Рішення

від 16.11.2018 по справі 810/4837/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 року 810/4837/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейт" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейт" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.07.2017 №0071555402/879.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним своєчасно та в повному обсязі здійснено сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2016 року, оскільки ним у встановлений законом строк та у повному обсязі сплачено суму єдиного соціального внеску до бюджету. Проте, при здійсненні перерахування коштів в рахунок сплати ЄСВ товариством помилково було перераховано єдиний внесок за попереднім місцем обліку на рахунок Васильківської ОДПІ. Однак, після самостійного виявлення допущеної помилки, позивач вчинив ряд дій щодо її виправлення, в результаті чого кошти було зараховано на належний рахунок. Проте, як зазначив позивач, відповідач зазначених обставин не врахував та прийняв оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

При цьому, позивач зауважив, що невірне зазначення рахунку при його оплаті не призвело до ненадходження відповідної суми до бюджету та не вплинуло на виконання позивачем свого обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного соціального внеску.

Відтак, позивач вважає рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за порушення строків сплати єдиного внеску протиправним і просить суд його скасувати.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване рішення є правомірним і прийняте з урахуванням приписів чинного законодавства. Зазначив про порушення позивачем положень пункту 1 частини 2 статті 6 та частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2016 року сплачено з пропуском законодавчо визначеного строку його сплати.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватись як дія, хоча й помилкова. Однак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті згодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейт" перебувало на обліку як платник податків в Васильківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, але в подальшому, у зв'язку з реорганізацією вказаного податкового органу, позивач перебуває на податковому обліку в Васильківському відділенні Києво-Святошинської ОДПІ.

З матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2016 року позивачем перераховано єдиний внесок за квітень 2016 року на рахунок №37194201011030, отримувач Васильківська ОДПІ (м. Васильків), код ЄДРПОУ 39465226, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 821018, в сумі 4902,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.05.2016 №3. Зазначений платіж проведено банком 19.05.2016.

Позивачем самостійно було встановлено, що ним в платіжному дорученні від 16.05.2016 №3 помилково було зазначено реквізити для сплати єдиного внеску за попереднім місцем обліку, а тому сплата єдиного соціального внеску, нарахованого на заробітну плату в квітні 2016 року на суму 4902,86 грн., не були занесені до особової картки платника податків ТОВ "Вейт".

У зв'язку з зазначеними обставинами, 27.07.2018 позивач звернувся до Васильківського відділення Києво-Святошинської ОДПІ із заявою, в якій просив кошти в сумі 4902,86 занести до особової картки платника податків ТОВ "Вейт".

Однак, незважаючи на самостійне усунення позивачем допущеної помилки, Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.07.2018 №0071555402/879, згідно з яким до позивача застосовано штраф у розмірі 13650,61 грн. за період з 21.05.2016 по 20.06.2018 та нараховано пеню у розмірі 1477,27 грн.

Проте, не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (далі - також Закон №2464).

Пунктами 2, 3 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію, (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пунктів 5, 8 статті 9 Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно з пунктом 7 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953) (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується, в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Згідно з частиною десятою статті 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Частинами 11, 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 11 статті 9, частин 10 і 11 статті 25 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Вейт" є платником єдиного соціального внеску та перебувало на обліку в Васильківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Сума єдиного соціального внеску, що підлягає сплаті за квітень 2016 року, самостійно визначена позивачем у розмірі 4902,86 грн. та його розмір не заперечується сторонами.

Сплата суми єдиного соціального внеску у розмірі 4902,86 грн. була проведена товариством платіжним дорученням від 16.05.2016 №3, згідно з яким позивач перерахував на рахунок №37194201011030, отримувач Васильківська ОДПІ (м. Васильків), код ЄДРПОУ 39465226, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 821018, суму єдиного внеску за квітень 2016 року в сумі 4902,86 грн.

Даний платіжний документ прийнятий банком до виконання 19.05.2016 та платіж згідно вказаного документа проведено, що підтверджується відповідною відміткою банку.

Отже, кошти в рахунок сплати єдиного соціального внеску за квітень 2016 року перераховані 19.05.2016 з рахунку позивача на розрахунковий рахунок 37194201011030 Васильківської ОДПІ.

Отже, суд констатує своєчасне та у повному обсязі перерахування позивачем до бюджету суми єдиного соціального внеску за квітень 2016 року.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейт" перебувало на обліку як платник податків в Васильківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, але в подальшому, у зв'язку з реорганізацією вказаного податкового органу, позивач перебуває на податковому обліку в Васильківському відділенні Києво-Святошинської ОДПІ.

Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" від 04.11.2015 №892 Кабінетом Міністрів України постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Додатку 2 до вказаної Постанови було реорганізовано Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області шляхом її приєднання до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.10.2016 до Реєстру внесено запис №135611200050004022 про припинення Васильківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

Таким чином, позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску за квітень 2016 року в сумі 4902,86 грн.

Однак, у зв'язку зі зміною місця обліку, товариством помилково здійснено його оплату на рахунок, відкритий в ГУ ДКСУ у м. Києві для Васильківської ОДПІ (за колишнім місцем обліку).

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 9 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16 січня 2016 року №6, у разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 органу доходів і зборів, в якому платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких коштів на відповідний рахунок 3719 органу доходів і зборів, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

При цьому, штрафні санкції та пеня, передбачені частиною 10 і пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464, застосовуються до платника лише у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Враховуючи наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що факт сплати позивачем сум єдиного соціального внеску на інший рахунок ГУ ДКСУ не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були фактично сплачені Товариством та зараховані до Державного бюджету. Невідображення, у зв'язку з цим, факту сплати сум єдиного соціального внеску у інтегрованій картці платника, що ведеться відповідачем, саме по собі не може бути підставою для накладення на платника штрафу та нарахування пені.

Зазначений висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду 20.02.2018 у справі №816/591/16, від 21.02.2018 у справі №813/1008/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17.

Таким чином суд вважає, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно та у встановлені Законом терміни, тому до нього не можуть застосуватися штрафні санкції та нарахування пені за несвоєчасне перерахування коштів зі сплати єдиного внеску за квітень 2016 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафу та пені, передбачених ч. 10 і п. 2 ч.11 ст. 25 Закону №2464 згідно рішення від 12.07.2018 №0071555402/879 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.08.2018 №641. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.07.2017 №0071555402/879.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейт" (код ЄДРПОУ 39592978) сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.