Ухвала

від 10.12.2018 по справі 826/7902/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7902/17

УХВАЛА

10 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІНТО-УКРАЇНА до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням апелянтом подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головним управлінням ДФС у місті Києві апеляційна скарга подана вдруге 05.11.2018, в той час як рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 було отримано апелянтом 10.07.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.368). А тому, суд приходить до висновку про порушення апелянтом встановленого строку на оскарження вище зазначеного судового рішення.

Апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що апелянт вже звертався з апеляційною скаргою, проте не мав можливості сплатити судовий збір, а відтак вона була повернута ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018, в зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 апеляційну скаргу було залишено без руху та роз'яснено апелянту, що він вправі усунути недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, звернувшись до суду апеляційної інстанції з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, вказавши поважні підстави для поновлення цього строку, які пов'язані з істотними та непереборними труднощами.

05.12.2018 до суду надійшла заява апелянта про усунення недоліків апеляційної скарги, де заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване відсутністю можливості вчасно сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою вперше, та наявністю права на апеляційне оскарження.

Проте, зазначені аргументи критично оцінюються судом, оскільки оскаржуване рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2018 було отримано апелянтом 10.07.2018, а апелянт звернувся з апеляційною скаргою вдруге 05.11.2018, а отже апелянт повинен був вжити належних дій для сплати судового збору у встановлені строки.

Разом з тим, підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.

Так, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

Проте, суд зазначає, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі № 819/1224/15-а.

У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Осман проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою .

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Дослідивши клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, недоліки апеляційної скарги дотепер у встановленому порядку не усунуті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення поданих апелянтом доказів поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІНТО-УКРАЇНА до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.

Суддя Земляна Г.В.

Суддя Мельничук В.П.