Рішення
від 12.12.2018 по справі 140/2384/18
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2384/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Савчук О. І.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася в суд з позовом до Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - відповідач, Любешівський РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області) про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 57378190 від 22.10.2018 року про накладення штрафу в сумі 1700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець вправі винести постанову про накладення штрафу виключно в разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Також вказує на те, що при складанні актів державного виконавця від 20.10.2018 року та 21.10.2018 року було залучено головного спеціаліста служби у справах дітей Любешівської РДА та начальника сектору превенції Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, при цьому, в порушення вимог статті 71 КЗпП України наказів про залучення даних працівників до роботи 20 та 21.10.2018 року (вихідні дні) не було, а також двох понятих, під час спілкування з якими позивачу стало відомо, що їх не залучали при складанні актів, суть питання їм не була відома, а їхні підписи просто засвідчували присутність державного виконавця, працівників поліції та служби захисту дітей за вказаною адресою. Позивач вважає оскаржувану постанову від 22.10.2018 року про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що 20.10.2018 року та 21.10.2018 року державним виконавцем на виконання рішення суду від 22.11.2016 року у справі № 162/154/16-ц було здійснено вихід за місцем проживання боржника - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, для надання ОСОБА_2 побачення з дітьми, проте боржник за вказаною адресою була відсутня, в телефонному режимі повідомила, що знаходиться не за місцем проживання та виконувати рішення суду відмовляється. Оскільки 20.10.2018 року боржник - ОСОБА_1 у ВП № 57378190 не надала побачення стягувачу з дітьми (21.10.2018 року з дочкою) державним виконавцем складено відповідні акти та правомірно винесено оскаржувану постанову. Просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.12.2018 року просила у задоволенні позову відмовити. У судове засідання 12.12.2018 року відповідач представника не направив, у клопотанні від 11.12.2018 року просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Третя особа - ОСОБА_2 пояснень щодо позову та відзиву не подав, у судове засідання не прибув, хоча повідомлений у встановленому порядку про дату, час і місце судового розгляду (в тому числі телефонограмою), що згідно з частиною третьою статті 268 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2016 року Любешівським районним судом Волинської області на виконання рішення Апеляційного суду Волинської області від 09.11.2016 року у справі № 162/154/16-ц видано виконавчий лист, яким визначено наступні способи ОСОБА_2 у вихованні дітей та спілкуванні з ними:

- надати ОСОБА_2 побачення з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 10 години суботи по 20 годину неділі кожного першого та третього тижня місяця, а також протягом 14 днів спільного відпочинку у літній період за місцем проживання позивача - ОСОБА_2

- надати ОСОБА_2 побачення з дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 10 години по 12 годину суботи, з 18 години по 20 годину неділі кожного першого та третього тижня місяця за місцем проживання дитини в присутності ОСОБА_1

08.10.2018 року головним державним виконавцем Любешівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Гриневич А. М. (далі - державний виконавець) відкрито виконавче провадження № 57378190 за вказаним виконавчим документом, про що винесено відповідну постанову.

22.10.2018 року державним виконавцем винесено постанову у ВП №57378190 про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, а саме не надала для побачення дітей, накладено на боржника - ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 1700,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (тут і надалі в його редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт перший частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з частинами першою, третьою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою, другою статті 63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про наявність у державного виконавця права накладати стягнення у вигляді штрафу, в тому числі, на фізичних осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно із Законом України від 03.07.2018 року № 2475-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання (далі - Закон № 2475-VIII), що набрав чинності 28.08.2018 року (тобто, на час винесення спірної постанови є чинним), Закон України Про виконавче провадження доповнено статтею 64-1. Зазначена стаття визначає порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною. Зокрема, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

Аналогічні норми викладені і в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432 (далі - Інструкція №512/5).

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування примусових заходів до боржника, на якого рішенням суду покладено обов'язок забезпечити побачення стягувача з дітьми, державний виконавець повинен здійснити перевірку виконання боржником цього рішення в порядку, що визначений таким рішенням.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 57378190 від 08.10.2018 року з примусового виконання виконавчого листа № 162/154/16-ц, виданого 22.11.2016 року Любешівським районним судом Волинської області, зобов'язано боржника - ОСОБА_1 виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Вказану постанову позивач отримала 11.10.2018 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, 18.10.2018 року позивач звернулася до Любешівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області із заявою (вх. від 19.10.2018 року), в якій просила залучити службу у справах дітей Любешівської РДА для проведення обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання стягувача - ОСОБА_2 та складання відповідного акта, а також просила забезпечити присутність державного виконавця та працівника служби захисту дітей Любешівської РДА під час побачень дітей зі стягувачем.

На підставі вищевказаної заяви боржника державним виконавцем 19.10.2018 року винесено постанови у ВП № 57378190, відповідно до яких постановлено забезпечити присутність представника органу опіки та піклування Любешівської РДА та залучити 1 працівника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області під час проведення виконавчих дій, які будуть проводитися в суботу 20.10.2018 року з 10 год. 00 хв. по 12 год. 00 хв. та в неділю 21.10.2018 року з 18 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1.

Як встановлено з пояснень позивача та представника відповідача, наданих в засіданні 10.12.2018 року, державний виконавець 19.10.2018 року усно попередила позивача про проведення виконавчих дій.

Відповідно до актів державного виконавця від 20.10.2018 року та від 21.10.2018 року боржник - ОСОБА_1 о 20.10.2018 року о 10 год. 00 хв. не надала побачення з дітьми стягувачеві, оскільки за місцем проживання: АДРЕСА_1 будинок був зачинений, ОСОБА_1 була відсутня, а 21.10.2018 року о 18 год. 00 хв. не надала побачення з дочкою, оскільки була відсутня (зі слів матері). В телефонному режимі 20.10.2018 року боржник повідомила, що відмовляється виконувати рішення, а 21.10.2018 року повідомила, що знаходиться не за місцем проживання та на вимогу державного виконавця з'явитися відмовилась.

Зазначені акти складені та підписані у присутності працівника сектору превенції Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, представника служби у справах дітей Любешівської РДА, що свідчить про те, що вказані особи підтвердили вище вказані обставини.

Безпідставним є посилання позивача на статтю 71 КЗпП (заборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботи), оскільки в даному випадку представник служби у справах дітей Любешівської РДА та працівник сектору превенції Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області на підставі статті 14 Закону України Про виконавче провадження та пунктів 2, 3 розділу ІІ Інструкції №512/5 були залучені до проведення виконавчих дій постановами державного виконавця від 19.10.2018 року. Крім того, з аналізу частини другої статті 22 Закону України Про виконавче провадження слідує, що присутність понятих під час вчинення вказаних вище виконавчих дій була не обов'язковою.

На підтвердження поважності причин невиконання судового рішення позивач надала суду довідку від 25.10.2018 року № 04, видану роботодавцем ФОП ОСОБА_6, в якій зазначено, що ОСОБА_1 20.10.2018 року та 21.10.2018 року була присутня на робочому місці. Однак, суд вважає, що дана обставина не звільняє позивача від обов'язку виконувати рішення суду.

Також судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону України Про виконавче провадження можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного виконання судового рішення.

Як свідчать матеріали справи про рішення Апеляційного суду Волинської області від 09.11.2016 року у справі № 162/154/16-ц, в якому чітко визначено години та дні кожного тижня місяця побачень ОСОБА_2 з дітьми, та про відкриття 08.10.2018 року виконавчого провадження № 57378190 позивачу було відомо, що підтверджується її заявою від 18.10.2018 року до відповідача про залучення працівника служби захисту дітей Любешівської РДА під час побачень дітей зі стягувачем.

Разом з тим, ні у вказаній заяві, ні під час телефонної розмови 19.10.2018 року-21.10.2018 року з державним виконавцем позивач не повідомила про те, що 20.10.2018 року та 21.10.2018 року (субота та неділя третього тижня місця) буде перебувати (перебуває) на роботі.

Оскільки позивач мала можливість повідомити державного виконавця про вказані обставини, а також мала можливість в порядку статті 32 Закону України Про виконавче провадження подати заяву про відкладення виконавчих дій, однак жодних з перелічених вище дій позивачем вчинено не було, в матеріалах виконавчого провадження № 57378190 відсутні докази на спростування вказаних обставин, відтак суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, відповідач довів правомірність винесення в межах виконавчого провадження ВП № 57378190 постанови про накладення штрафу від 22.10.2018 року у розмірі 1700,00 грн., у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України Про виконавче провадження , суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (44201, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (44201, Волинська обл., смт. Любешів, вул. Свободи, 33, ідентифікаційний код 35035037), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (44201, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Дата ухвалення рішення12.12.2018
Оприлюднено13.12.2018

Судовий реєстр по справі —140/2384/18

Рішення від 12.12.2018

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Андрусенко Оксана Орестівна

Ухвала від 26.11.2018

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Андрусенко Оксана Орестівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні