Ухвала

від 10.12.2018 по справі 160/9337/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 грудня 2018 року Справа № 160/9337/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., перевіривши заяву із доданими до неї матеріалами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження обгрунтованості повного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Марсол Торг",-

ВСТАНОВИВ:

10.12.2018р. о 13 год. 15 хв. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якій заявник просить суд:

відстрочити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області сплату судового збору за подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Марсол Торг";

підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Марсол Торг" (код ЄДРПОУ 42125752).

Справі за даною заявою присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9337/18.

Відповідно до частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Натомість, всупереч вимогам вищезазначеної норми подана Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області заява про підтвердження обгрунтованості застосування адміністративного арешту платника податків не містить підпису уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, скріпленого печаткою, а також у відповідності до Акту Відділу з організаційного забезпечення суду №597 від 10.12.2018р. до поданої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області заяви не додано певних документів, які наявні у переліку доданих до неї матеріалів, а саме:

-копія витягу з ЄДР;

-копія наказу від 05.12.2018 №6892-п;

-копія листа підприємству від .12.2018 №

---

/10/04-36-14-09;

-копія корінця поштового відправлення;

-копія листа №6570/8/04-36-10-09-05 від 03.09.2018р.

За положеннями частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема:

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у поданій Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області заяві відсутні відомості, наведені у п. 8 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також немає власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Поряд із цим, відповідно до частини п'ятої вищенаведеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Водночас, у своїй заяві заявник просить суд відстрочити йому сплату судового збору за подання заяви до розгляду по суті у зв'язку з тим, що майновий стан заявника є таким, що унеможливлює сплату судового збору.

Суд зазначає, що положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк є врахування судом майнового стану сторони.

При вирішенні зазначеного клопотання заявника, суд виходить з наступного.

Суд відзначає, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач не відноситься.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" за №3674-VI від 08.07.2011р.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. (в редакції закону від 03.10.2017р).

Натомість, зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що Державна фіскальна служба України та її територіальні органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, що унеможливлює задоволення клопотання.

При цьому, слід зазначити, що на підтвердження доводів про відсутність у позивача коштів для сплати судового збору Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не надано жодних доказів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Частиною 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору подається окремо, а тому позивачем, крім зазначеного вище, не дотримано форми подання відповідного клопотання.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017р. по справі 922/2163/16, від 09.11.2017р. № 826/14844/15, від 27.07.2017р. по справі № 804/2895/16), висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення до суду із заявою немайнового характеру.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір, в установленому порядку та розмірі за звернення до адміністративного суду із заявою немайнового характеру.

У відповідності до положень ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIІI від 07.12.2017р. визначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762, 00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову немайного характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" - 1762, 00 грн.).

За наведених обставин заявнику необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі м. Дніпра/ Чечел.р./22030101, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: 34316206084014 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 1762, 00 грн., Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Частиною 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вимогам встановленим ст.ст. 161, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 та ч. 3 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, вищенаведені недоліки заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області можуть бути усунені шляхом надання до суду:

1) заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, підписаної уповноваженою особою суб'єкта владних повноважень, що скріплена печаткою, із власним письмовим підтвердженням заявника про те, що ним не подано іншої заяви (заяв) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2) докуметів, доданих до заяви органу доходів і зборів у повному обсязі згідно із переліком, зазначеним у заяві про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання заяви немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 1762, 00 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпропетровська, 22030001, код ЄДРПОУ отримувача - 37989253, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, рахунок отримувача - №31210206784008, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 160, 161, 241, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення позивачу сплати судового збору - відмовити.

Заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження обгрунтованості повного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Марсол Торг" - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до 13 год. 30 хв. 11 грудня 2018 року шляхом надання до суду:

1) заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, підписаної уповноваженою особою суб'єкта владних повноважень, що скріплена печаткою, із власним письмовим підтвердженням заявника про те, що ним не подано іншої заяви (заяв) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2) докуметів, доданих до заяви органу доходів і зборів у повному обсязі згідно із переліком, зазначеним у заяві про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання заяви немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 1762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно направити на адресу заявника.

Роз'яснити заявнику, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду в апеляційному порядку у випадку, передбаченому п.10 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський