Рішення

від 11.12.2018 по справі 320/5585/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року № 320/5585/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні їй перерахунку пенсії, виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 09.06.1986 по 10.06.1986 в розмірі 240 крб. 32 коп.

- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести їй з 01.07.2018 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 240 крб. 32 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 09.06.1986 по 10.06.1986 з урахуванням уже проведених виплат.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідачем неправомірно відмовлено їй у перерахунку пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та довідки від 06.06.2018 № 1.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що подана позивачкою для перерахунку пенсії довідка від 06.06.2018 № 4 не підтверджена первинними документами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням 1 категорії, серія НОМЕР_1 від 12.03.1999 та вкладкою до нього від 12.03.1999 № 136693.

З 09 по 10 червня 1986 року позивачка приймала участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У чорнобильську зону була відряджена зі свого постійного місця роботи Районний кооперативний Універмаг Броварської районної спілки споживчих товариств.

Відповідно до довідки МСЕК серії КИО-І № 098332 від 03.03.1999 ОСОБА_1 з 09 лютого 1999 року встановлено довічно 2 групу інвалідності, причиною інвалідності вказано захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як пенсіонер, якому пенсія призначена на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачка перебуває на обліку у Броварському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.

Позивачка 19.06.2018 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітної плати у сумі 240,32 крб. на підставі довідки від 06.06.2018 № 4про фактично виплачену заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Листом від 18.07.2018 №532/Р-01 відповідач повідомив позивача про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Свою відмову обґрунтував тим, що подана нею довідка про заробітну плату від 06.06.2018 № 4 не підтверджена первинними документами.

Проте, з таким рішенням Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області позивачка не погоджується, вважаючи його необґрунтованим та таким, що порушує її право, а тому звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Частиною 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).

Пунктом першим Порядку №1210 встановлено, що вказаний порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної цією особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

При цьому, згідно з п.п.4 п. 3 даного Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Частиною 4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Таким чином, розмір пенсії по інвалідності ставиться у залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої Президією Верховної Ради СРСР 31 січня 1961 року, яка є чинною в Україні, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

Статтею 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР Про оплату праці (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до статті 2 Закону № 108/95-ВР основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Правилами статті 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Тобто, за загальним правилом видача довідок про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється підприємствами, установами та організаціями або їх правонаступниками.

Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644 "Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 за №1808/22120.

Згідно з пошуковими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Районний кооперативний Універмаг Броварської районної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01754818) ліквідовано. Засновником даного підприємства є Броварська районна спілка споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01702046), яка не перебуває в процесі припинення.

Довідка про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 06.06.2018 № 4, видана Броварською районною спілкою споживчих товариств, за формою та змістом відповідає вимогам наказу Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644.

Згідно довідки позивачці за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в с. Опачичі за період з 09.06.1986 по 10.10.1986 виплачена заробітна плата в сумі 240,32 крб. з урахуванням коефіцієнту кратності 3 при денній тарифній ставці 5,04 крб.

Суд зазначає, що довідка Броварської районної спілки споживчих товариств від 06.06.2018 № 4 не була визнана судом незаконною, недійсною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі.

Щодо посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України про те, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання (постанови від 04.11.2015 у справі №539/4466/14-а та від 15.12.2015 у справі №2-а/576/29/14), суд наголошує, що обов'язок збереження всіх первинних бухгалтерських документів за 1986 рік, зокрема, документів щодо виплати заробітної плати та відрядження позивача у зону відчуження, за часів існування Радянського Союзу, де всі документи та сама подія - аварія на ЧАЕС були тривалий час засекречені, не може бути покладено на позивача, як і поставлено під сумнів їх існування, адже наслідки у вигляді ушкодженого здоров'я, причинний зв'язок втрати якого поставлено в пряму залежність від участі особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС уповноваженими та компетентним органами, є тим прямим та безперечним доказом, який свідчить про наявність права на отримання належного рівня пенсійного та соціального забезпечення як такого.

При цьому, встановлення факту дійсності отримання зазначених у довідці виплат має місце під час вирішення питання при оформленні та видачі відповідної довідки. Однак, за даних конкретних обставин, вказана довідка вже оформлена та видана, а предметом даного спору є перерахунок пенсії на її підставі, а не відповідність довідки нормам чинного законодавства.

Згідно ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Виходячи з викладеного, відповідач наділений Законом повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів, зробити відповідні запити, витребувати необхідні підтверджуючі документи.

Отже, суд вважає, що довідка про заробітну плату під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видана підприємствами, установами, є підставою для перерахунку пенсії.

Згідно з ч. 4. ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35,частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Заяву з усіма необхідними документами позивачем подано 19.06.2018.

За таких обставин суд приходить до висновку, що перерахунок та виплата пенсії повинна бути проведена з 01 липня 2018 року.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене порушені права позивача підлягають відновленню, шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу з 01.07.2018 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 240 крб. 32 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 09.06.1986 по 10.06.1986.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-77, 90, 139, 143, 194, 205, 243- 246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати відмову Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 18.07.2018 у проведенні перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 протиправною.

Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести гр. ОСОБА_1 з 01.07.2018 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 240 крб. 32 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 09.06.1986 по 10.06.1986 з урахуванням уже проведених виплат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.