'явився повноважний представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням доводів, викладених в позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, свого представника у судове засідання не направив.

Враховуючи вищезазначене, суд ухвалив відкласти розгляд справи до 28.11.2018 року для повторного виклику відповідача.

В судове засідання, призначене на 28.11.2018 року, з'явився повноважний представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням доводів, викладених в позовній заяві.

При цьому, суд зазначає, що відповідач, пред'явлені позовні вимоги не оспорив, станом на дату розгляду справи відзив на позов та жодних заяв, клопотань не надав.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваного технічного засобу судом не здійснювалось.

Застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до положень ст. ст.192-211, 217, 224-228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи по суті.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП (код ЄДРПОУ 41063596) є юридичною особою та зареєстровано, як платник податку на додану вартість 01.04.2017 року.

Місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП є: 52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, селище міського типу Солоне, вулиця Соборна, будинок 2-б.

Видами діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП є: 43.11 Знесення; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.91 Покрівельні роботи; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів.

Відповідно до матеріалів справи, 28.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП (Замовник) та Солонянське міжрайонне управління водного господарства (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 28/02-17 від 28.02.2017 року.

Відповідно п.1.1 Договору, Солонянське міжрайонне управління водного господарства (Виконавець) зобов'язувалось надати послуги дільницею з ремонту гідротехнічного устаткування та мережі з використанням автокрана ГЯ-133, трактора з екскаваторним обладнанням ЮМЗ ЕО 2621, автомобілей ГАЗ САЗ та трактора ЮМЗ, а Товариство з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП (Замовник) - прийняти і сплатити виконані послуги на умовах обумовлених цим Договором.

На виконання зазначеного договору сторонами підписано акт надання послуг №159 від 28.11.2017 року на загальну суму 45 103,44 грн., в т. ч. ПДВ 7 517,24 грн., та відповідно платіжного доручення № 40 від 06.12.2017 року перераховано суму 45 103,44 грн.

Відповідно до матеріалів справи, 18.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП (Орендар) та Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (Орендодавець) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6397-ОД від 18.08.2017 року.

Відповідно п.1.1 Договору, Регіональне відділення Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (Орендодавець) передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП (Орендар) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення.

На виконання умов зазначеного договору, матеріали справи містять Акт приймання-передачі нежитлових вбудованих приміщень від 18.08.2017 року площею 41,64 кв. м. оціненого у 28 287,00 грн. Відповідно розрахунку орендної плати, оплата за місяць встановлено в розмірі 436,70 грн.

Відповідно матеріалам справи 01.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ДІМ (Орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01/10/2017 від 01.10.2017 року.

Відповідно п. 1.1., Товариством з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ДІМ (Орендодавець) передає Орендареві в користування частину належного йому нежитлового приміщення площею 600 кв. м., що знаходиться за адресою: пр. Героїв Сталінграду, 169.

Для виконання умов зазначених договорів, позивачем закуплені матеріали, на підтвердження чого до суду надано наступні документи: видаткова накладна № 22 від 07.12.2017 року на виконання договору № СЛО261/ПВ від 24.11.2017 року відповідно рахунку на оплату покупцю № 121 від 24.11.2017 року на загальну суму 325 969,48 грн., в т. ч. ПДВ 54 328,25 грн. та товарно-транспортна накладна № 4117/1 від 07.12.2017 року, платіжне доручення № 3 від 27.11.2017 року на суму 354 375,20 грн.; видаткова накладна № 5110779 від 01.12.2017 року на виконання договору № 1010 від 15.11.2017 року на суму 10 165,01 грн., в т. ч. ПДВ 1 694,17 грн., № 5110769 від 01.12.2017 року на суму 130 485,32 грн., в т. ч. ПДВ 21 747,55 грн., платіжне доручення № 5 від 28.11.2017 року на суму 140 574,20 грн., товарно-транспортна накладна № АВ05011217-0126 від 01.12.2017 року.; видаткова накладна № 1027 від 29.11.2017 року на суму 16 380,00 грн. Постачальник- ТОВ Дніпрозварка , Отримувач- ТОВ ІДЕА ГРУП та платіжне доручення № 1 від 22.11.2017 року на суму 16 380,00 грн.; видаткова накладна № 100018805 від 23.11.2017 року за замовлення ТОВ ІДЕА ГРУП № 100017949 від 21.11.2017 року на суму 52 868,00 грн. та платіжне доручення № 2 від 22.11.2017 року на суму 52 868,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи 17.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство АВАНГАРД-ІНЖИНІРІНГ (Покупець) укладено договір № 17/11/2017 від 17.11.2017 року.

Відповідно п.1.1 Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП (Продавець) зобов'язувалось виготовити та доставити Товариству з обмеженою відповідальністю Підприємство АВАНГАРД-ІНЖИНІРІНГ (Покупцеві) опорні металеві конструкції відповідно до погоджених Сторонами Альбомів креслень опорних металоконструкцій, які складають невід'ємну частину Договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство АВАНГАРД-ІНЖИНІРІНГ (Покупець) зобов'язувалось оплатити і прийняти цю Продукцію на умовах Договору.

Матеріали справи містять виписку по рахункам позивача від 20.12.2017 року, відповідно якого вихідний залишок складає 492 772,93 грн.

За результатами виконання умов зазначеного договору ТОВ ІДЕА ГРУП складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну № 4 від 21.11.2017 року.

Однак, позивач отримав квитанцію № 1 від 12.12.2017 року, згідно з якою податкова накладна, а саме: № 4 від 21.11.2017 року прийнята, але реєстрацію по якій зупинено, із зазначенням, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:8716. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно повідомлення № 1 від 19.12.2017 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої/го зупинено, позивачем в електронному вигляді подано до Дніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області документи та пояснення до ПН № 4 від 07.09.2018 року.

Рішенням комісії Державної фіскальної служби № 479581/41063596 від 26.12.2017 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.11.2017 року з підстав того, що платником податку надані копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачем подано скаргу № 28-08/18 від 28.08.218 року до Державної фіскальної служби України з обґрунтуванням того, що ним подані всі необхідні документи, що засвідчують реальність виконання господарських відносин та просив скасувати оскаржуване рішення, зареєструвати податкову накладну.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 4 246 від 29.12.2010 р., Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №117, Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №753/30621, Вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №754/30622.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до п. п. а, б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 4 246 від 29.12.2010 р., податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 зазначеного вище Порядку №1246 від 29.12.2010 р., після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 4 246 від 29.12.2010 р., за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.02.2018 року постановою КМУ № 4 17 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено таке.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, який включає Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункти 18 та 19 Порядку).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 20 Порядку).

Згідно пункту 23 Порядку комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 27).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 2 Порядку).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 Порядку).

Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (пункт 19 Порядку).

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, контролюючий орган був зобов'язаний у відповідних Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Як вбачається з копії наведеної вище квитанції, відповідачем зазначений вид критерію визначено не було.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 73-74 Кодексу адміністративного судочинства України протиправності прийнятого рішення комісії Державної фіскальної служби України, а саме: № 479581/41063596 від 26.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.11.2017 року.

Так, судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податку копій документів.

Відтак, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України; Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246; Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567; Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено чіткий механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних коригувань до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних; затверджено Критерії оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, як прямо свідчать матеріали справи, не було дотримано відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення, а саме: № 479581/41063596 від 26.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.11.2017 року, зазначених вище.

При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП на виконання відповідних норм чинного податкового законодавства України, було направлено до Комісії ДФС документи, на підтвердження здійснення відповідних операцій, за наслідками яких Товариством з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП було сформовано податкову накладну, а саме: № 4 від 21.11.2017 року.

При цьому, суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань щодо причин відмови в реєстрації податкової накладної № 4 від 21.11.2017 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП .

Відповідачем в оскаржуваному Товариством з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення такого рішення, а зазначено загалом, про ненадання платником податку копій документів.

При цьому не вказано, які документи необхідно надати.

З урахуванням викладеного вище, оскаржуване позивачем рішення, а саме: № 479581/41063596 від 26.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.11.2017 року є прийнятим та прийняте відповідачем без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані зазначені рішення.

Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби № 479581/41063596 від 26.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 21.11.2017 року та зобов'язання Державної фіскальної служби зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: № 4 від 21.11.2017 року, є такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи дані положення Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 21.11.2017 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, суд зазначає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки позивач просить суд зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 21.11.2017 року датою направлення на реєстрацію, в той час як відповідно до приписів підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на означені норми, суд вважає за необхідним зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП №4 від 21.11.2017 року з дати набрання законної сили зазначеним судовим рішенням суду.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до приписів ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 30.08.2018 року № 0.0.1120370119.1 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП до Державної фіскальної служби України про скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.12.2017 року № 479581/41063596; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 21.11.2017 року № 4 в єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення на реєстрацію, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного фіскальної служби України, а саме, судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП до Державної фіскальної служби України про скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.12.2017 року № 479581/41063596; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 21.11.2017 року № 4 в єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення на реєстрацію- задовольнити частково.

Скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.12.2017 року № 479581/41063596.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 21.11.2017 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним податковим законодавством України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІДЕА ГРУП (код ЄДРПОУ 41063596) судові витрати в розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова