Рішення

від 06.12.2018 по справі 2040/7616/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р. № 2040/7616/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника позивача - Половинка Б.М.

представника відповідача - Потапенко І.О.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДФС у Харківській області від 13.06.2018 року № 00000251422, про суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 78 435,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в Акті перевірки № 1855/20-40-14-22-07/30767690 від 11.05.2018 року є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому винесене відповідачем на підставі зазначеного Акту перевірки податкові повідомлення - рішення від 13.06.2018 року № 00000251422 є таким, що підлягає скасуванню, як протиправне.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача підтримав обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з покупцем ТОВ "Зерно Слобожанщини" за період з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року та податкового кредиту по ланцюгу придбання, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень 2016 - березень 2017 року.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Харківській області складено Акт № 1855/20-40-14-22-07/30767690 від 11.05.2018 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено порушення вимог податкового законодавства, зокрема:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 от. 187, ті. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань на загальну суму 78 435,00 гри., у в тому числі за: жовтень 2016 року - 27 279,00 грн.; листопад 2016 року - 37 488,00 грн.; грудень 2016 року - 13 120,00 грн.; січень 201 7 року 115,00 грн.; лютий 2017 року - 104,00 грн.; березень 2017 року - 329,00 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду (р. 19) та суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на загальну суму 78 435,00 грн., у т.ч. по деклараціях за періоди: жовтень 2016 року - 27 279,00 грн.; листопад 2016 року - 37 488,00 грн.; грудень 2016 року - 13 120,00 грн.; січень 2017 року 1 15.00 грн.; лютий 2017 року - 104,00 грн.; березень 2017 року - 329,00 грн.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 року № 00000251422, яким ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" застосовано суму штрафних санкцій нуль гривень за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у зв'язку із завищенням суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 78435,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно даних Акту перевірки фактичною підставою для відображення в акті порушення підприємством позивача слугував викладений в акті висновок фахівців контролюючого органу про відсутність реальності здійснення господарських операцій між контрагентом ТОВ "Зерно Слобожанщини".

Судом встановлено, що між ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Зерно Слобожанщини" було укладено договір зберігання №32ДЗ від 13.09.2016 року.

ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" здійснювало зберігання кукурудзи "Зерно Слобожанщини" за договором зберігання у кількості 1 045,438 тонн.

Постачання кукурудзи на ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" здійснювалося автомобільним транспортом відповідно до товарно-транспортних накладних у кількості 923,900 тонн та шляхом переоформлення права власності на загальну кількість 121,538 тонн: на підставі акту №00000030 від 06.10.2016 року від ОСОБА_3 на ТОВ "Зерно Слобожанщини" кукурудзи 3 кл. у кількості 75 240 кг.; на підставі акту №00000041 від 14.11.2016 року від ОСОБА_4 на ТОВ "Зерно Слобожанщини" кукурудзи 3 кл. у кількості 46 298 кг.

Факт приймання товару від ТОВ "Зерно Слобожанщини" підтверджується реєстром накладних на прийнятий товар, складськими квитанціями, книгами кількісно-якісного обліку хлібопродуктів.

ТОВ "Зерно Слобожанщини" здійснило оплату за зберігання товару (кукурудзи) за договором зберігання №32ДЗ від 13.09.2016 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Позивачем було виписано та зареєстровані наступні податкові накладні на загальну суму разом з ПДВ 470 612,93 грн., у тому числі ПДВ 78 435,48 грн.: податкова накладна № 15 від 25 жовтня 2016 р. на загальну суму 108830,39 грн.; податкова накладна № 35 від 31 жовтня 2016 р. на загальну суму 54507,48 грн.; податкова накладна № 36 від 31 жовтня 2016 р. на загальну суму 337,82 грн.; податкова накладна № 2 від 02 листопада 2016 р. на загальну суму 29633,46 грн.; податкова накладна № 45 від 30 листопада 2016 р. на загальну суму 194688,88 грн.; податкова накладна № 73 від 30 листопада 2016 р. на загальну суму 605,27 грн.; податкова накладна № 7 від 09 грудня 2016 р. на загальну суму 54705,85 грн.; податкова накладна № 8 від 12 грудня 2016 р. на загальну суму 23558,14 грн.; податкова накладна № 38 від 31 грудня 2016 р. на загальну суму 424,25 грн.; податкова накладна № 56 від 31 грудня 2016 р. на загальну суму 28,15 грн.; податкова накладна № 18 від 31 січня 2017 р. на загальну суму 692,18 грн.; податкова накладна № 30 від 28 лютого 2017 р. на загальну суму 625,20грн.; податкова накладна № 20 від 27 березня 2017 р. на загальну суму 1950,55 грн.; податкова накладна № 21 від 31 березня 2017 р. на загальну суму 25,31 грн.

Окрім зберігання сільськогосподарської продукції позивачем відповідно до п.1.1. договору зберігання були надані ТОВ "Зерно Слобожанщини" інші платні послуги (сушіння, очищення, інше), що підтверджується актами на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав та актами розподілу відходів.

Відповідно до п.2.2.4. договору зберігання №32ДЗ від 13.09.2016 року, позивач зобов'язаний передати продукцію зі зберігання (виконати навантажувальні роботи) у присутності уповноваженого представника ТОВ "Зерно Слобожанщини" в наданий їм транспорт в терміни, письмово погоджені сторонами (у тому числі якщо термін зберігання не закінчився), з урахуванням виробничих потужностей відвантаження та за умови повного проведення розрахунків за надані Позивачем послуги по прийманню, сушінні, очищенню, зберіганню та інші, а також передоплати за навантажувально- розвантажувальні роботи.

24 жовтня 2016 року ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" отримало повідомлення від ТОВ "Зерно Слобожанщини" з проханням відвантажити кукурудзу у обсязі З вагони (орієнтовано 200 тонн). На підставі чого 26.10.2016 року зі складу ТОВ ЗАЧЕПИЛІВСЬКЕ ХПП відвантажено на залізничний транспорт кукурудзу у кількості 207,900 тонн, факт відвантаження підтверджується залізничною накладною №46704425 від 26.10.2016 року.

01 листопада 2016 року ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" отримало повідомлення від ТОВ "Зерно Слобожанщини" з проханням відвантажити кукурудзу у обсязі 4 вагонів (орієнтовано 280 тонн). На підставі чого 30.11.2016 року зі складу ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" відвантажено на залізничний транспорт кукурудзу у кількості 272,500 тонн, факт відвантаження підтверджується залізничною накладною №47991195 від 30.11.2016 року.

05 грудня 2016 року ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" отримало повідомлення від ТОВ "Зерно Слобожанщини" з проханням відвантажити кукурудзу у обсязі 7 вагонів (орієнтовано 485 тонн). На підставі чого 09.12.2016 року зі складу ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" відвантажено на залізничний транспорт кукурудзу у кількості 267,300 тонн, факт відвантаження підтверджується залізничною накладною №45287836 від 09.12.2016 року (200.600 тонн), залізничною накладною №45290459 від 09.12.2016 року. На підставі чого

11.12.2016 року зі складу ТОВ "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" відвантажено на залізничний транспорт кукурудзу у кількості 201,750 тонн, факт відвантаження підтверджується залізничною накладною №45356821.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог абз. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом є чинною та не визнано в установленому порядку недійсними.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з контрагентами.

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано до суду будь - яких доказів на підтвердження встановлених порушень позивачем вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, тоді як позивачем надано до суду належні та допустимі докази, які свідчать про реальність господарських операцій з контрагентом, що відображені позивачем в податковому обліку.

Відносно викладених в акті перевірки обставин стосовно отримання податкової інформації від іншого контролюючого органу відносно контрагента позивача, суд зазначає наступне, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб підприємства позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій позивача з контрагентом та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000251422 від 13.06.2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зачепилівське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 30767690) сплачену суму судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 12 грудня 2018 року.

Суддя Бідонько А.В.